11.10.2007
Договір оренди автомобіля з фізособою-підприємцем
Підприємство планує орендувати автомобіль у фізичної особи — підприємця. Чи потрібно в цьому випадку посвідчувати договір оренди нотаріально?
(м. Дніпропетровськ)
До цього питання свого часу ми вже зверталися («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 95, с. 60), проте, як бачимо, воно не втрачає своєї актуальності. Чим це викликано?
Справа в тому, що згідно з
ч. 2 ст. 799 ЦКУ договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Саме ця норма і породжує сумніви в суб’єктів господарювання, які планують узяти в оренду транспортний засіб у фізичної особи — підприємця: чи треба такий договір посвідчувати нотаріально.Як відомо, пріоритет у регулюванні відносин між суб’єктами господарювання має
ГКУ. ЦКУ ж спеціалізується на регулюванні відносин між фізичними особами і, за загальним правилом, на суб’єктів господарювання поширюється лише у випадках, коли ГКУ містить пряме посилання на нього. Ситуація з орендою транспортного засобу ускладнюється тим, що ч. 6. ст. 283 ГКУ в частині регулювання відносин оренди таке посилання містить, а отже, до договору оренди автомобіля, який укладається підприємством з фізичною особою — підприємцем, застосовуватимуться і ГКУ, і ЦКУ (див. також «Вісник податкової служби України», 2006, № 29, с. 36). Тому для відповіді на поставлене запитання потрібно з’ясувати, які вимоги мають застосовуватися до фізичної особи — підприємця: як до фізичної особи або як до юридичної.Здавалося б, пряму відповідь на це запитання надано у
ст. 51 ЦКУ, згідно з якою до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Проте наведене формулювання залишало простір для маневру тим, у кого виникло б бажання довести, що ця стаття не має застосовуватися при вирішенні питання про необхідність нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу з фізичною особою — підприємцем. Аргументом для цього могло б стати посилання на те, що метою ст. 51 ЦКУ було поширення дії правових актів, які, регулюючи діяльність юросіб, залишають без уваги фізичних осіб — підприємців.Проте судді вищих судових інстанцій України зайняли іншу позицію, спочатку виклавши її в доктринальній формі при написанні науково-практичного коментаря до ЦКУ*, а згодом відобразивши її і в судовому рішенні (див.
постанову ВГСУ від 14.09.2006 р. у справі № 41/102 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58, с. 43). Нагадаємо, що з посиланням саме на ст. 51 ЦКУ суд дійшов висновку, що договір оренди транспортного засобу, однією зі сторін якого є фізична особа зі статусом підприємця, не вимагає обов’язкового нотаріального посвідчення, як і у випадку, якщо б договір укладався між двома юрособами.* Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: В 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. — Т. 1. — С. 211 — 212 (коментар до статті 51 ЦК) і Т. 3. — С. 236 — 237 (коментар до статті 799 ЦК).
Проте цей висновок буде справедливий тільки якщо надання транспортного засобу в оренду охоплюватиметься підприємницькою діяльністю фізичної особи, підтвердженням чого є надані фізичною особою копії Свідоцтва про державну реєстрацію як підприємця та Свідоцтва про сплату єдиного податку
із зазначенням відповідного виду діяльності (див. лист ДПАУ від 04.07.2006 р. № 7291/6/17-0416), або, якщо орендодавець на загальній системі оподаткування, — копії Свідоцтва про державну реєстрацію та платіжних документів про сплату авансових платежів (див. лист ДПАУ від 01.09.2006 р. № 9732/6/17-0716). Саме ці документи податківці вважають достатніми доказами того, що договір укладався з фізичною особою — підприємцем у межах її підприємницької діяльності. Крім того, у договорі оренди як орендодавець має бути вказано саме фізичну особу — підприємця.Якщо ж надання в оренду транспортного засобу не охоплюється підприємницькою діяльністю фізичної особи, то й у договірних відносинах вона не зможе виступати як суб’єкт підприємницької діяльності, а отже, такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Олена Уварова, юрист