02.04.2009

Пошта редакції. Торгівля насінням (вітчизняним та імпортним) — за пільговим патентом

Відповідь на запитання

Торгівля насінням (вітчизняним та імпортним) — за пільговим патентом

 

Суб’єкт господарювання торгує насінням вітчизняного та імпортного походження. Як у цьому випадку (щодо насіння) слід розуміти уточнення «(незалежно від країни їх походження)» з абз. 25 ч. 6 ст. 3 Закону про патентування: як таке, що стосується тільки насіння картоплі, чи всього насіння, переліченого в цьому абзаці. Чи може суб’єкт господарювання в цьому випадку працювати за пільговим патентом?

(м. Житомир)

Вважаємо, що

може.

Як відомо, у деяких випадках

Закон про патентування дає можливість суб’єктам господарювання працювати за пільговим торговим патентом. Перевага такого патенту в дешевизні: при його придбанні вноситься одноразова плата в розмірі 25 грн. за весь строк дії патенту — 12 календарних місяців (ч. 13 ст. 3 Закону про патентування).

Разом із тим торгувати за пільговим патентом дозволено тільки

виключно певними видами товарів. Їх перелічено в ч. 6 — 9 ст. 3 Закону про патентування. При цьому перелік таких «пільгових» товарів, передбачених для реалізації, обов’язково зазначається у самому пільговому патенті. А от торгувати «непільговими» товарами за пільговим патентом не вийде (ч. 6 ст. 3 Закону про патентування).

У числі інших «пільгових» товарів,

абз. 25 ч. 6 ст. 3 Закону про патентування передбачає, що пільговий торговий патент видається на торгівлю насінням овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження). При цьому уточнення «(незалежно від країни його походження)» у контексті конструкції, на нашу думку, відноситься до насіння всіх видів, що перелічено в цьому абзаці (а не тільки до останнього з них — насіння картоплі.

Тому вважаємо, що суб’єкт господарювання

може працювати за пільговим торговим патентом при торгівлі переліченим насінням, незалежно від країни його походження (тобто, придбавши пільговий патент, може продавати насіння як вітчизняного, так і імпортного виробництва).

Разом із тим на завершення слід зауважити, що у схожій ситуації щодо торгівлі лікарськими засобами (

абз. 22 ч. 6 ст. 3 Закону про патентування) завершальну фразу «(незалежно від країни їх походження)» податківці в різні часи трактували по-різному: спершу зазначали, що вона відноситься до всіх товарів, перелічених у цьому абзаці (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 14), а згодом уже роз’яснювали, що вона стосується начебто тільки останньої товарної позиції з цього абзацу — індивідуальних діагностичних приладів (лист ДПАУ від 25.04.2008 р. № 5160/5/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 49). Ми не можемо погодитися з такою зміною позиції контролюючих органів, і вважаємо, що слова «(незалежно від країни їх походження)» повинні відноситися до всього товарного переліку з «лікарського» абзацу (докладніше про це див. статтю «Патент для аптеки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 49).

 

Людмила Солошенко, економіст-аналітик