07.04.2008

Щодо податкового обліку отриманих дивідендів від інститутів спільного інвестування

Лист від 19.03.2008 р. № 5242/7/15-0217

Щодо податкового обліку отриманих дивідендів від інститутів спільного інвестування

Лист Державної податкової адміністрації України від 19.03.2008 р. № 5242/7/15-0217

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо сплати авансового внеску при виплаті дивідендів інститутом спільного інвестування і повідомляє.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (далі — Закон № 2299)

інститут спільного інвестування (далі — ІСІ) — це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2299 «Класифікація інститутів спільного інвестування»

одним із видів інституту спільного інвестування є венчурний пайовий інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу.

Законом України від 30.11.2006 р. № 398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», який набрав чинності з 1 січня 2007 року, внесено зміни до п.п. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон), яким визначається порядок та умови при яких не сплачується авансовий внесок при виплаті дивідендів.

Відповідно до п.п. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону з врахування змін, внесених Законом № 398, авансовий внесок, передбачений п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону, не справляється, зокрема, у разі виплат дивідендів інститутами спільного інвестування.

Виходячи з викладеного, починаючи

з 01.01.2007 р., при виплаті дивідендів інститутами спільного інвестування, в тому числі і венчурним пайовим інвестиційним фондом недиверсифікованого виду закритого типу, авансовий внесок з податку на прибуток такими інститутами не сплачується.

Відповідно до п.п. 7.8.6 п. 7.8 ст. 7 Закону

юридичні особи — резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів). При цьому п.п. 4.2.11 п. 4.2 ст. 4 Закону визначено умови такого не включення, а саме не включаються до складу валового доходу дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, що оподатковані у порядку, встановленому пунктом 7.8 цього Закону.

Отже, платники, які отримують

дивіденди від інститутів спільного інвестування, які відповідно до п.п. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону не оподатковуються, включають їх до складу валового доходу відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Заступник голови
С. Чекашкін



коментар редакції

Оподаткування дивідендів, отриманих від ІСІ

Отже, податківці вважають, що дивіденди, отримані від ІСІ, підлягають

включенню до складу валових доходів. З таким висновком можна було б погодитися, якби не норми Закону про податок на прибуток, які навіть цитуються в цьому листі. Звичайно, за логікою такі суми треба було б обкладати податком на прибуток, уключаючи їх до складу валових доходів інвесторів. Адже інакше вийде, що з доходів, отриманих інвестором від вкладення коштів до ІСІ, податок на прибуток взагалі не буде сплачено (доходи ІСІ звільнено від оподаткування згідно з п.п. 4.2.8 Закону про податок на прибуток, авансовий внесок не сплачується, а КУА здійснює тільки управління активами, тому теж податок на прибуток не сплачує).

Але з іншого боку, при оподаткуванні тієї чи іншої операції слід виходити з того, що зазначено в Законі. А в Законі про податок на прибуток є п.п. 7.8.6. І притягати до цієї ситуації п.п. 4.2.11 цього ж Закону навряд чи доречно.

По-перше, у п.п. 4.2.11 Закону про податок на прибуток ідеться про дивіденди, які виплачуються

платником податку. Але ж, як відомо, ПІФ, про який ідеться в цьому листі, не може бути платником податку, оскільки не є юрособою.

По-друге, як відомо, із двох конкуруючих норм обирають ту, яка є спеціальною, або ту, яка є пізнішою. Тому, якщо і говорити про конкуренцію норм пп. 7.6.8 і 4.2.11, то пріоритет слід віддати першому з них, адже його прийнято набагато пізніше.

Дмитро Костюк