Про затвердження Порядку відшкодування суб’єктом господарювання витрат, пов’язаних з проведенням експертизи (випробування) зразків продукції

Про затвердження Порядку відшкодування суб’єктом господарювання витрат, пов’язаних з проведенням експертизи (випробування) зразків продукції

Постанова від 31 жовтня 2007 р. № 1279

Відповідно до статті 16 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Кабінет Міністрів України

1.

2.

Прем’єр-міністр України В. Янукович

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1279

Порядок відшкодування суб’єктом господарювання витрат, пов’язаних з проведенням експертизи (випробування) зразків продукції

1. Цей Порядок визначає механізм відшкодування суб’єктом господарювання витрат органу державного нагляду (контролю), пов’язаних з проведенням експертизи (випробування) зразків продукції (далі — експертиза), у разі підтвердження за результатами експертизи факту порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.

2. Орган державного нагляду (контролю) в тижневий строк після ознайомлення суб’єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено факт порушення вимог законодавства, готує документи, що підтверджують витрати, пов’язані з проведенням експертизи, та надсилає їх суб’єкту господарювання.

Суб’єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів зобов’язаний відшкодувати

3.

4. Кошти, отримані органом державного нагляду (контролю) в результаті відшкодування суб’єктом господарювання пов’язаних з проведенням експертизи витрат, перераховуються до державного бюджету.

5.

коментар редакції

Відшкодування підприємством витрат на проведення експертизи зразків продукції

Для того щоб зрозуміти причини появи документа, що коментується, необхідно трохи повернутися назад у часі, коли було прийнято закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877).

Закон № 877 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 53) увів таке поняття, як «державний нагляд (контроль)», тобто діяльність уповноважених законом органів державного нагляду (контролю), направлена на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання і забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (див. ст. 1 Закону № 877).

Нагадаємо, що уповноважені законом органи державного нагляду (контролю), які далі називатимемо «контролюючими», діють у межах повноважень, передбачених законом.

Права та обов’язки «контролюючих» органів зазначено у ст. 8 Закону № 877, зокрема «контролюючий» орган під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу.

За загальним правилом витрати, пов’язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробувань) зразків продукції, фінансуються за рахунок «контролюючого» органу (див. ч. 1 ст. 16 Закону № 877), проте є й винятки з цього правила.

Так, якщо результатами експертизи (випробувань) підтверджується факт порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, то суб’єкт господарювання має відшкодувати «контролюючому» органу витрати на проведення експертизи (випробувань) у порядку, установленому КМУ (див. ч. 1 ст. 16 Закону № 877).

КМУ документом, що коментується, і затвердив Порядок відшкодування суб’єктом господарювання витрат, пов’язаних із проведенням експертизи (випробувань) зразків продукції (далі — Порядок № 1279).

Зауважимо, що документ, який коментується, набуває чинності одночасно із Законом № 877, тобто 26.12.2007 р.

Порядком № 1279 (п. 2) передбачено, що після проведення експертизи, що встановила факт порушення вимог законодавства, «контролюючий» орган знайомить суб’єкта господарювання з її висновками, після чого в тижневий строк готує документи, що підтверджують витрати на проведення експертизи, і надсилає їх суб’єкту господарювання, який, також у тижневий строк, але вже з моменту надходження цих документів, відшкодовує ці витрати «контролюючому» органу.

Звичайно ж, суб’єкт господарювання може не погодитися з висновками експертизи і зажадати проведення повторної експертизи, проте якщо результатами повторної експертизи знову підтверджується факт порушення вимог законодавства, то суб’єкту господарювання доведеться відшкодовувати «контролюючому» органу витрати на проведення як основної, так і повторної експертизи (п. 3 Порядку № 1279).

Якщо суб’єкт господарювання добровільно не відшкодує «контролюючому» органу витрати на проведення експертизи, то він може стягнути їх у судовому порядку (п. 4 Порядку № 1279), проте незалежно від способу їх отримання (добровільно чи в судовому порядку), кошти, отримані «контролюючим» органом від суб’єкта господарювання в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи, підлягають перерахуванню до держбюджету (п. 5 Порядку № 1279).

Георгій Сфінцицкі, юрист