19.03.2007
Про податкові векселі та підтвердження суми бюджетного відшкодування
Лист Державної податкової адміністрації України від 19.12.2006 р. ¹ 23887/7/16-1517-20
Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> з інформацією про наявність проблемних питань, які виникли в процесі адміністрування податкових векселів, що видаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, і повідомляє.
1. Стосовно можливості застосування норм сьомого абзацу пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, що дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним (сьомий абзац пункту 11.5 статті 11 Закону).
Про зазначене Державна податкова адміністрація України повідомляла органи державної податкової служби України в листі від 20.09.2006 ¹ 17475/7/16-1517. На доповнення до зазначеного листа Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне відзначити, що
загальна сума виданих платником податку податкових векселів, щодо яких він виявив бажання застосувати спосіб погашення, встановлений сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону, не може перевищувати підтверджену суму бюджетного відшкодування.Тобто, якщо станом на 1 число звітного періоду у платника податку обліковується сума бюджетного відшкодування у розмірі, наприклад, 100 тис. грн., загальна сума виданих ним після цієї дати податкових векселів І категорії, які можуть бути погашені включенням до складу податкових зобов’язань, не може перевищувати 100 тис. грн.
2. Стосовно терміну надання податкової звітності при погашенні податкового векселя включенням до податкових зобов’язань.
Що стосується відмови платників надавати податкову декларацію з включеним до складу податкових зобов’язань податковим векселем не пізніше настання терміну платежу за векселем, то ДПА України вважає за необхідне наголосити на наступному.
Норма сьомого абзацу пункту 11.5 статті 11 Закону має виключно добровільний характер застосування: «платник має право включити суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань».Зважаючи на те, що кожен податковий вексель видається зі строком погашення на 30-й календарний день з дня його поставки органу митного контролю (перший абзац пункту 11.5 статті 11 Закону), погашення його повинно здійснюватися у вказаний у векселі термін платежу за векселем.
А тому реалізація права застосування окремого порядку погашення векселя, наданого платнику сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11, повинна підтверджуватися в зазначений термін шляхом подання документа, в якому це право реалізоване, тобто декларації з податку на додану вартість.
Крім того, необхідно враховувати також і норми, що регламентують терміни подання звітності. Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. ¹ 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкова звітність (для звітного податкового періоду, що дорівнює місяцю) подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто, діючим податковим законодавством встановлено граничний термін подання звітності, тобто дату, після якої звітність вже вважається поданою із запізненням.
У зв’язку з цим вимога щодо подання податкової декларації з включеним до складу податкових зобов’язань податковим векселем не пізніше настання терміну платежу за векселем не може вважатися такою, що суперечить чинному законодавству чи обмежує права платників податку.
А тому,
якщо платником податку до настання дати погашення податкового векселя (включаючи цю дату) декларація не подана, вважається, що платник податку самостійно прийняв рішення відмовитися від застосування норм сьомого абзацу пункту 11.5 статті 11 Закону.
3. Стосовно визначення терміну «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування».
Відповідно до статті 5 Закону ¹ 2181 податкове зобов’язання (у тому числі і бюджетне відшкодування), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Таким чином,
сума заявленого платником податку бюджетного відшкодування, яка задекларована ним у податковій декларації та обліковується на картці особового рахунку з обліку податку на додану вартість, є лише узгодженою платником податків сумою податкового зобов’язання з податку на додану вартість з від’ємним значенням.З метою підтвердження достовірності нарахування платником податку бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону та згідно з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності бюджетного нарахування податку на додану вартість (затверджені наказом ДПА України від 18.08.2006 р. ¹ 350) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних та/або за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, позапланову виїзну (документальну) перевірку платника.
Лише після закінчення цих перевірок і підтвердження правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгоджена платником податку
сума бюджетного відшкодування вважається підтвердженою податковим органом та може використовуватися платником для обрання шляху погашення податкового векселя (у тому числі і бути зарахованою в рахунок його погашення).Суми бюджетного відшкодування, які не підтверджені перевіркою податкового органу (тривають перевірки), та ті, що оскаржуються платником податку в адміністративному або судовому порядку та/або є предметом розслідування в кримінальній справі, не визнаються як підтверджені та не приймають участі в погашенні векселів.
Заступник голови Л. Боєнко