16.10.2008

Страхування. Витрати на страхування орендованого автомобіля

Відповідь на запитання

Страхування

 

Витрати на страхування орендованого автомобіля

 

Договором оренди автомобіля передбачено, що орендар зобов’язаний за свій рахунок застрахувати автомобіль. Чи може орендар включати до складу валових витрат такі витрати, чи вони мають включатися до валових витрат орендодавця?

(м. Чернігів)

 

Питання страхування автомобіля, який передається в оренду, врегульовано

ст. 802 ЦКУ. Пунктом 1 зазначеної статті передбачено, що страхування транспортного засобу, що передається в оренду, здійснює орендодавець.

Пунктом 2

тієї самої статті передбачено, що порядок страхування відповідальності орендаря за шкоду, яку може бути заподіяно іншим особам у зв’язку з використанням транспортного засобу, установлюється законом.

Таким законом є

Закон № 1961, який під терміном «власник транспортного засобу» має на увазі юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законів України є власниками чи законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на підставі договору оренди, довіреності чи ті, хто правомірно експлуатує транспортний засіб на інших законних підставах (п. 1.6). Будь-яких обмежень щодо можливості укладення договору страхування цивільної відповідальності орендарем закон не містить.

При відображенні страхових платежів у податковому обліку необхідно враховувати вимоги

п. 5.4.6 Закону про податок на прибуток, який передбачає, що до складу валових витрат включаються витрати зі страхування цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, які перебувають у складі основних фондів платника податків... майна платника податку...

Зазначена норма ставить під сумнів можливість включення до валових витрат страхових платежів, сплачених при страхуванні орендованого автомобіля, що не входить до складу основних фондів страхувальника і не є майном, яке належить йому на праві власності.

На думку податкових органів (

див. лист ДПАУ від 08.12.2005 р. № 12060/6/15-0316), витрати на страхування орендованих транспортних засобів і витрати на страхування цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, не відносяться до складу валових витрат підприємства-орендаря.

Слід зауважити: якщо страхувальником є орендар, то страхові платежі не потраплять до валових витрат орендодавця, оскільки він не несе витрат.

Тільки в разі якщо орендодавець самостійно укладає договір страхування належного йому автомобіля за програмою КАСКО та/або договір страхування цивільної відповідальності І типу, за яким згідно з

п. 15.1 Закону № 1961 страхується відповідальність за збиток, заподіяний третім особам у результаті експлуатації автомобіля, зазначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (наприклад, водієм орендаря), витрати зі страхування зможе включити до валових витрат такий орендодавець.

Додаткові витрати на страхування можуть компенсуватися шляхом збільшення орендної плати, стосовно віднесення якої до валових витрат у податківців уже точно не повинно виникати запитань.

У податковому обліку витрати зі страхування відображаються

в рядку 04.12 декларації про прибуток підприємства і в таблиці 5 додатка К 1/1:

у рядку 04.12.1 — витрати на обов’язкове страхування цивільної відповідальності;

у рядку 04.12.2 — витрати на добровільне страхування за програмою КАСКО, у межах 5 % ліміту (значення рядка 06 декларації за звітний період без урахування значення рядка 04.12.2 х 5 : 95).

Микола Шпакович, економіст-аналітик