04.09.2008
Грошові позики фізичним особам
Залежно від своїх фінансових можливостей підприємства та фізичні особи — підприємці можуть видавати грошові позики фізичним особам. У цій статті читачі знайдуть відповіді на актуальні запитання, що стосуються надання підприємством безпроцентних грошових позик як своїм працівникам, так і фізичним особам, які не є працівниками.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Збираючись зробити необхідну покупку, на яку не вистачає особистих заощаджень, громадяни, як правило, звертаються до банку чи небанківської фінансової установи. Як відомо, за користування позиковими коштами, наданими такими установами, необхідно сплачувати проценти. Тому можливість отримання безпроцентної грошової позики — дуже приваблива. Як оформити договірні відносини, що виникають між підприємством чи фізичною особою — підприємцем і громадянином у разі надання безпроцентної грошової позики, як відображаються в податковому та бухгалтерському обліку операції з надання та повернення позики — на ці та інші запитання і відповімо.
На якій підставі підприємство може надати безпроцентну грошову позику працівникові?
Відносини, що виникають між підприємством і працівником у разі надання останньому безпроцентної грошової позики, регулюються нормами
ЦКУ, зокрема ст. 1046 —1053. Перш за все зазначимо, що з метою отримання позики працівник має звернутися до адміністрації підприємства із заявою, в якій зазначається бажана сума позики та строк, на який вона надається. Адміністрація підприємства, у свою чергу, на підставі заяви працівника має прийняти рішення про надання позики працівнику чи про відмову в її видачі.Якщо приймається позитивне рішення, між підприємством і працівником
укладається договір позики. Згідно зі ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і тієї самої якості.Відповідно до
ч. 1 ст. 1047 ЦКУ, якщо позикодавцем є юридична особа, то договір позики укладається обов’язково в письмовій формі. Якщо працівник звернувся з проханням про надання йому позики до роботодавця, який є фізичною особою — підприємцем, письмова форма договору обов’язкова тільки в разі якщо сума позики становить 170 грн. і більше.У договорі обов’язково зазначаються: предмет договору (у цьому випадку — грошові кошти) і сума позики, відсотки за договором або їх відсутність, строк і порядок повернення позики, відповідальність за порушення договору, способи забезпечення зобов’язань за договором.
Як додаток до договору складається графік погашення позичальником, тобто працівником, отриманої ним грошової позики. Зазначимо, що повернення грошової позики провадиться шляхом відрахувань із заробітної плати позичальника чи шляхом унесення до каси.
Нотаріальне завірення договору позики не обов’язкове, але можливе за бажанням сторін.
Договір позики вважається
укладеним з моменту передання грошей працівникові (ч. 2 ст. 1046 ГКУ). З цього ж моменту договір набуває чинності (ч. 2 ст. 631 ЦКУ).
На яку суму можна надати грошову позику?
Чинним законодавством
не встановлено обмеження щодо суми позики, що надається. Тому підприємство (фізична особа — підприємець) має право надати позику в будь-якій сумі.Звертаємо увагу, що при виплаті грошової позики з каси підприємства 10-тисячне обмеження, установлене
постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32, не діє, оскільки на розрахунки між підприємствами (підприємцями) і фізичними особами таке обмеження не поширюється (п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637).
Працівнику видано безпроцентну позику. Як відобразити таку операцію в бухгалтерському та податковому обліку?
Порядок відображення операцій з видачі та погашення позики працівникові підприємства в бухгалтерському обліку залежить від строку погашення позики.
Відповідно до П(С)БО 10
слід розрізняти довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.Довгострокова дебіторська заборгованість
— сума дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу.Поточна дебіторська заборгованість
— сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу чи буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу.Отже, якщо за умов договору позики повернення грошових коштів має відбутися
протягом 12 місяців, заборгованість працівника відображається у складі поточної дебіторської заборгованості, тобто на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».У випадку якщо договором позики передбачено
триваліший строк погашення заборгованості, то сума такої заборгованості відображається у складі довгострокової дебіторської заборгованості підприємства (субрахунок 183 «Інша дебіторська заборгованість»). Коли наступає строк погашення позики протягом 12 місяців від дати балансу, заборгованість працівника перед підприємством переводиться з довгострокової дебіторської заборгованості до складу поточної дебіторської заборгованості, що відображається записом Дт 377 — Кт 183.У податковому обліку
підприємства операція з надання та повернення безпроцентної позики працівникові не відображається. Інакше кажучи, при виплаті позики, як і при її поверненні, ні валові витрати, ні валові доходи підприємства відповідно не збільшуються. Це пояснюється тим, що для цілей Закону про податок на прибуток безпроцентна позика класифікується як поворотна фінансова допомога, при видачі та зворотному отриманні якої, податкові зобов’язання особи, яка її надала, не змінюються на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Це підтверджує ДПАУ у своєму листі від 07.07.2003 р. № 5966/6/15-1316.Операції з надання та зворотного отримання позик не є об’єктом обкладення ПДВ.
Чи підлягає сума наданої працівникові безпроцентної позики оподаткуванню?
Згідно з
ч. 1 ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк і в порядку, установленому договором позики. Через те, що позика надається працівникові на зворотній основі, немає підстав говорити про виникнення в нього доходу на суму отриманої позики.Водночас у
Законі № 889 немає прямої норми, що дозволяла б не включати до оподатковуваного доходу працівника суму наданої йому позики. Підставою для невключення суми позики до загального оподатковуваного доходу працівника може бути п.п. 4.3.23 Закону № 889.Згідно із зазначеним
підпунктом Закону № 889 не включається до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу основна сума кредиту, отриманого платником податку.Треба зазначити, що й податківці у своїх роз’ясненнях щодо цього питання, посилаються на той самий
п.п. 4.3.23 Закону № 889 і вказують, що за безпроцентною позикою, що надається роботодавцем своєму працівникові з урахуванням норм ЦКУ, у працівника не виникає об’єкта оподаткування протягом усього строку дії договору позики (див. листи ДПАУ від 23.12.2003 р. № 10498/6/17-0516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 13 та від 16.04.2004 р. № 2300/Г/17-3115 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 39.Внесками до фондів соціального страхування сума виданої працівнику позики не обкладається, оскільки, по-перше, сума позики не включається до фонду оплати праці згідно з
п. 3.28 Інструкції № 5, по-друге, як зазначалося вище, така виплата не обкладається податком з доходів фізичних осіб.У разі якщо погашення позики провадиться
шляхом утримань із заробітної плати, слід звернути увагу на такий момент. На думку Пенсійного фонду (див. лист від 19.01.2005 р. № 494/04), погашення позики таким чином є однією з форм виплати заробітної плати, тому пенсійні внески мають сплачуватися в день погашення позики.У зв’язку з викладеною вище думкою Пенсійного фонду, рекомендуємо в договорі позики зазначити, що
погашення позики здійснюється в день виплати заробітної плати. Інакше день здійснення господарської операції з утримання частини заробітної плати в рахунок погашення позики (а це, як правило, останній день календарного місяця) підприємству необхідно буде сплатити авансові платежі у вигляді пенсійних внесків згідно з п.п. 5.1.5 Інструкції № 21-1.Приклад.
Працівникові апарату управління видано позику в розмірі 9600 грн. зі строком погашення 2 роки. Позика погашається шляхом утримань із заробітної плати (по 400 грн. на місяць). Заробітна плата працівника становить 2000 грн. на місяць. У договорі позики зазначено, що погашення позики здійснюється в день виплати заробітної плати.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Видано працівнику довгострокову позику з каси підприємства | 183 | 301 | 9600,00 |
| 2 | Частину довгострокової дебіторської заборгованості переведено до складу поточної дебіторської заборгованості | 377 | 183 | 4800,00 |
| 3 | Нараховано заробітну плату працівникові | 92 | 661 | 2000,00 |
| 4 | Нараховано внески до фондів соціального страхування (2000,00 х (33,2 % + 1,5% +1,3% + 1,16%*) | 92 | 651,652, 653,656 | 743,20 |
| 5 | Утримано внесок до Пенсійного фонду (2000,00 х 2%) | 661 | 651 | 40,00 |
| 6 | Утримано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (2000,00 х 1%) | 661 | 652 | 20,00 |
| 7 | Утримано внесок до Фонду на випадок безробіття (2000,00 х 0,5%) | 661 | 653 | 10,00 |
| 8 | Утримано податок з доходів фізичних осіб ((2000,00 - 40,00 - 20,00 - 10,00) х 15%) | 661 | 641/ПДФО | 289,50 |
| 9 | Перераховано внески до фондів соціального страхування (743,20 + 40,00 + 20,00 + 10,00) | 651,652 653,656 | 311 | 813,20 |
| 10 | Перераховано податок з доходів фізичних осіб | 641/ПДФО | 311 | 289,50 |
| 11 | Проведено утримання в рахунок погашення позики | 661 | 377 | 400,00 |
| 12 | Виплачено заробітну плату працівникові (2000,00 - 40,00 - 20,00 - 10,00 - 289,50 - 400,00) | 661 | 301 | 1240,50 |
| * Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві взято умовно. | ||||
Працівник погашає позику шляхом відрахувань із заробітної плати. Чи застосовуються обмеження, установлені КЗпП для утримань із заробітної плати?
