20.08.2007

Сільгоспдекларація-2006/2007 з податку на прибуток: особливості складання

Стаття

Сільгоспдекларація-2006/2007 з податку на прибуток: особливості складання

  

У цій статті увагу акцентовано на окремих особливостях складання сільгосппідприємствами декларації з податку на прибуток за 2006/2007 податковий рік з урахуванням новацій у законодавстві. Сподіваємося, що вона буде корисною не тільки для сільгосппідприємств, оподаткування яких у 2006 році здійснювалося в загальному порядку, а і для колишніх «спрощенців», зокрема для колишніх платників ФСП-2006, які не досягли за підсумками діяльності за минулий рік відомого 75 % критерію «сільськогосподарськості» і застосовують у поточному році оподаткування на загальних підставах.

 

Анатолій БОБРО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток —

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВВ.

П(С)БО 9

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 30

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790.

Наказ № 143, Порядок № 143

— наказ ДПАУ «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства і Порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 143.

Порядок № 212

— Порядок індексації валових доходів і валових витрат підприємств — виробників сільськогосподарської продукції, затверджений наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України від 15.07.97 р. № 212.

Інструкція № 291 —

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Методрекомендації № 1315

— Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 р. № 1315.

Лист № 1564

— лист ДПАУ «Про окремі питання застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»» від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217.

 

Загальні положення

Як відомо, критерій «сільськогосподарськості» грає принципову роль для застосування абзаців четвертого — шостого п. 16.4 ст. 16 Закону про податок на прибуток. Звертаємо увагу, що право подання декларації з податку на прибуток тільки за річний звітний (податковий) період надано підприємствам, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, тобто таким, валовий дохід яких від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п’ятдесят

відсотків загальної суми валового доходу.

Декларацію за період з 1 липня 2006 року по 30 червня 2007 року

сільгоспвиробники подають у строки, установлені для річного податкового періоду. Правда, для тих колишніх платників ФСП, які стали платниками податку на прибуток з 1 січня 2007 року, звітний період триває з 1 січня 2007 року по 30 червня 2007 року (див. лист ДПА в Дніпропетровській області від 17.01.2007 р. № 993/10/31-248). Зауважимо, що така позиція податківців про подання сільгоспдекларації за піврічний період не нова, вона відповідає давньому листу ДПАУ від 12.11.2004 р. № 22210/7/15-1117. Докладніше про це зазначалося у статті «Сільгоспдекларація з податку на прибуток: перехідна, піврічна» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 61).

 

Форма, порядок, строки подання декларації і сплати податку

Форму декларації, за якою сільськогосподарські підприємства подають податкову звітність з податку на прибуток затверджено

наказом № 143 і вона є загальною для всіх платників цього податку (за винятком страхувальників і банків). За результатами податкового року сільгоспвиробники подають повну декларацію, тобто разом з додатками «К» (К1/1, К1/2, К2, К3, К4, К5, К6, К7) і «Р» (Р1, Р2, Р3). Якщо окремі рядки декларації не заповнюються за відсутності відповідних показників, то немає необхідності заповнювати і подавати такий додаток.

Пунктом 3

Порядку № 143 у табличній формі встановлено порядок заповнення рядків 01 — 23 декларації із зазначенням норм Закону про податок на прибуток, якими слід керуватися при заповненні визначених рядків декларації.

Згідно з п. 4.2 Порядку № 143 підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію за підсумками податкового (звітного) року в строки, установлені законом для річного базового податкового (звітного) періоду. Отже,

останній день подання декларації до податкових органів припадає на 29 серпня 2007 року.

Сплатити

податок на прибуток згідно з такою декларацією необхідно не пізніше 10 вересня 2007 року.

 

ВД і ВВ сільгосппідприємства індексують

Згідно з

абзацом другим п. 14.1 ст. 14 Закону про податок на прибуток валові доходи та витрати підприємств — виробників сільськогосподарської продукції за звітний податковий рік підлягають індексації, виходячи з офіційного індексу інфляції за період з місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів) до кінця звітного податкового року.

Індексація валових доходів (далі — ВД) і валових витрат (далі — ВВ) здійснюється згідно з Порядком № 212.

Проіндексовані ВД і ВВ за звітний місяць визначаються як добуток суми доходу (чи витрат) за цей місяць та розрахункового індексу інфляції, що в зазначеному вище Порядку № 212 значиться як ланцюговий індекс інфляції. Він визначається шляхом множення індексу інфляції місяця, наступного за місяцем, в якому понесено витрати (отримано доходи), на всі індекси подальших місяців до кінця року.

Для надання практичної допомоги аграріям при складанні декларації з податку на прибуток наведемо в табличній формі офіційні індекси інфляції за визначені місяці 2006 — 2007 рр. і обчислимо ланцюгові індекси інфляції для кожного місяця звітного періоду (таблиця).

 

Ланцюгові індекси інфляції для індексації щомісячних ВД і ВВ у звітному податковому 2006/2007 році

Рік, місяці

Офіційний індекс інфляції кожного місяця %

Подальші місяці, що враховуються при розрахунку  ланцюгового індексу інфляції

Кількість індексів, що перемно-жуються

Ланцюговий індекс інфляції %

1

2

3

4

5

2006

Липень

100,9

Серпень 2006 — червень 2007

11

112,0

Серпень

100,0

Вересень 2006 — червень 2007

10

112,0

Вересень

102,0

Жовтень 2006 — червень 2007

9

109,8

 

Жовтень

102,6

Листопад 2006 — червень 2007

8

107,0

Листопад

101,8

Грудень 2006 — червень 2007

7

105,1

Грудень

100,9

Січень 2007 — червень 2007

6

104,2

2007

Січень

100,5

Лютий 2007 — червень 2007

5

103,6

Лютий

100,6

Березень 2007 — червень 2007

4

103,0

Березень

100,2

Квітень 2007 — червень 2007

3

102,8

Квітень

100,0

Травень 2007 — червень 2007

2

102,8

Травень

100,6

Червень 2007

1

102,2

Червень

102,2

Не індексується

Х

Х

 

Зрозуміло, що для сільгосппідприємств — колишніх платників ФСП, які подають у поточному році декларацію за піврічний період, знадобляться тільки значення ланцюгових індексів інфляції 2007 року.

Порядок № 212

передбачає ведення сільгосппідприємствами окремого журналу податкового обліку, в якому за підсумками роботи за місяць мають здійснюватися записи про одержані ВД та проведені ВВ за статтями, визначеними в декларації з податку на прибуток підприємств. Після завершення звітного податкового року на підставі даних окремого журналу складається декларація з податку на прибуток підприємства в розрізі статті фактично отриманих доходів і проведених витрат за рік, при цьому суми ВД і ВВ індексуються щомісячно. Загальна (річна) сума проіндексованих валових доходів і валових витрат визначається складанням щомісячних проіндексованих сум.

На нашу думку, індексації підлягають не тільки валові доходи та валові витрати, так би мовити, «нові», але й суми коригувань «старих» ВД і ВВ, виявлених у звітному податковому році та відображених в декларації у рядках 02 та 05 і відповідно — підрядках 02.1 — 02.3 і 05.1 — 05.3.

Щодо

відображення результатів індексації в декларації зауважимо, що ні форма декларації, ні її додатки не містять окремих рядків для відображення ані абсолютних значень проіндексованих ВД і ВВ, ані сум збільшення чи зменшення їх у результаті індексації. При такому стані справ нічого іншого не залишається, як відображати результати індексації (тільки в частині змін ВД і ВВ) у рядках 01.6 і 04.13 декларації, передбаченої для відображення відповідно «інших доходів» та «інших витрат».

 

Приріст (убуток) запасів: п. 5.9

Порядок застосування сільгосппідприємствами при складанні декларації з податку на прибуток норм п. 5.9 Закону про податок на прибуток щодо

приросту (убутку) таких запасів, як поточні біологічні активи, висвітлено в консультації фахівців ДПАУ на с. 60.

Не переказуючи її, звернемо увагу на такі моменти. Як відомо,

з 1 січня 2007 року набуло чинності П(С)БО 30 «Біологічні активи». Воно корінним чином змінює усталену роками практику бухгалтерського обліку в сільському господарстві і переводить порядок оцінки та подальшого відображення в обліку вартості біологічних довгострокових і поточних активів тваринництва та рослинництва на нову методологію обліку, що базується на застосуванні справедливих ринкових цін, а не собівартості. До речі, добірку нормативних документів щодо бухгалтерського обліку біологічних активів, що включає зазначене П(С)БО 30, Методрекомендації № 1315, витяг з інших Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, наведено нами в Додатку до газети «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 6 (132). Цій темі було присвячено і статтю «Бухоблік коней як біологічних активів» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 49).

Придбані за плату біологічні активи, оприбутковуються та відображаються в балансі за первісною вартістю, яка складається з витрат, фактично понесених підприємством для їх отримання, зокрема:

— ціни придбання за вирахуванням знижок, відповідно до договору з постачальником (продавцем), непрямих податків, крім випадків, якщо вони не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства;

— суми ввізного мита;

— витрат на транспортування;

— інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням біоактивів і доведенням їх до придатного для використання в запланованих цілях стану (

п. 4.1 Методрекомендацій № 1315).

Пунктом 10 П(С)БО 30 установлено, що

біологічні активи відображаються на дату проміжного та річного балансу за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Головний і справедливий висновок фахівців ДПАУ:

оцінка поточних біоактивів за справедливою вартістю не впливає на податковий облік приросту (убутку) балансової вартості цього виду запасів. Обговоримо нюанси обліку поточних біоактивів у розрізі галузей.

Тваринництво

. Особливість відображення їх у розрахунку приросту (убутку) полягає в тому, що на початок і на кінець звітного податкового «сільськогосподарського» 2006/2007 року при складанні балансу застосовувалися різні методологічні способи оцінки таких запасів. До 2007 року молодняк тварин і тварини на відгодівлі в балансі було відображено в оцінці відповідно до П(С)БО 9 за їх первісною вартістю на рівні фактичної собівартості придбання. У поточному 2007 році відповідно до П(С)БО 30 такі біологічні активи відображаються на дату проміжного та річного балансу за справедливою вартістю (надалі не уточнюватимемо кожного разу — «зменшеною на очікувані витрати на місці продажу», на нашу думку, — і без урахування ПДВ, якщо величина справедливої вартості включає її).

Правда, абзацом другим п. 11 П(С)БО 30 установлено

виняток з цього правила: біологічні активи, зокрема, поточні, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за їх первісною вартістю в оцінці відповідно до П(С)БО 9. Такий підхід застосовується до періоду, в якому стає можливим визначити справедливу вартість поточних біоактивів. Те, що відображена в балансі справедлива вартість, визначення якої ґрунтується на цінах активного ринку, як правило, вища за первісну, визначену на рівні собівартості придбання, — загальновідомо. Вона включає і певну суму бухгалтерського доходу, який жодним чином не повинен впливати на порядок оподаткування. І якщо не забезпечити зіставність оцінок показників залишків (за фактичною собівартістю придбання), то це, безумовно, негативно відобразиться на податковому навантаженні сільгосппідприємств.

Очевидно, що сільгосппідприємствам

для перерахунку приросту (убутку) покупних поточних біологічних активів, необхідні додаткові вибірки та розрахунки на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку.

Рослинництво

. Взагалі випадки придбання поточних біоактивів рослинництва на стороні , хоча й не виключені, але на практиці вкрай рідкісні. А оскільки перерахунок приросту (убутку) запасів здійснюється за покупними запасами, то, здавалося б, це питання можна і не розглядати.

Але слід згадати про важливу обставину: відображення в балансі сільгосппідприємств перетворення на поточні біоактиви рослинництва (за справедливою вартістю) власної «незавершенки» (в оцінці за фактичними витратами виробництва), яке за задумом Мінфіну повинне мати постійний і повсюдний характер. Згідно з додатком 2 Методрекомендацій № 1315 відображення визнання поточних біоактивів рослинництва, що оцінюються за справедливою вартістю та збільшення вартості таких біоактивів на дату балансу, має відображатися записом за дебетом субрахунку 211 та кредитом рахунка 23.

Суми різниці, що виникають між справедливою вартістю таких біоактивів і сумою понесених витрат, пов’язаних з їх біологічними перетвореннями, згідно з Методрекомендаціями № 1315 слід відносити:

— у частині доходу від первісного визнання, приросту біоактивів на дату балансу — за дебетом рахунка 23 і кредитом субрахунку 710;

— у частині витрат — за дебетом субрахунку 940 і кредитом рахунка 23.

Цілком зрозуміло, що

величина поточних біоактивів рослинництва оприбуткованих за справедливою (ринковою) вартістю, як правило, перевищує (на протилежній ситуації не зупинятимемося) фактичні витрати НЗВ. Якщо брати до розрахунку абсолютну величину справедливої вартості вчорашньої «незавершенки», а сьогодні названої поточними біоактивами, то вся сума НЗВ (а не лише в частині «матскладової», що буде зазначено далі) потрапить під оподаткування.

Отже, поточні біоактиви рослинництва мають включатися до цього розрахунку приросту (убутку) аналогічно до незавершеного виробництва та готової продукції. Приємно зазначити, що

такої ж позиції дотримуються і фахівці ДПАУ у згаданій консультації. На їх думку, податковий облік будь-яких біологічних активів, вартість яких не перевищує 1000 грн. здійснюється в аналогічному порядку, зазначеному в листі ДПАУ № 1564.

 

Відображення перерахунку приросту (убутку) поточних біоактивів

Оскільки до таблиці 1 додатку К 1/1 ДПАУ не внесено відповідні зміни, то логічно показувати їх за рядком А1. Адже сільгосппідприємствам і раніше доводилося вносити до цього ж рядка дані про вартість тварин на вирощуванні та відгодівлі така колишня назва рахунка 21), ще до зміни порядку їх бухгалтерського обліку, тобто до віднесення їх до категорії поточних біологічних активів.

Решта запасів бере участь у перерахунку приросту (убутку) у звичайному порядку.

НЗВ і ГП

Щодо ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та в залишках готової продукції ДПАУ в

листі № 1546 зазначає, що податковий облік таких запасів ведеться без урахування витрат, понесених у цілях, не пов’язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо). Таку ж позицію податківців викладено і в листі від 06.10.2004 р. № 8878/6/15-1116.

Вартість покупних запасів у складі НЗВ і ГП можна визначити одним із двох способів:

1) або прямим рахунком, тобто шляхом обчислення вартості покупних запасів, списаних за кредитом рахунків, наприклад, 20, 22 до дебету рахунка 23, а потім — за кредитом рахунка 23 до дебету рахунка готової продукції (26 чи 27);

2) або із застосуванням середнього відсотка покупних запасів у витратах на виробництво сільгосппродукції. Балансова вартість покупних запасів у складі НЗВ і ГП визначається в такому разі як добуток середнього відсотка та загальної суми НЗВ і ГП.

 

Амортизація

Також зазначимо, що ніяких новацій у нарахуванні податкової амортизації немає. Привнесені П(С)БО 30 новації нарахування бухгалтерської амортизації біологічних активів до податкового обліку відношення не мають. Як і раніше, згідно з

п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток норми амортизації встановлено у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (з розрахунку на податковий квартал): група 1 — 2 %, група 2 — 10 %, група 3 — 6 %, група 4 — 15 %. Нагадаємо, що зазначені норми застосовуються для амортизації витрат, здійснених платниками податку після 1 січня 2004 року у зв’язку з придбанням (виготовленням) нових основних фондів групи 1, 2, 3, які використовуються у виробничій діяльності платника податку і які раніше не були в експлуатації, а також витрат на поліпшення зазначених новопридбаних (виготовлених) основних фондів, понесених платником податку після 1 січня 2004 року. Для амортизації понесених платником зазначених витрат до 1 січня 2004 року застосовуються «старі» норми амортизації груп 1 — 3 основних фондів, тобто 1,25 %, 6,25 % і 3,75 % за квартал відповідно.

Акцентуємо увагу сільгосппідприємств на нормах

п.п. 8.3.1 Закону про податок на прибуток: «Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі — розрахункові квартали)». Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого здійснюються розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування наведених вище норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Отже, сільгосппідприємствами, незважаючи на встановлений для них звітний податковий період, що дорівнює року,

розрахунок нарахування амортизації має здійснюватися в загальному порядку — поквартально. Загальна сума амортизаційних відрахувань звітного періоду (за рік) визначається як сума амортизаційних відрахувань чотирьох кварталів.

На цьому зосереджуємо увагу ще й тому, що навіть за відсутності протягом календарного року операцій з основними фондами (тобто надходження (поліпшення) або вибуття) за групами основних фондів,

база (балансова вартість групи основних фондів на початок розрахункового кварталу) для нарахування амортизації в кожному подальшому розрахунковому кварталі буде меншою на величину амортизаційних відрахувань за попередній розрахунковий квартал.

На підставі викладеного вище можна дійти висновку про те, що сільгосппідприємствам для розшифровки

рядка 07 декларації про нараховану річну суму амортизації, імовірно, є сенс додати не одну, а чотири таблиці 2 додатка К1/1, відображаючи в них поквартальні розрахунки амортизації з наростаючим підсумком з початку року, про що, на нашу думку, слід застерегти в письмовому поясненні.

 

Податок (плата) на (за) землю

Пунктом п. 14.1 Закону про податок на прибуток

установлено, що сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Інакше кажучи, згідно із Законом про податок на прибуток сума податку на землю має зменшити безпосередньо податок на прибуток. Отже, можна говорити про право сільгосппідприємств відображати нарахований податок на землю в таблиці 1 «Зменшення нарахованої суми податку» додатка К6. Але, на жаль, у цій таблиці немає ні прямо передбаченого рядка для відображення податку на землю, ні рядка «Інші».

Відображення ж податку на землю в порядку, установленому

наказом ДПАУ № 143 (у додатку Р1 «Суми нарахованих податків, зборів (обов’язкових платежів), які відносяться до валових витрат») не відповідає наведеній вище законодавчій нормі, оскільки в цьому випадку буде зменшено не податок на прибуток, а тільки об’єкт оподаткування. Зазначимо, що згідно з п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток до валових витрат відноситься плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті, а згідно з п.п. 5.2.1 цього ж Закону — орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (платежі за них, зауважимо, прирівняно до податкових платежів).

На нашу думку, «земельні» платежі, може бути

відображено в декларації у такому порядку:

плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) — у «підрядку» 4.6.4 підсумкового рядка 4.6 додатка Р1 і, відповідно, у декларації також у рядку 04.6;

податок на землю, яка використовується в сільськогосподарському виробничому обороті — в одному з незайнятих (через відсутність відповідних господарських операцій) «підрядків» 13.1 — 13.5 підсумкового рядка 13 таблиці 1 додатка К6 і відповідно в декларації в рядку 13.

Порядок відображення

податку на землю в частині вибору конкретного «підрядка» у таблиці 1 додатка К6 «Зменшення нарахованої суми податку» радимо погоджувати з податковими органами на місцях і обов’язково зазначати в письмовому поясненні, доданому до декларації.

 

Нюанси для колишніх єдиноподатників та ФСП-платників

Колишнім єдиноподатникам та ФСП-платникам, крім усього викладеного вище, щодо перерахунку приросту (убутку) запасів за п. 5.9 слід узяти до уваги ще й таке. У

листі від 06.02.2007 р. № 2169/7/15-0217 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 21) ДПАУ зазначає: якщо з початку поточного року підприємство перейшло з єдиного податку чи ФСП на загальну систему оподаткування і станом на 01.01.2007 р. у нього значаться в обліку покупні запаси, придбані та оприбутковані в період сплати ФСП чи єдиного податку, то вартість таких запасів не бере участі в перерахунку згідно з п. 5.9 (не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К 1/1), оскільки витрати на їх придбання не було відображено як валові витрати.

Зазначені вище платники податку на прибуток мають право на застосування цього пункту тільки до запасів, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких було віднесено до складу ВВ у таких випадках:

— якщо запаси було придбано та оприбутковано після переходу на загальну систему оподаткування;

— якщо до періоду перебування їх на спрощеній системі чи на ФСП вони були платниками податку на прибуток на загальних підставах і мають запаси, придбані та оприбутковані в період перебування на загальній системі оподаткування.

Звідси можна дійти висновку, що такі підприємства фактично втрачають право на віднесення за допомогою механізму застосування п. 5.9 до складу ВВ вартості тих запасів, що були в наявності на 01.01.2007 р. і придбані ними в статусі платника єдиного податку чи платника ФСП.

Другий нюанс пов’язаний з нарахуванням податкової амортизації

. У листі ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 наголошується, що при переході на загальну систему оподаткування нарахування амортизації поновлюється. На момент повернення на загальну систему оподаткування балансова вартість основних фондів визначається як залишкова балансова вартість за даними бухгалтерського обліку. Нагадаємо, що нарахування податкової амортизації здійснюється у разі якщо витрати на придбання основних фондів було понесено, і ці фонди використовуються в його господарській діяльності.

І наприкінці

нагадаємо, що наказом від 05.07.2007 р. № 408 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 63) ДПАУ внесла зміну до додатку до Р2 до рядка 04.8 форми декларації щодо порядку віднесення до валових витрат витрат на благодійність. Зміни стосуються першого та п’ятого рядка цього додатка.

З унесенням таких змін, на виконання судового рішення (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 41), сподіваємося, що податківці відмовляться від своєї фіскальної позиції і погодяться з віднесенням до валових витрат витрат, понесених платником на благодійні цілі у вигляді перерахування коштів та/або передачі товарів (виконання робіт, надання послуг), не тільки в межах трьох (понад — два в межах п’яти), а всіх п’яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Благодійність з метою збереження культурної спадщини може бути віднесено до валових витрат у межах 10 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Для зручності нові бланки додатка Р2 вкладено в сьогоднішній номер газети (с. 27, 37).

Ще раз нагадаємо: у разі

незаповнення окремих рядків декларації за відсутності відповідних операцій, додатки, передбачені відповідним рядком декларації, не подаються (п. 3.1 Порядку № 143).

Завершуючи, сподіваємося, що викладений матеріал буде сільгосппідприємствам практичною допомогою.