04.10.2007
Реклама на фасаді будівлі
Для розміщення зовнішньої реклами на фасадах житлових будинків рекламне агентство укладає з власниками (балансоутримувачами) цих будинків договори про передачу в тимчасове користування певної площі фасаду будівлі або її стіни. Чи потрібно агентству за такими договорами утримувати з орендодавців податок з реклами та перераховувати його до бюджету?
(м. Краматорськ)
Згідно зі
ст. 11 Декрету № 56-93 об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Закон про рекламу (ст. 1) поділяє рекламу на зовнішню та внутрішню, розуміючи при цьому під зовнішньою рекламою таку рекламу, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будівель, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.Відповідно до
частини другої ст. 16 цього ж Закону зовнішня реклама на територіях, будівлях і спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Типовими правилами № 2067 (п. 2) установлено, що місце розташування рекламного засобу — це площа зовнішньої поверхні будівлі, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості в межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).Пунктом 32
зазначених Типових правил передбачено плату за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, яка встановлюється в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває в державній або приватній власності, — на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).З цього випливає, що власник (балансоутримувач) будівлі в цьому випадку не є особою, яка встановлює або розміщує рекламу на фасаді. Він надає зовсім іншу послугу — зі здавання в тимчасове користування певної площі будівлі, вартість якої не визначено
Декретом № 56-93 як об’єкт для нарахування податку з реклами. У цій ситуації рекламні послуги рекламодавцям надає рекламне агентство, яке і є податковим агентом щодо податку на рекламу, але знову ж таки, обчисленого не з вартості послуг з надання в тимчасове користування площі фасаду будівлі, а з вартості послуг з розміщення реклами.Варто в черговий раз нагадати про специфіку податку з реклами, який є місцевим податком, що припускає конкретизацію порядку його сплати в рішеннях органів місцевого самоврядування. Отже, не враховувати місцеві особливості не можна навіть у тому випадку, якщо такі рішення тим чи іншим чином суперечать
Декрету № 56-93.У зв’язку з цим, повертаючись до відповіді на запитання читача, зазначимо, що, наприклад,
розділом III Положення № 360/520 об’єкт обкладення податком з реклами в м. Києві встановлено як «вартість послуг зі встановлення та розміщення реклами, у тому числі й плата за право тимчасового використання місць для розташування об’єктів зовнішньої реклами...». А ось, у рішеннях Харківської та Запорізької міських рад, які встановлюють порядок сплати податку з реклами, нічого подібного не передбачено, що звільняє власників (балансоутримувачів) від сплати податку з реклами.Ігор Хмелевський, економіст-аналітик