19.05.2008

Щодо подання додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість

Лист від 16.04.2008 р. № 7929/7/16-0017

Щодо подання додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 16.04.2008 р. № 7929/7/16-0017

 

Державна податкова адміністрація України щодо порядку заповнення та подання додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 р. № 159) (далі — наказ № 166), повідомляє наступне.

Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (далі — Порядок), передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Таким чином,

в разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з податку на додану вартість така податкова декларація вважається невизнаною як податкова декларація, про що повідомляється платнику податків із зазначенням підстав її неприйняття.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно наказу № 166 показники додатків до податкової декларації з податку на додану вартість повинні кореспондуватися з даними відповідної декларації.

Тому,

в разі виявлення у прийнятій податковій декларації з податку на додану вартість та додатків до неї розбіжностей в даних, органом державної податкової служби проводиться документальна невиїзна перевірка. В разі ненадання платником податків інформації щодо такої податкової звітності органом державної податкової служби відповідно до статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проводиться позапланова виїзна перевірка.

Державна податкова адміністрація України зобов’язує голів ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз’яснення до відома платників податків і підпорядкованих органів ДПС та забезпечити його врахування при проведенні податкового контролю та винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень.

Заступник голови С. Чекашкін



коментар редакції

Неподання додатка 5 — підстава для відмови у прийнятті декларації

Саме так ми відповідали на запитання слухачів семінарів, передбачаючи можливу позицію ДПАУ з цього приводу. Сьогодні податковий орган підтвердив наші припущення. У листі чітко роз’яснюється, що в разі неподання додатків до податкової декларації з ПДВ така декларація

вважається невизнаною як податкова декларація.

Точно кажучи, чинне законодавство містить низку підстав, щоб не погодитися з наведеним висновком. Проте з практичної точки зору платнику, очевидно, доведеться змиритися з позицією ДПАУ (або керуючись п.п. 4.1.2 Закону № 2181 оскаржити відмову податкового органу у прийнятті декларації). Якщо ж платник наполягатиме на прийнятті звітності, то її можуть усе-таки прийняти, але це істотно не змінить ситуацію. Податковий орган просто направить такому платнику повідомлення про визнання звітності такою, що не прийнята.

Зрозуміло, що направлення звітності поштою (

без додатка 5) призведе до аналогічних негативних наслідків — подані документи не розглядатимуться як декларація. Думаємо, у цьому випадку податківці також наполягатимуть на застосуванні 170-гривневого штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації згідно з п.п. 17.1.1 Закону № 2181 (звичайно, якщо платник не встигне після отримання повідомлення про неприйняття звітності дотриматись граничного строку подання декларації і «донести» повний комплект звітності). З урахуванням роз’яснення, що коментується, те, що додаток 5 декларацією з ПДВ не є (хоча і входить до комплекту звітності з ПДВ), не буде перешкодою для накладення штрафу.

Зрозуміло, зазначене не стосується ситуації, коли ДПАУ сама допускає можливість неподання додатка 5, тобто

коли декларація з ПДВ подається з прокресленнями (п. 4 листа ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32, с. 8).

Якщо розглядати додаток 5 як складову частину декларації, то алгоритм дій при виявленні розбіжностей показників додатка 5 і власне декларації з ПДВ описано в листі правильно. Так само податківці діятимуть і при виявленні неточностей у будь-яких інших додатках. Уточнимо, що платник повинен пояснити відповідні розбіжності

протягом 10 днів з моменту отримання запиту. Відсутність такого пояснення протягом цього строку відкриває шлях до проведення позапланової перевірки (п. 9 ч. 6 ст. 111 Закону про державну податкову службу).

Дмитро Винокуров