12.04.2007
Про службові відрядження
Лист Міністерства фінансів України від 05.03.2007 р.
№ 31-18030-07-29/4504
Міністерство фінансів на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.02.2007 № 7129/1/1-07 розглянуло <...> лист і з порушених в ньому питань повідомляє наступне.
Щодо можливості незабезпечення направленого у відрядження працівника авансом
зазначаємо. Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направ-ляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 № 59, підприємство, що відряджає працівника, зобов’язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження, до його вибуття у відрядження. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. Незабезпечення відряджуваного працівника авансом є порушенням трудового законодавства. Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.Щодо розмірів відшкодування добових витрат у разі, якщо на авіаквитках відсутні відмітки про кількість харчування,
зазначаємо наступне. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових. За відсутності в проїзних документах відміток про надане харчування добові витрати при відрядженні державних службовців і працівників підприємств, установ, організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, відшкодовуються в повному обсязі залежно від країни відрядження згідно з додатком до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, а для працівників інших підприємств, які не належать до бюджетної сфери, добові витрати відшкодовуються в межах граничних норм, встановлених згідно з підпунктом «а» пункту 1 згаданої вище постанови Кабінету Міністрів України.Щодо необхідності щоденного проставляння відміток про прибуття і вибуття у посвідченні про відрядження у разі щоденного повернення працівника до місця проживання
зазначаємо. Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 № 59, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Керівник підприємства цим же наказом може прийняти рішення про можливість щоденного повернення відрядженого працівника до місця його постійного проживання. Якщо керівником таке рішення прийняте, у посвідченні про відрядження щоденні відмітки про прибуття і вибуття не проставляються. У цьому випадку працівникові відшкодовуються витрати на проїзд в розмірі проїзду транспортом загаль-ного користування (за наявності підтвердних документів) та добові витрати. У разі якщо працівник самостійно вирішить не повертатися до місця проживання, а скористатися послугами готелю, витрати на проживання йому не відшкодовуються .Заступник міністра С. Рибак
коментар редакції
Відшкодування витрат на відрядження: роз’яснення Мінфіну
У листі, що коментується, Мінфін дав відповіді на такі запитання щодо відшкодування витрат на відрядження:
1. Чи обов’язково видавати аванс на відрядження?
Як справедливо зазначає Мінфін, згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові на час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати на проживання в порядку і розмірах, установлених чинним законодавством. Отже, підприємство зобов’язано видати аванс відрядженому працівнику.
Невидача авансу відрядженому працівнику є порушенням трудового законодавства. Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення на посадових осіб підприємств накладається штраф у розмірі від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення трудового законодавства (від 255 грн. до 850 грн.).2. Якщо в проїзних квитках, зокрема в авіаквитках, не зазначено інформацію про включене до них харчування, то в якому розмірі відшкодовуються добові витрати?
Добові витрати в цьому випадку, а також у разі, коли харчування не виділено в рахунку готелю, відшкодовуються в максимальному розмірі, зазначеному в постанові КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.99 р. № 663: для бюджетників — у повному обсязі залежно від країни відряджання згідно з додатком до постанови № 663, а для решти підприємств — у межах 280 грн. (за кордон) і 25 грн. (територією України).
3. Керівник підприємства направляє працівника у відрядження в населений пункт, з якого працівник може щодня повертатися додому.
Запитання перше: чи можна не проставляти щоденно відмітки про вибуття і прибуття в посвідченні про відрядження?
Мінфін відповів так:
якщо про повернення працівника щодня з місця відрядження до місця його постійного проживання зазначатиметься в наказі (розпорядженні) про відрядження, то проставляти відмітки про вибуття і прибуття в посвідченні про відрядження не треба.Запитання друге: якщо в цій ситуації працівник усе-таки не повернеться до місця свого постійного проживання і залишиться ночувати в готелі, чи можна йому відшкодувати витрати на проживання?
На це запитання Мінфін відповів, що витрати на проживання в цьому випадку не відшкодовуються. Від себе зауважимо, що вони не відшкодовуються як витрати на відрядження. Але, у принципі, усе-таки можуть бути відшкодовані підприємством. При цьому цей дохід буде визнано як додаткове благо від роботодавця з відповідним обкладенням податком з доходів у розмірі 15 %, з урахуванням натурального коефіцієнта.