28.02.2008
За неподання декларації про доходи передбачено адміністративну відповідальність
Яка відповідальність настає в разі неподання або несвоєчасного подання декларації про доходи фізичної особи?
Обов’язок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) установлено статтею 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
До затвердження форми річної податкової декларації, передбаченої Законом № 889, така декларація подається за формою, установленою в додатку № 1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12.
При цьому громадяни, які отримали доходи, з яких податок не утримувався (п.п. 8.1.3 ст. 8 Закону № 889), доходи від особи, яка не є податковим агентом (пп. 8.2.1 і 8.2.2 ст. 8 Закону № 889), іноземні доходи (п.п. 9.9.1 ст. 9 Закону № 889), зобов’язані подати декларацію про доходи до 1 квітня наступного за звітним року.
За неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларації перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, статтею 1641 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн.)
. У разі повторного порушення протягом року — у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн.).В адміністративно-територіальних одиницях — районах справи про адміністративні правопорушення, обумовлені ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164
1 ), розглядають і застосовують адміністративні санкції начальники податкових інспекцій та їх заступники (ст. 2342).Фінансові санкції, які застосовуються у зв’язку з неподанням податкових декларацій, передбачені пп. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181), щодо декларації про доходи не застосовуються
на тій підставі, що Закон № 2181 визначає податкову декларацію як документ, «на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку», а в декларації про доходи зазначаються тільки дані про отримані доходи, утримані суми податку та витрати, які може бути включено до податкового кредиту. Ця інформація використовується податковим органом для розрахунку суми податку, що підлягає додатковій сплаті до бюджету, або поверненню з бюджету платнику, а розрахована сума податку зазначається податковим органом у податковому повідомленні, яке направляється платнику, і після погодження зазначеної в ньому суми є підставою для нарахування та сплати податку.Окремо слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону № 889 у платників податку може виникнути право на податковий кредит. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку в річній податковій декларації. Отже,
якщо платники податку мають намір використати право на податковий кредит за підсумками 2007 року, то декларації громадян у зв’язку з реалізацією права на податковий кредит органи державної податкової служби приймають протягом усього 2008 року, і відповідальність за їх неподання при цьому не застосовується.Володимир НЕСТЕРЕНКО, головний державний податковий інспектор
відділу вдосконалення законодавства та методології Департаменту
оподаткування фізичних осіб ДПА України