19.03.2007

Час дивідендів: порядок виплати та облік

Стаття

Час дивідендів: порядок виплати та облік

Якщо підприємство виплачує дивіденди своїм засновникам або акціонерам, отже, воно працює стабільно та постійно укріплює свої фінансові позиції. Цей факт не може не радувати одержувачів таких виплат. Для бухгалтера ж нарахування та виплата дивідендів — це насамперед питання оподаткування та бухгалтерського обліку. Розгляду цих питань і присвячено цю статтю.

 

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. ¹
435-IV.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003
р. № 436-IV.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. ¹ 8073-X.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. ¹ 283/97-ВР.

Закон про ПДВ — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. ¹ 168/97-ВР.

Закон про госптовариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. ¹ 1576-

XII.

Закон ¹ 889 — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. ¹

889-IV.

Закон ¹ 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. ¹ 2181-III.

Наказ ¹ 586 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкового розрахунку резидента, що сплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб» від 04.12.2003 р. ¹ 586.

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. ¹ 291.

П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. ¹ 290.

 

Порядок виплати дивідендів

Перш ніж перейти безпосередньо до порядку нарахування та виплати дивідендів, пригадаємо, що розуміється під терміном «дивіденди». Для цього звернемося до

п. 1.9 Закону про податок на прибуток, де зазначено, що дивіденд — це платіж, який здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Практично аналогічну розшифровку дає і

п. 4 П(С)БО 15, в якому під дивідендами розуміється частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Право на одержання дивідендів пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства

на початок строку виплати дивідендів (див. п. «б» ст. 10 Закону про госптовариства).

Дивіденди можуть виплачуватися в грошовій та натуральній формі, а також акціями (частками, паями). Строк, порядок розподілу прибутку та виплати дивідендів має бути передбачено статутом господарського товариства (

ст. 37 Закону про госптовариства).

Виплата дивідендів провадиться після проведення загальних зборів засновників чи акціонерів. Прийняте на цих зборах рішення про виплату частини прибутку (дивідендів) фіксується відповідним протоколом.

Щодо строків виплати дивідендів, то акціонерні товариства згідно зі ст. 37 Закону про госптовариства можуть здійснювати таку виплату тільки один раз за підсумками календарного року. Для інших господарських товариств ці строки законодавчо не обмежено, вони залежать лише від порядку розподілу прибутку, установленого установчими документами. До того ж п.п. 7.8.1 Закону про податок на прибуток дозволяє виплачувати дивіденди за підсумками звітного періоду. А як відомо, звітними періодами щодо податку

на прибуток є квартал, півріччя, 9 місяців та рік. Отже, учасникам господарських товариств, крім акціонерних, дивіденди можуть виплачуватися як за результатами кварталу, так і за підсумками року.

Рішення про виплату дивідендів підприємство має право приймати незалежно від того, чи була його діяльність прибутковою протягом звітного періоду. Джерелом виплати дивідендів у цьому разі може бути не тільки чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, але й інші власні джерела, а саме:

— нерозподілений прибуток минулих років;

— резервний фонд підприємства.

Тепер перейдемо до правил оподаткування дивідендів.

 

Порядок оподаткування дивідендів

Згідно з правилами, викладеними в п. 7.8 Закону про податок на прибуток, підприємство — емітент корпоративних прав, яке приймає рішення про виплату дивідендів, має нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 25 % від суми дивідендів, призначених для виплати. При цьому сума такої виплати не зменшується на суму авансового внеску (п.п. 7.8.1 Закону про податок на прибуток).

Цей авансовий внесок потрібно сплатити до виплати дивідендів або одночасно з нею.

Приклад 1. ТОВ «Сигма» нарахувало дивіденди на користь своїх засновників у загальній сумі 10000 грн. При виплаті дивідендів підприємство-емітент має нарахувати та сплатити авансовий внесок у розмірі 2500 грн. (10000 грн. х 25 % : : 100 %). При цьому учасникам буде виплачено дивіденди в сумі 10000 грн. (без зменшення суми дивідендів на суму авансового внеску).

У разі якщо дивіденди виплачуються в негрошовій формі, базою для нарахування авансового внеску буде вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами (див. п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток). Виплата «натурдивідендів» вимагатиме від підприємства-емітента і нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, причому також виходячи зі звичайної ціни (див. п. 4.2 Закону про ПДВ).

Нагадаємо, що за загальним правилом звичайною вважається ціна,

визначена сторонами договору (п.п. 1.20.1 Закону про податок на прибуток). Для визначення звичайної ціни, зокрема, використовується інформація про укладені на момент продажу товарів (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах. Беручи це до уваги, можна стверджувати, що звичайною ціною в цьому разі буде вартість товарів (робіт, послуг), за якою вони могли б реалізовуватися за звичайних ринкових умов. Розрахований виходячи з такої звичайної ціни авансовий внесок слід сплатити до або в момент відвантаження товарно-матеріальних цінностей у рахунок виплати дивідендів.

Разом з тим існує випадок, коли авансовий внесок з «натурдивідендів» сплачувати не потрібно. Так, якщо дивіденди виплачуються у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підпри-ємства-емітента, авансовий внесок не сплачується (п.п. 7.8.5 Закону про податок на прибуток).

Обов’язок щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, який є резидентом, незалежно від:

— його статусу (емітент, а також одержувач дивідендів можуть і не бути платниками податку на прибуток);

— наявності пільг щодо сплати податку на прибуток;

— застосування іншої ставки податку, ніж установлена п. 10.1 Закону про податок на прибуток.

Після закінчення звітного періоду, в якому виплачено дивіденди, підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму авансового внеску (п.п. 7.8.3 Закону про податок на прибуток).

У декларації з податку на прибуток сума сплаченого протягом звітного (податкового) періоду авансового внеску з податку на прибуток відображається в рядку 13.5 таблиці 1 додатка К6. До рядка 13.5.1 записують частину суми авансового внеску, яка безпосередньо відноситься на зменшення нарахованої суми податку. Ця сума відображається в межах значення рядка 12 «Нарахована сума податку» декларації з податку на прибуток, зменшеного на суму рядків 13.1 — 13.4 додатка К6. У рядку 13.5.2 додатка К6 зазначається залишок авансового внеску (якщо він є), який підлягає перенесенню на наступний звітний період.

При цьому в рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів і прирівняних до них платежів» декларації з податку на прибуток зазначають суму нарахованих і при цьому фактично сплачених авансових внесків за звітний податковий період.

Наприклад, підприємство сплатило авансовий внесок з податку на прибуток у березні 2007 року. У цьому разі зменшення нарахованої суми податку на прибуток відбудеться через рядок 13 декларації за І квартал 2007 року.

Якщо авансовий внесок буде сплачено, припустимо, у квітні 2007 року, то в цій ситуації підприємство зможе зменшити нараховану суму податку на прибуток тільки за підсумками півріччя 2007 року. І це незважаючи на те, що сплата до бюджету податку на прибуток, нарахованого за І квартал 2007 року, здійснюється до 22.05.2007 р.

Розглянемо порядок заповнення декларації з податку на прибуток на конкретному прикладі.

Приклад 2. Підприємство «Омега» — платник податку на прибуток у І кварталі 2007 року виплатило своїм засновникам дивіденди в загальній сумі 20000 грн. При виплаті дивідендів нараховано та перераховано до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 5000 грн. (20000 грн. х 25 % : 100 %).

Нарахована сума податку на прибуток (рядок 12 декларації) за І квартал 2007 року складає 6000 грн.

Вартість придбаних торгових патентів, дія яких припадає на І квартал 2007 року, становить:

— варіант А — 800 грн.;

— варіант Б — 1600 грн.

Наведемо зразок заповнення таблиці 1 додатка К6 до декларації з податку на прибуток підприємства (фрагмент):

 

Показники

Код рядка

Сума

Варіант А

Варіант Б

1

2

3

4

Зменшення податкових зобов’язань, у тому числі:
(сума з р. 13.1 до р. 13.4 + р. 13.5.1)

13

5800

6000

вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку

13.1

800

1600

...

...

...

...

сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) та перевищення суми таких внесків над нарахованою сумою податку минулих податкових періодів, у тому числі:

13.5

5000

5000

сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку

13.5.1

5000

4400

залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди

13.5.2

600

 

Наведемо зразок заповнення декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2007 року (фрагмент):

 

Показники

Код рядка

Сума

Варіант А

Варіант Б

1

2

3

4

Нарахована сума податку, у тому числі:

12

6000

6000

за базовою ставкою

12.1

6000

6000

за пільговою ставкою

12.2

Зменшення нарахованої суми податку

13 К6

5800

6000

Податкове зобов’язання звітного періоду (12 - 13)

14

200

...

...

...

...

Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів

20

5000

5000

 

Відповідальність за несплату авансового внеску

Візьміть до відома: відповідальність за несплату (несвоєчасну сплату) авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів Законом про податок на прибуток не встановлено. Тому при розгляді цього питання слід керуватися загальними нормами Закону ¹ 2181.

Так, податківці, посилаючись на п.п. 17.1.9 Закону ¹ 2181, стверджують, що при виплаті дивідендів без сплати авансового внеску підприємству загрожує

штраф у подвійному розмірі суми цього внеску (див. лист ДПАУ від 08.06.2006 р. ¹ 10867/7/15-0317 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, ¹ 51).

Крім того, за ненадання або несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування авансового внеску на посадових осіб підприємства може накладатись адмінштраф у розмірі від 85 до 170 грн. (ст. 1632 КУпАП).

Що ж, у цілях економії коштів та збереження власної репутації до сплати авансового внеску варто підійти відповідально.

 

Дивіденди для фізичної особи: правила оподаткування

При взаємовідносинах з учасниками (акціонерами) — фізичними особами необхідно пам’ятати, що згідно з п.п. 9.3.2 Закону ¹ 889 податковим агентом при виплаті дивідендів є будь-який резидент, який нараховує дивіденди, у тому числі неплатник податку на прибуток або його нестандартний платник. Це означає, що виплата дивідендів фізичним особам супроводжується сплатою до бюджету податку з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % (з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. — 13 %). На відміну від авансового внеску податку на прибуток (25 %), який нараховується «зверху» суми дивідендів, податок з доходів фізичних осіб утримується «знизу», тобто із суми дивідендів та за рахунок особи — одержувача дивідендів.

Нагадаємо, що відповідно до п.п. 9.3.4 Закону ¹ 889 оподаткуванню підлягає нарахована сума дивідендів.

Водночас п.п. 9.3.5 Закону ¹ 889 зазначає, що дивіденди остаточно оподатковуються при їх виплаті. Та й згідно з п.п. 8.1.2 цього Закону, якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується, податок, що підлягає утриманню з такого доходу, сплачується до бюджету протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з цим принципом податок з доходів має бути утримано за фактом нарахування дивідендів, а перераховано до бюджету в такі строки:

при виплаті дивідендів (якщо дивіденди виплачуються в місяці їх нарахування або в наступному місяці, але не пізніше 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому їх було нараховано);

у строки, установлені законом для місячного податкового періоду, якщо дивіденди нараховуються, але не виплачуються (тобто за нарахованими, але не виплаченими дивідендами податок має бути перераховано до бюджету протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця нарахування дивідендів).

Щоправда, щодо строків сплати податку за нарахованими, але не виплаченими дивідендами існує й інша точка зору. Так, ВАСУ в ухвалі від 06.07.2006 р. ¹ К-12328/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, ¹ 4), посилаючись на п.п. 9.3.5 Закону ¹ 889, дійшов висновку, що сплата податку з доходів фізичних осіб у цьому випадку має здійснюватися в момент виплати дивідендів. Хоча, на наш погляд, судовий орган дуже буквально зрозумів фразу з п.п. 9.3.5 «остаточно обкладаються при їх виплаті».

Такий спеціальний порядок оподаткування дивідендів дійсно існував до 01.01.2005 р. (до внесення відповідних змін до Закону ¹ 889). Проте на сьогодні діють інші правила. Тому, з нашої точки зору, при нарахуванні податку з доходів у вигляді дивідендів мають застосовуватися загальні норми Закону ¹ 889.

Податківці ж вважають, що єдиним моментом, з яким пов’язано нарахування, утримання та сплата податку, є момент нарахування дивідендів (див. лист ДПАУ від 18.01.2005 р. ¹ 442/6/17-3116 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, ¹ 21). Проте ця думка здається нам доволі спірною.

Інформація про нараховані дивіденди, а також про утриману та сплачену до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб відображається:

— у Податковому розрахунку про нараховані дивіденди, форму якого затверджено наказом ¹ 586. Ця форма подається до податкового органу в строк, установлений законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем нарахування дивідендів;

— у Податковому розрахунку за формою ¹ 1ДФ, який подається до податкового органу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

У формі ¹ 1ДФ дивіденди відображаються з такими ознаками доходів:

— «12» — такі, що обкладаються податком з доходів фізичних осіб (п.п. 4.2.12, п. 9.3 Закону ¹ 889, крім п.п. 4.3.17 цього Закону);

— «34» — такі, що не обкладаються податком з доходів фізичних осіб (п.п. 4.3.17 Закону ¹ 889).

Приклад 3. На зборах учасників ТОВ «Калина» у лютому 2007 року прийнято рішення про нарахування за підсумками 2006 року дивідендів засновникам — фізичним особам у загальній сумі 10000 грн.:

— засновнику А — 5000 грн.;

— засновнику Б — 5000 грн.

У цьому ж місяці із суми нарахованих дивідендів утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1500 грн. [(5000 грн. х 15 % : 100 %) х 2].

Дивіденди планується виплатити у квітні 2007 року, але утриману в лютому 2007 року суму податку з доходів фізичних осіб має бути перераховано до бюджету не пізніше 30 березня 2007 року.

Податковий розрахунок про нараховані дивіденди за лютий 2007 року слід подати не пізніше 20 березня 2007 року. Наведемо зразок його заповнення (фрагмент).

 

Показники

К/р

Сума, грн.

Виплачено дивідендів за звітний період

01

 

 

 

1

0

0

0

0

.

0

0

Ставка податку, %

02

 

 

1

5

.

0

0

Нараховано податку (р. 1 х р. 2 : 100)

03

 

 

 

 

1

5

0

0

.

0

0

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

.

...

...

 

Форму ¹ 1ДФ за І квартал 2007 року підприємство має надати не пізніше 10 травня 2007 року.

Наведемо зразок заповнення форми ¹ 1ДФ (фрагмент).

 

№ з/п

Ідентифікаційний номер

Сума нара-хованого доходу (грн., коп.)

Сума випла-ченого доходу (грн., коп.)

Сума утриманого податку (грн., коп.)

Ознака доходу

...

нарахованого

перерахованого

1

2

3

4

5

...

 

 

 

 

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

5000

00

5000

00

750

00

750

00

12

...

 

 

 

 

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

5000

00

5000

00

750

00

750

00

12

...

 

 

Х

 

 

Х

10000

00

10000

00

1500

00

1500

00

Х

Х

 

Бухгалтерський облік нарахування та виплати дивідендів

Для обліку розрахунків щодо нарахування та виплати дивідендів Планом рахунків передбачено субрахунок 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». На цьому субрахунку відображаються суми дивідендів, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел. За кредитом субрахунку 671 підприємство-емітент відображає збільшення заборгованості перед засновниками та учасниками, а за дебетом — її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування дивідендів.

Авансовий внесок з податку на прибуток відображається за фактом сплати (Дт 641 — Кт 311). Після закінчення звітного періоду, коли буде відображено витрати, пов’язані зі сплатою податку на прибуток, записом Дт 981 — Кт 641, зобов’язання щодо його сплати автоматично зменшаться на перераховану раніше суму авансового внеску.

У зв’язку з тим, що зобов’язання щодо сплати податку на прибуток не завжди відразу може бути зменшено на повну суму авансового внеску (див. приклад 2, варіант Б на с. 22), рекомендуємо для прозорості використовувати окремий субрахунок 641/Податок на прибуток/Авансовий внесок при виплаті дивідендів. Залишок на цьому субрахунку і відображатиме суму авансового внеску, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди.

Приклад 4. Засновниками ТОВ «Альфа» є:

— фізична особа (засновник А), частка якої в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю складає 20 %;

— юридична особа — резидент України (засновник Б), частка якої в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю складає 80 %.

На зборах учасників ТОВ «Альфа» прийнято рішення нарахувати засновникам підприємства дивіденди в загальній сумі 30000 грн. З них вирішено виплатити грошовими коштами:

— засновнику А — 3000 грн.;

— засновнику Б — 12000 грн.

Решту 15000 грн. спрямовано на поповнення статутного фонду підприємства. Припустимо, що таке збільшення статутного фонду не змінить пропорцій між частками учасників у статутному фонді підприємства.

Перш ніж відобразити в податковому та бухгалтерському обліку операції, пов’язані з нарахуванням та виплатою дивідендів, проведемо необхідні для цього розрахунки.

Згідно з п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток ТОВ «Альфа», що виплачує дивіденди своїм засновникам, має нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 % від нарахованої суми. Отже, сума авансового внеску складе 3750 грн. (15000 грн. х 25 % : : 100 %). На цю суму підприємство зможе зменшити суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду.

А із суми дивідендів, що спрямовуються на збільшення статутного фонду товариства, як ви вже знаєте, авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується на підставі п.п. 7.8.5 Закону про податок на прибуток.

При виплаті дивідендів засновнику А — фізичній особі підприємство перераховує до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 450 грн. (3000 грн. х 15 % : 100 %). У результаті засновник А одержить дивіденди у розмірі 2550 грн. (3000 грн. - 450 грн.).

Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку підприємства такими записами:

 

¹ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Використано частину прибутку для виплати дивідендів

441

443

30000

2

Нараховано дивіденди

443

671

30000

3

Відображено збільшення розміру статутного фонду за рахунок нарахованих дивідендів

671

40

15000

4

Сплачено авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів

641/

Авансовий внесок

311

3750

5

Утримано податок з доходів фізичних осіб із суми дивідендів, нарахованих на користь засновника А

671

641/ПДФО

450

6

Перераховано податок з доходів фізичних осіб із суми дивідендів, нарахованих на користь засновника А

641/ПДФО

311

450

7

Виплачено дивіденди засновнику А

671

301

2550

8

Виплачено дивіденди засновнику Б

671

311

12000

 

Розглядаючи порядок виплати дивідендів, неможливо обминути питання про облік таких виплат у їх одержувачів.

 

Облік дивідендів у одержувачів

За правилом, установленим п.п. 7.8.6 Закону про податок на прибуток, юридичні особи, які одержують дивіденди,

не відносять їх суму до складу свого валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів).

Виняток становлять лише дивіденди, одержані платником податків — резидентом від нерезидентів. Такі дивіденди включаються до валового доходу в періоді їх одержання.

Цей же порядок оподаткування діє і в ситуації, коли учасник (акціонер) одержує «натурдивіденди», — їх сума не потрапляє до валового доходу.

Разом з тим, на наш погляд, одержувач має повне право відобразити валові витрати та податковий кредит з ПДВ щодо товарно-матеріальних цінностей, що надійшли в рахунок виплати дивідендів, оскільки такі ТМЦ у цьому випадку придбаваються за компенсацію у вигляді нарахованих дивідендів.

У

бухгалтерському обліку дивіденди визнаються доходом у періоді прийняття рішення про їх виплату, незалежно від того, одержано їх фактично чи ні (п. 20 П(С)БО 15).

Відображення в обліку дивідендів, що належать до одержання, здійснюється за допомогою запису: Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» — Кт 731 «Дивіденди одержані».

Приклад 5. Підприємство «Люкс» є засновником підприємства «Юпітер». За підсумками 2006 року підприємство «Юпітер» нарахувало та виплатило на користь підприємства «Люкс» дивіденди в сумі 12000 грн.

Ця операція відображається в бухгалтерському обліку підприємства-одержувача такими записами:

 

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

1 2

Одержано на поточний рахунок суму дивідендів

311

373

12000

Відображено у складі доходів суму одержаних дивідендів

373

731

12000

 

Усе викладене вище стосується ситуації, коли в ролі емітента та одержувача дивідендів виступають резиденти. А про дивідендні взаємовідносини з нерезидентами можна дізнатися зі статті «Дивіденди від нерезидента і для нерезидента: особливості оподаткування» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, ¹ 4).

От ми і розібралися з питаннями нарахування та виплати дивідендів. Як бачите, труднощів з обліком таких операцій немає. Головне — усе зробити грамотно та своєчасно, а з цим, упевнені, ви впораєтеся легко. Бажаємо, щоб фінансові результати роботи і надалі радували вас та ваших засновників!