Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо безоплатність такого договору позики не встановлена договором чи законом

Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо безоплатність такого договору позики не встановлена договором чи законом

Лист Міністерства юстиції України від 14.04.2004 р. № 19-5-375

(витяг)

У зв’язку зі зверненням <...> у Міністерстві юстиції України розглянуто <...> лист про надання роз’яснення щодо проблемних питань законодавства і в межах компетенції повідомляється.

1.

Зокрема, статтею 1046 Кодексу встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей чи інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір мінімуму доходів громадян, який не обкладається податком, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надано розписку позичальника чи інший документ, що засвідчує передання йому позикодавцем певної грошової суми чи певної кількості речей (стаття 1047 Кодексу). Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором чи законом. Розмір і порядок отримання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлено розміру процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) його укладено між фізичними особами на суму, що не перевищує п’ятдесятикратного розміру мінімуму доходів громадян, який не обкладається податком, і він не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однієї зі сторін;

2) позичальнику передано речі, визначені родовими ознаками.

Отже, договір позики може бути оплатним чи безоплатним. Частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України має диспозитивний характер і встановлює

<...>

Перший заступник міністра по зв’язках з Верховною Радою України В. Супрун