30.10.2008

Виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю: умови надання та порядок оплати

Стаття

Виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю: умови надання та порядок оплати

 

Основною виплатою, що здійснюється з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, є допомога по тимчасовій непрацездатності. У цій статті розглянемо, в яких випадках та за рахунок яких коштів вона виплачується.

Тетяна ОНИЩЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

При настанні яких страхових випадків виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності?

Відповідно до

ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;

4) догляду за хворою дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з госпіталізацією у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;

8) санаторно-курортного лікування.

 

Які умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Для зручності умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності наведемо в таблиці в розрізі страхових випадків.

 

Страховий випадок

Умови надання допомоги

Тривалість виплати допомоги

Примітки

1

2

3

4

Тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності починаючи

з шостого дня тимчасової непрацездатності. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації

За весь період непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період хвороби

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування в щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається в загальному порядку. При цьому згідно зі

ст. 11 Закону про відпустки щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому законодавством порядку

 

Необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років

Допомога надається за рахунок коштів Фонду при лікуванні дитини в амбулаторних умовах

з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду. Якщо дитина потребує стаціонарного лікування, допомога надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за хворою дитиною, з першого дня її перебування разом із дитиною у стаціонарі, за рахунок коштів Фонду

Не більше ніж за 14 календарних днів. Для догляду за дитиною, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС — на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування. Одному з працюючих членів сім’ї чи іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за хворою дитиною віком до 6 років — за весь час перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною. У разі стаціонарного лікування тяжко хворих дітей старшого віку (6 — 14 років) — одному з працюючих членів сім’ї чи іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною, на період, коли за висновком ЛКК дитина потребує індивідуального догляду

Ця допомога не надається у випадку, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, а також у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Необхідність догляду за хворим членом сім’ї

Допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за рахунок коштів Фонду за умови амбулаторного лікування хворого

Не менше ніж за 3 календарні дні. У виняткових випадках (за висновком ЛКК), з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин — не більше ніж за 7 календарних днів

Зазначені допомоги не надаються у випадку, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, а також у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці

Необхідність догляду за дитиною віком до трьох років та дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає за цією дитиною

Надається за рахунок коштів Фонду застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня захворювання матері, коли за висновком лікаря вона не може здійснювати догляд за дитиною до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років

За весь період захворювання матері, коли вона за висновком лікаря не може здійснювати догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років

Карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби

Надається з першого дня карантину за рахунок коштів Фонду

За час відсутності на роботі внаслідок карантину

 

Тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу

Допомога надається в разі переведення працівника за висновком ЛКК на легшу роботу у зв’язку із захворюванням туберкульозом за рахунок коштів Фонду з першого дня такої роботи

За час такої роботи, але не більше ніж за два місяці

Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово оплачувану роботу не може перевищувати суму повного заробітку до моменту переведення

Протезування з госпіталізацією до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства

Надається за рахунок коштів Фонду з першого дня перебування у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства

За весь період перебування у протезно-ортопедичному підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад

 

Санаторно-курортне лікування

Надається застрахованій особі для санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановлено ЛКК, за рахунок коштів Фонду, якщо тривалості щорічної (основної або додаткової) відпустки недостатньо для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад

Надається застрахованій особі на строк лікування та проїзду до санаторію і назад

Строк, за який виплачується допомога, визначається з урахуванням тривалості щорічної (основної та додаткової) відпустки

Надається застрахованій особі, яка направляється на лікування до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань та травм безпосередньо зі стаціонару лікувальної установи, за рахунок коштів Фонду

За весь час перебування в санаторно-курортному закладі

Період, за який виплачується допомога, визначається з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, за наявності медичного висновку про необхідність індивідуального догляду за нею за рахунок коштів Фонду

За весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда

Період, за який виплачується допомога, визначається з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад

 

Майте на увазі: застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання та травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років, надається не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року.

 

В яких випадках допомога по тимчасовій непрацездатності не надається?

Відповідно до

ст. 36 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися унаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за час перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, установлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) або медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня порушення на строк, установлюваний рішенням органу, що призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Позначку про такі порушення режиму у відповідній графі листка непрацездатності має бути завірено підписом лікаря.

Зауважимо: повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження рішення видається або надсилається заявнику не пізніше п’яти днів після винесення відповідного рішення комісією із соціального страхування (

абзац другий ч. 1 ст. 52 Закону № 2240).

 

На підставі якого документа призначається допомога по тимчасовій непрацездатності?

Підставою для оплати періоду тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи і довідка про середню заробітну плату з основного місця роботи.

Порядок видачі листка непрацездатності визначено

Інструкцією № 455.

Відповідно до

п. 1.4 Інструкції № 455 право видачі листка непрацездатності надається:

— лікуючим лікарям державних та комунальних установ охорони здоров’я;

— лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Мінпраці та соціальної політики України;

— лікуючим лікарям туберкульозних санаторіїв;

— фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список фельдшерів затверджується щорічно органами охорони здоров’я.

Не мають права видавати листки непрацездатності лікарі:

— станцій (відділень) «швидкої медичної допомоги»;

— станцій переливання крові;

— закладів судово-медичної експертизи;

— бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік;

— будинків відпочинку;

— туристичних баз;

— зубопротезних поліклінік (відділень);

— санітарно-профілактичних закладів;

— приватних установ охорони здоров’я, приватні лікарі (фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності);

— лікувально-профілактичних установ всіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

Слід мати на увазі: документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України, що настала в період їх тимчасового перебування за кордоном, підлягає обміну на листок непрацездатності відповідно до рішення ЛКК лікувально-профілактичної установи за місцем проживання або роботи у випадках:

— гострих захворювань та травм;

— загострення хронічних захворювань;

— вагітності та пологів;

— оперативних втручань при невідкладних станах;

— лікування відповідно до рішення комісії МЗО України з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін здійснюється на підставі перекладених державною мовою та нотаріально посвідчених документів, що підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичної установи, в якій його видано, видається новий листок непрацездатності в позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не здійснювалася.

 

Яким органом призначається допомога по тимчасовій непрацездатності?

Відповідно до

частини третьої ст. 50 Закону № 2240 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, створеною на підприємстві, в установі, організації.

Порядок створення та функціонування такої комісії (уповноваженого) регулює затверджене Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Положення № 25, яке набуло чинності з 25 липня 2008 року. До цього періоду діяльність комісії (уповноваженого) регулювало Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.07.2001 р. № 21.

Одним з основних завдань комісії із соціального страхування на будь-якому підприємстві є призначення або відмова в призначенні матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (допомог по тимчасовій непрацездатності, у тому числі догляд за хворою дитиною, по вагітності та пологах і допомоги на поховання).

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше 10 днів із дня їх надходження (

абзац перший ч.1 ст. 52 Закону № 2240).

Рішення комісії (уповноваженого) оформляють протоколом у день їх прийняття. Форму протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого) наведено в додатку до

Положення № 25.

Оформлений протокол разом із документами, що є підставою для призначення допомог, передають до бухгалтерії підприємства.

Положенням № 25

строк для передачі комісією протоколу до бухгалтерії не встановлено, водночас необхідно діяти так, щоб не порушити встановлені Законом № 2240 строки виплат допомог:

— допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;

— допомога на поховання виплачується не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Слід також звернути увагу, що голова комісії (уповноважений) із соціального страхування повинен підписувати щоквартальну звітність за формою Ф4 ФССзТВП та Ф14, а також акт перевірки роботодавця працівниками Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім цього, він заповнює третій розділ «

Призначена допомога» зворотного боку листка непрацездатності.

 

Який розмір оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Відповідно до

ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 %

середньої заробітної плати — застрахованим особам зі страховим стажем до 5 років;

80 %

середньої заробітної плати — застрахованим особам зі страховим стажем від 5 до 8 років;

100 %

середньої заробітної плати — застрахованим особам зі страховим стажем понад 8 років

100 %

середньої заробітної плати — застрахованим особам, віднесеним до І — IV категорій осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалою від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; жертвам нацистських переслідувань; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Те ж саме стосується й оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів підприємства, установи чи організації (

п. 5 Порядку № 439).

Під страховим стажем відповідно до

ст. 7 Закону № 2240 розуміється період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

До страхового стажу також включаються періоди:

1) тимчасової втрати працездатності;

2) відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів).

Крім того, до страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до набуття чинності

Законом № 2240 у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Докладніше про порядок визначення страхового стажу читайте у статті нашого фахівця в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 62, с. 23.

Майте на увазі: для визначення відсотка оплати листка непрацездатності стаж роботи визначається по день, що передує початку періоду тимчасової непрацездатності, і застосовується до суми лікарняних за весь період тимчасової непрацездатності.

 

За рахунок яких коштів оплачується період тимчасової непрацездатності працівника?

Згідно зі

ст. 2 Закону № 2213 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та в розмірах, установлених законодавством.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи в порядку, установленому КМУ. Ідеться про

Порядок № 439. Відповідно до цього Порядку перші п’ять днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться згідно з графіком роботи за робочі дні (години), які припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Приклад 1.

Працівник підприємства хворів з 6 по 15 жовтня 2008 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Режим роботи цього працівника на підприємстві п’ятиденний із двома вихідними (субота та неділя).

У цьому випадку оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (з 6 по 10 жовтня включно) здійснюється за рахунок коштів підприємства, а за три дні, що залишилися (13, 14, 15 жовтня), виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Приклад 2.

Працівник підприємства хворів з 9 по 17 жовтня 2008 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Режим роботи цього працівника на підприємстві п’ятиденний із двома вихідними (субота та неділя).

У цьому випадку оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (9, 10, 13 жовтня) здійснюється за рахунок коштів підприємства. Дні, що залишилися (14, 15, 16, 17 жовтня), оплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Приклад 3.

Працівниця підприємства працює на умовах неповного робочого тижня: три дні на тиждень (понеділок, середа і п’ятниця). Вона хворіла з 8 по 15 жовтня, про що свідчить наданий нею листок непрацездатності.

У цьому випадку оплаті підлягають такі дні тимчасової непрацездатності — 8, 10, 13, 15 жовтня. При цьому 8 і 10 жовтня оплачується за рахунок коштів підприємства, а 13 і 15 жовтня — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

 

Чи оплачується період тимчасової непрацездатності працівникам-сумісникам?

Відповідно до

ст. 50 Закону № 2240 матеріальне забезпечення та соціальні послуги із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються за основним місцем роботи. Виняток становлять два види матеріального забезпечення:

— допомога по тимчасовій непрацездатності;

— допомога по вагітності та пологах.

Ці види допомоги надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Відповідно до

п. 21 Порядку № 1266 підставою для оплати періоду тимчасової непрацездатності, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованим особам, які працюють на підприємстві за сумісництвом, є:

1) копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи;

2) довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи за розрахунковий період за формою, наведеною в

Порядку № 1266.

Слід мати на увазі: для правильного визначення суми виплат за листком непрацездатності за «неосновним» місцем роботи необхідні документи, що підтверджують страховий стаж працівника. Страховий стаж можна підтвердити на підставі копії трудової книжки сумісника, засвідченої за основним місцем роботи.

Рішення про призначення допомог суміснику приймається комісією із соціального страхування підприємства, на якому застрахована особа працює за сумісництвом, протягом 10 днів після надання зазначених документів, що оформляється протоколом комісії із соціального страхування.

 

Як оплачуються листки непрацездатності, якщо вони йдуть один за одним?

Іноді трапляються випадки, коли слідом за одним листком непрацездатності працівник надає другий листок непрацездатності. Закономірно виникає запитання: як у цьому випадку необхідно оплачувати зазначені листки непрацездатності.

У цій ситуації необхідно знати таке.

Якщо другий листок непрацездатності є продовженням першого листка непрацездатності, то оплата і першого, і другого проводиться виходячи з тієї самої середньої заробітної плати. При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, що припадають на перший листок непрацездатності, оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а решта днів першого листка непрацездатності і всі дні за другим листком непрацездатності оплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Слід мати на увазі: доказом того, що другий листок непрацездатності є продовженням першого, є вказівка в першому лікарняному «продовжує хворіти», а в заголовній частині другого підкреслено «продовження листка» і зазначено номер попереднього листка непрацездатності.

Приклад.

Працівник підприємства хворів з 20 жовтня по 5 листопада 2008 року. На підтвердження цього він надав листки непрацездатності. Перший — з 20 по 29 жовтня 2008 року, а другий — з 30 жовтня по 5 листопада 2008 року. У першому листку непрацездатності зазначено, що працівник продовжує хворіти, а в другому лікарняному листі — що цей листок є продовженням першого листка непрацездатності.

У цій ситуації розрахунковим періодом для оплати періоду тимчасової непрацездатності як за першим листком непрацездатності, так і за другим, є квітень — вересень 2008 року.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (20, 21, 22, 23, 24 жовтня 2008 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Решта днів тимчасової непрацездатності (27, 28, 29, 30, 31 жовтня та 3, 4, 5 листопада 2008 року) оплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Якщо другий листок непрацездатності не є продовженням першого листка непрацездатності (у першому листку непрацездатності зазначено, що працівник має стати до роботи, а в другому — що він первинний), то розрахунок і оплата лікарняних за першим і за другим листками непрацездатності проводиться окремо. Це означає, що окремо за першим листком непрацездатності необхідно визначити перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, які оплачуватиме роботодавець, і решту днів тимчасової непрацездатності, які буде оплачено за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і те саме потрібно зробити окремо щодо другого листка непрацездатності.

Приклад.

Працівник підприємства хворів з 22 вересня по 8 жовтня 2008 року. На підтвердження цього він надав листки непрацездатності. Перший — з 22 вересня по 1 жовтня 2008 року, а другий — з 2 по 8 жовтня 2008 року. У першому листку непрацездатності зазначено, що працівник повинен стати до роботи, а в другому — що цей лист є первинним.

У цій ситуації для першого листка непрацездатності розрахунковим періодом є березень — серпень 2008 року, а для другого квітень — вересень 2008 року.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за першим листком непрацездатності (22, 23, 24, 25, 26 вересня 2008 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Решта днів тимчасової непрацездатності за ним (29, 30 вересня і 1 жовтня 2008 року) оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за другим листком непрацездатності (2, 3, 6 жовтня 2008 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Решта днів тимчасової непрацездатності за ним (7, 8 жовтня 2008 року) оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.