У цьому випадку обмеження, установлені
ст. 128 КЗпП для утримань із заробітної плати, не застосовуються. Пояснимо чому. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР забороняється будь-яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Передбачені у КЗпП випадки, коли роботодавець може (чи повинен) здійснювати відрахування із заробітної плати працівника, якраз і є зазначеними вище випадками обмеження працівника в можливості вільно розпоряджатися зарплатою. У свою чергу, роботодавець обмежений максимально можливим розміром відрахувань із заробітної плати працівника. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівника є гарантією прав працівника — його не можна повністю позбавити заробітної плати. У всіх інших випадках працівник може сам розпоряджатися своєю заробітною платою. З цього можна дійти висновку, що передбачені ст. 128 КЗпП обмеження застосовуються тільки до примусових відрахувань із заробітної плати працівника.Отже, із заробітної плати в рахунок погашення позики утримується сума, зазначена у графіку погашення отриманої працівником грошової позики без урахування обмежень, зазначених у
ст. 128 КЗпП, оскільки такі відрахування мають добровільний характер.
Працівникові видано позику в розмірі 10000 грн. Чи виникає у працівника оподатковуваний дохід, якщо, не погасивши повністю суми позики, працівник звільняється?
У цій ситуації все залежить від умов договору.
Так, якщо згідно з умовами договору позики працівник зобов’язаний погасити в повному обсязі частину заборгованості, що залишилася, він при звільненні вносить відповідну суму грошових коштів до каси підприємства чи перераховує її на поточний рахунок підприємства.
Якщо ж договір позики не містить умови, що зобов’язує працівника повернути непогашену частину позики при звільненні, такий працівник зобов’язаний продовжувати погашати заборгованість за позикою відповідно до графіка платежів, установленого договором.
Але ні в тому, ні в іншому випадку, оподатковуваного доходу в колишнього працівника не виникає. Суму заборгованості буде включено до оподатковуваного доходу фізичної особи тільки в разі якщо підприємство простить борг позичальнику (
п.п. «д» п.п. 4.2.9 Закону № 889) або закінчиться строк позовної давності за такою заборгованістю (п.п. 4.2.11 Закону № 889).Звертаємо увагу: працівникові не може бути відмовлено у звільненні у зв’язку з непогашенням частини позики, що залишилася. Оскільки, як уже наголошувалося вище, звільнення пов’язане з трудовими відносинами, що регулюються
КЗпП, а договірні відносини, що виникли між фізичною особою і підприємством при наданні позики, регулюються ЦКУ.
У лютому 2008 року працівникові було надано позику в розмірі 6000 грн. зі строком погашення — 12 місяців. Із цієї суми шляхом утримання із заробітної плати було погашено 3500 грн. 30 вересня 2008 рік працівник звільняється за згодою сторін. За рішенням керівництва, у вересні 2008 року непогашена частина позики в сумі 2500 грн. прощена працівникові у зв’язку з його складним матеріальним станом. Чи підлягає оподаткуванню прощена сума позики і як це вплине на податковий облік підприємства?
Для підприємства податкових наслідків прощення боргу за позикою працівникові, що звільнився, немає.
Щодо оподаткування суми прощеної позики, зазначимо таке.
Відповідно до
п.п. «д» п.п. 4.2.9 Закону № 889 суми боргу платника податків, анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи у вигляді додаткового блага. Отже, прощена сума заборгованості за договором позики, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %.При цьому слід мати на увазі, що сума прощеної працівникові позики є «чистим» доходом, тому для визначення об’єкта оподаткування необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт (1,176471).
Податковим агентом в цьому випадку є підприємство, що простило борг працівнику. Такої думки дотримується ДПАУ у своєму
листі від 29.12.2005 р. № 13011/6/17-3116.Суму прощеної позики має бути відображено в Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ. Оскільки прощення боргу відбулося до моменту звільнення працівника, у Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ прощена сума позики відображається як дохід працівника у вигляді додаткового блага, отриманого від роботодавця з ознакою доходу «09». Якби борг було прощено працівникові вже після звільнення, у фізичної особи виник би дохід у вигляді додаткового блага не від роботодавця, який для цілей оподаткування прирівнюється до подарунків. У Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ такий дохід відображається з ознакою «14».
