20.12.2007

Пошта редакції. Позапланові перевірки, що не підпадають під дію Закону № 509

Відповідь на запитання

Позапланові перевірки, що не підпадають під дію Закону № 509

Що може бути підставою для проведення податківцями позапланових перевірок? Деякі законодавчі акти передбачають проведення позапланових перевірок, наприклад, у Законі про податок на прибуток зазначається про позапланові перевірки за результатами подання збиткової декларації з податку на прибуток. Чи законні такі перевірки?

(м. Полтава)

Позапланова виїзна перевірка — це перевірка, яку не передбачено в планах роботи податкового органу і проводиться вона за наявності хоча б однієї з підстав, перелічених у частині шостій

ст. 11¹Закону № 509 (пункти 1 — 9). Наведений у Законі № 509 перелік підстав для позапланових перевірок є вичерпним. Проте, крім випадків проведення позапланових перевірок, передбачених Законом № 509, у деяких законах зустрічаються «свої» випадки, коли податківці можуть провести позапланові перевірки.

Так,

Закон про податок на прибуток передбачає два випадки проведення податківцями позапланових перевірок:

коли від’ємне значення об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох останніх податкових періодів. При проведенні такої позапланової перевірки перевіряється правильність визначення об’єкта оподаткування (п. 6.3 Закону про податок на прибуток);

2) коли

вартість об’єкта фінансового лізингу, який уперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, меншій вартості витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни (абзац другий п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток).

У свою чергу

Закон про ПДВ теж передбачає два випадки позапланових перевірок платників ПДВ:

1) якщо

на платника ПДВ надійшла заява від покупця зі скаргою, через відмову з боку такого платника ПДВ (постачальника) видати покупцю податкову накладну або порушення порядку її заповнення (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ);

2) якщо

є достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснено з порушенням норм податкового законодавства (п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ).

Водночас у самому

Законі № 509 безпосередньо такі випадки не згадуються, а серед підстав проведення позапланових перевірок за рішенням податкового органу (перелічених у частині шостій ст. 11¹ Закону № 509), зокрема в п. 9 ст. 11¹ цього Закону виділено тільки ситуацію, коли платником ПДВ подано декларацію з від’ємним значенням ПДВ, що становить понад 100 тис. грн.

Такі законодавчі нестикування вносять неясність щодо позапланових перевірок платників податків. Адже, як відомо, проведення позапланових перевірок за підставами, не переліченими у

ст. 11¹ Закону № 509, можливе за наявності рішення суду, виходить, що й позапланові перевірки платників ПДВ відповідно до пп. 7.2.6 і 7.7.5 Закону про ПДВ та платників податку на прибуток відповідно до п. 6.3 і п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток мають здійснюватися за рішенням суду.

Разом з тим у ДПАУ з цього приводу склалася особлива думка. Так, у

листі від 20.12.2005 р. № 15151/5/23-2016 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 24 (що стосується перевірок заявленого бюджетного відшкодування) ДПАУ роз’яснювала, що позапланові виїзні перевірки з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ можуть проводитися або відповідно до п. 9 ст. 11¹ Закону № 509, або відповідно до п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ. Такий натяк містить і лист ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83. Тим самим фактично ДПАУ виступає за одночасне застосування норм цих двох законів щодо позапланових перевірок, розцінюючи їх як самостійні окремо існуючі підстави для проведення позапланових перевірок

Проте ми з такою думкою погодитися не можемо. І вважаємо, що в ситуації, що склалася, потрібно насамперед виходити з того, що основоположним «перевірочним» законом, який установлює підстави для проведення позапланових перевірок, безумовно, є

Закон № 509. Тому пп. 7.2.6 і 7.7.5 Закону про ПДВ, а також п. 6.3 і абзац другий п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток про позапланові перевірки слід застосовувати з урахуванням та в межах норм Закону № 509. Самі ж Закон про ПДВ та Закон про податок на прибуток самостійно встановлювати додаткові підстави для проведення позапланових перевірок не можуть. Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2322, який уніс до Закону № 509 вичерпний перелік підстав для позапланових перевірок, до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не йому суперечить.

Отже, за рішенням податкового органу без рішення суду позапланові перевірки платників ПДВ відповідно до

п.п. 7.2.6 і 7.7.5 Закону про ПДВ та платників податку на прибуток відповідно до п. 6.3 і абзацу другого п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток може здійснюватися тільки в тому випадку, якщо вони підпадають під підстави, перелічені у ст. 11¹ Закону № 509.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик