24.05.2007

ПДВ. Повернення об’єкта фінансового лізингу

Відповідь на запитання

ПДВ

Повернення об’єкта фінансового лізингу

 

Підприємство отримало об’єкт основних засобів за договором фінансового лізингу. Проте через три місяці основні засоби повернено лізингодавцю. Як правильно провести в такому разі коригування щодо ПДВ?

(м. Харків)

 

Насамперед слід зауважити, що в

Законі про ПДВ немає прямих норм, що регулюють порядок обкладення ПДВ операцій з повернення об’єкта фінансового лізингу від лізингоотримувача лізингодавцю. Отже, законодавчо врегульовано тільки передачу об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу, яка згідно з п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ є об’єктом обкладення ПДВ, і при якій у лізингодавця (у момент передачі майна) виникають податкові зобов’язання (п.п. 7.3.4 Закону про ПДВ), а лізингоотримувач (у момент отримання об’єкта фінансового лізингу) має право відобразити податковий кредит з ПДВ (п.п. 7.5.3 Закону про ПДВ). А от операції з повернення об’єкта финлізингу в числі об’єктів оподаткування в п. 3.1 Закону про ПДВ не згадуються.

Водночас у

п.п. 3.2.2 Закону про ПДВ зазначається, що не є об’єктом оподаткування повернення майна, заздалегідь переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг. Тим самим норми цього підпункту фактично приписують вважати операції з повернення об’єкта фінлізингу оподатковуваними операціями. Принаймні так вважають податківці. Наприклад, у листі ДПАУ від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26 «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 34 зазначалося, що повернення об’єкта фінансового лізингу в цілях оподаткування розглядається як продаж об’єкта, придбаного на умовах фінлізингу, і обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку. Отже, лізингоотримувачу при поверненні об’єкта фінлізингу належить нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (на підтвердження яких виписати податкову накладну).

Тобто при поверненні об’єкта раніше відображений податковий кредит лізингоотримувач не коригує, а просто нараховує податкові зобов’язання з ПДВ. Щоправда, у цьому випадку ні дату виникнення податкових зобов’язань у лізингоотримувача, ні базу оподаткування

Законом про ПДВ не застережено. У зв’язку з цим, судячи з усього, датою нарахування ПЗ доведеться вважати дату фактичного повернення об’єкта фінлізингу лізингоотримувачем, а базу оподаткування визначати виходячи зі звичайних цін (при визначенні яких, мабуть, доведеться орієнтуватися на балансову (залишкову) вартість об’єкта, що повертається).

Зауважимо: на відміну від податкового обліку з ПДВ, у

Законі про податок на прибуток облік подібних операцій прямо врегульовано п.п. 7.9.6, згідно з яким повернення об’єкта фінлізингу в цілях оподаткування прирівнюється до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об’єкта лізингодавцю за звичайною ціною, що діяла на момент такого продажу, але не менше первісної вартості такого ОФ, зменшеної на суму нарахованої амортизації згідно з нормами ст. 8 Закону про податок на прибуток. (докладніше з оподаткуванням операцій фінансового лізингу можна ознайомитися в статті «Фінансовий лізинг: податковий облік»
«Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 74.)

Людмила Солошенко, економіст-аналітик