Як відомо, для того щоб виплата працівникові обкладалася соціальними внесками, повинні одночасно виконуватися дві умови: по-перше, така виплата має входити до фонду оплати праці, по-друге, оподатковуватися з доходів фізичних осіб.
Прощена сума позики підлягає обкладенню податком з доходів. Щодо фонду оплати праці, то така виплата відсутня як у складі виплат, що включаються, так і у складі виплат, що не включаються до фонду оплати праці. Однак Держкомстат у своєму
листі від 11.04.2005 р. № 9/2-2-9/116 роз’яснив, що позика чи її частина, яка за рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, включається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат як виплата, що має індивідуальний характер.Роз’яснення Держкомстату дали підстави Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (
лист від 12.08.2005 р. № ДЦ-09-4303/0/6-05), Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (лист від 22.04.2005 р. № 34-07-5), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (лист від 03.08.2005 р. № 02-24-1173) стверджувати, що сума анульованого боргу за позиками є об’єктом для обкладення страховими внесками.На наш погляд,
Інструкція № 5 містить чіткий перелік інших заохочувальних і компенсаційних виплат, в якому анульованого боргу за позикою, наданою роботодавцем, не зазначено. Однак ураховуючи наявність наведених вище роз’яснень, страхувальникам, які не бажають сперечатися з фондами соціального страхування, краще дотримуватися їх.Підприємствам, які прийняли рішення простити борг за позикою фізичній особі, яка на момент такого рішення є працівником підприємства, рекомендуємо вчинити так. На суму частини позики, яку працівник не погашатиме, помножену на «натуральний» коефіцієнт, працівнику може бути надано матеріальну допомогу за сімейними обставинами*, яка згідно з
п. 3.31 Інструкції № 5 не включається до фонду оплати праці, а отже, не обкладається внесками до фондів соціального страхування. Суму отриманої матеріальної допомоги за сімейними обставинами працівник уносить до каси в рахунок погашення позики. Це допоможе мінімізувати витрати, пов’язані з анулюванням боргу за позикою.* До речі, ті працівники, які мають право на податкову соціальну пільгу, можуть скористатися положеннями п.п. 9.7.3 Закону №889, згідно з яким для них матеріальна допомога в межах 890 грн. податком з доходів не обкладається.
Приклад.
Працівникові надано матеріальну допомогу за сімейними обставинами в сумі 2941,18 грн. (2500 грн. х 1,176471). Частину позики, що залишилася, працівник погашає після отримання матеріальної допомоги.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Видано працівникові позику з каси підприємства | 377 | 301 | 6000,00 |
| 2 | Погашено частину позики шляхом утримання із заробітної плати | 661 | 377 | 3500,00 |
| 3 | Нараховано працівникові дохід у вигляді матеріальної допомоги за сімейними обставинами | 949 | 685 | 2941,18 |
| 4 | Утримано податок з доходів фізичних осіб (2941,18 х 15%) | 685 | 641/ПДФО | 441,18 |
| 5 | Перераховано податок з доходів фізичних осіб | 641/ПДФО | 311 | 441,18 |
| 6 | Видано працівникові матеріальну допомогу | 685 | 301 | 2500,00 |
| 7 | Погашено заборгованість за договором позики | 301 | 377 | 2500,00 |
У Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ сума матеріальної допомоги за сімейними обставинами, наданої працівнику, відображається з ознакою «14».
У разі якщо підприємство прощає борг за договором позики фізичній особі, яка не є працівником підприємства, об’єкта обкладення внесками до фондів соціального страхування не виникає із тієї причини, що така особа не перебуває в трудових відносинах з підприємством — позичальником.
За договором позики, укладеним з фізичною особою, яка раніше була працівником підприємства, закінчився строк позовної давності. Як у цьому випадку обкладається сума непогашеної позики?
Нагадаємо, що позовна давність відповідно до
ст. 257 ЦКУ становить 3 роки з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.Відповідно до
п.п. 4.2.11 Закону № 889 дохід, отриманий платником податку як сума заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу. Отже, у разі закінчення строку позовної давності за позикою, наданою фізичній особі, виникає об’єкт для обкладення податком з доходів.Треба зазначити: щодо запитання, на кому лежить відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку, думка ДПАУ змінилася.
Так, у
листі ДПАУ від 28.12.2005 р. № 25941/ 7/17-2117 («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 8) закінчення строку позовної давності за заборгованістю було названо одним з випадків обов’язкового подання декларації. З цього можна було зробити висновок, що відповідальною за сплату податку є фізична особа, яка отримала дохід у вигляді заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності. Про те, що в разі отримання оподатковуваного доходу згідно з п.п. 4.2.11 Закону № 889, фізичній особі необхідно подавати річну декларацію, ішлося і в консультації фахівців ДПАУ, яку було опубліковано в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 19. Податківці зазначали, що в підприємства відсутнє реальне джерело, за рахунок якого воно могло б утримати податок з доходів фізичних осіб, оскільки підприємство не виплачує будь-якого оподатковуваного доходу. Тому на підставі п.п. 8.2.1 Закону № 889 позичальник зобов’язаний включити суму боргу, зазначеного в договорі позики, за якою закінчився строк позовної давності, до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію за цим податком, а підприємство зобов’язане відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ тільки суму доходу фізичної особи, фактично отриману відповідно до п.п. 4.2.11 Закону № 889 (найімовірніше, з ознакою доходу «14»).Однак згодом думка ДПАУ змінилася. У
листі ДПАУ від 29.05.2007 р. № 5144/6/17-0716 уже чітко зазначено, що функції податкового агента має виконувати підприємство, що списує неповернену суму позики. Тобто в разі списання заборгованості за договором позики підприємство має нарахувати, утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб. При цьому слід мати на увазі, що для фізичної особи дохід у вигляді списаної заборгованості є «чистим», а отже, об’єкт оподаткування потрібно визначати з урахуванням «натурального» коефіцієнта.Отже, платникам податків, які не бажають сперечатися з контролюючими органами, рекомендуємо керуватися останніми роз’ясненнями ДПАУ щодо цього питання.
У Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ дохід фізичної особи, отриманий у вигляді суми заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності, відображається з ознакою доходу «14».
Засновнику, який не є працівником підприємства, видано грошову позику в сумі 10000 грн. строком погашення 10 місяців. Згодом за рішенням керівництва непогашену частину позики в розмірі 2000 грн. прощено. Як така операція відображається в податковому та бухгалтерському обліку?
Як і в разі прощення боргу за позикою, наданою працівникові, сума анульованого боргу за договором позики, укладеним з фізичною особою, яка не є працівником підприємства, не включається до складу валових витрат підприємства у зв’язку з тим, що такі витрати не пов’язані з господарською діяльністю платника податків.
З метою оподаткування сума анульованого боргу за договором позики, укладеним з фізичною особою, яка не є працівником підприємства, прирівнюється до доходів у вигляді подарунків на підставі
абзацу десятого п.п. 4.2.9 Закону № 889. На думку ДПАУ, податковим агентом в цьому випадку виступає підприємство-позичальник (див. лист ДПАУ від 29.12.2005 р. № 13011/6/17-3116). Отже, підприємство, що простило борг засновникові, має нарахувати та сплатити до бюджету податок з доходів за ставкою 15%. При цьому слід мати на увазі, що об’єкт оподаткування визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Це обумовлене тим, що непогашена частина позики, прощена фізичній особі, є для неї, по суті, «чистим» доходом.У Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ сума прощеного непрацівникові боргу за договором позики відображається з ознакою доходу «14».
Внесками до фондів соціального страхування сума анульованого підприємством боргу не обкладається, оскільки засновник не є працівником підприємства.
Приклад.
Сума анульованого підприємством боргу за договором позики становить 2000 грн.Визначимо об’єкт оподаткування: 2000,00 грн. х 1,176471 = 2352,94 грн.
У бухгалтерському обліку операції з прощення боргу за договором позики засновнику, який не є працівником підприємства, відображаються так.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Видано засновнику позику з каси підприємства | 377 | 301 | 10000,00 |
| 2 | Погашено частину позики шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства | 301 | 377 | 8000,00 |
| 3 | Нараховано засновнику дохід у вигляді анульованого боргу за договором позики | 949 | 685 | 2352,94 |
| 4 | Утримано податок з доходів фізичних осіб (2352,94 х 15%) | 685 | 641/ПДФО | 352,94 |
| 5 | Перераховано податок з доходів фізичних осіб | 641/ПДФО | 311 | 352,94 |
| 6 | Проведено залік заборгованостей | 685 | 377 | 2000,00 |
Такими є особливості надання грошових позик фізичним особам. Підприємствам і фізичним особам — підприємцям не варто забувати, що за певних обставин грошові позики, видані як працівникам, так і непрацівникам підприємства, включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи.