23.04.2009
Для захисту своїх інтересів від усіляких порушень з боку контрагентів суб’єкти господарської діяльності прописують у договорі умову про стягнення неустойки. Крім цього, боржник, який порушив свої зобов’язання, повинен відшкодувати кредитору заподіяні збитки та моральну шкоду, а також сплатити 3 % пеню від простроченої суми та компенсувати втрати від інфляції за період прострочення. У межах цієї статті поговоримо про порядок відображення цих господарських санкцій у податковому та бухгалтерському обліку.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Неустойка (штраф, пеня)
Податковий облік.
Відображення неустойки в обліку з податку на прибуток не викликає труднощів. Так, відповідно до п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду включаються до складу валового доходу підприємства. Інакше кажучи, сума неустойки включається до валових доходів підприємства-кредитора, причому на дату їх фактичного отримання (а не за правилом першої події).Щодо
боржника, то в нього витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені до складу валових витрат не включаються (п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток).Відносно ПДВ зауважимо, що штраф та пеня, передбачені за порушення зобов’язань за договором,
не входять до бази обкладення ПДВ. І от чому. Відповідно до п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ об’єктом обкладення ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. При цьому база оподаткування таких операцій визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, які передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг) (п. 4.1 Закону про ПДВ). Як бачимо, для цілей обкладення ПДВ вирішальне значення має правова природа платежів: вважаються вони компенсацією вартості товарів чи ні. Неустойка не може бути компенсацією вартості товарів, адже вона не входить до договірної (контрактної) вартості та сплачується тільки в разі порушення договірних зобов’язань. Отже, суми неустойки (штрафу, пені), отримані за рішенням сторін договору, не є об’єктом обкладення ПДВ. Відрадно, що з цим згодні і представники головного податкового відомства (див. листи ДПАУ від 05.03.2008 р. № 4304/7/16-1517-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 37, від 25.07.2001 р. № 4879/6/16-1217).Ще раз акцентуємо увагу, що для цілей податкового обліку дуже важливо правильно визначити правову природу платежів:
— якщо платіж характеризується як
штрафна санкція, у податковому обліку він відображається в порядку, що розглянуто вище;— якщо платіж є
складовою частиною компенсації вартості товарів, то боржник має повне право відобразити такий платіж у складі валових витрат та податкового кредиту з ПДВ (за умови використання придбаних товарів у господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій). У свою чергу, підприємство-кредитор збільшує валові доходи та нараховує зобов’язання з ПДВ.На жаль, податківці можуть характеризувати той самий платіж по-різному (звичайно, з певною вигодою для бюджету). Так, в
Узагальнюючому податковому роз’ясненні щодо застосування п.п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток — споживачами електричної енергії, затвердженому наказом ДПАУ від 11.12.2007 р. № 696 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 102) представники головного податкового відомства зазначили: суми, які додатково і в обов’язковому порядку сплачуються споживачами електричної енергії на користь енергопостачальників за споживання електроенергії понад договірні величини, відносяться до категорії штрафних санкцій. Дотримуючись логіки цього листа, споживачі електроенергії, які порушили умови договору, повинні розподілити плату за перевищення договірної величини на дві складові: власне плату за спожиту електроенергію (яка відноситься на валові витрати) та штраф за порушення умов договору (який за правилами п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток до валових витрат не включається).А от у
п. 13 листа від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15, присвяченому питанням справляння ПДВ, платіж, що розглядається, класифікується зовсім по-іншому: двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії та її договірної величини фактично є підвищеною платою за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, а отже, є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню в установленому порядку. Виходить, що постачальник електроенергії повинен нарахувати ПДВ на всю вартість плати за надспоживання (у тому числі і на ту її частину, яку раніше податківці охарактеризували як штраф). У свою чергу, споживач електроенергії має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.Як бачимо, другий лист — це яскравий приклад мінливої позиції ДПАУ, адже якщо дотримуватися думки, що частина плати за надспоживання є штрафом, то включати до бази обкладення ПДВ такий платіж не можна.
Бухгалтерський облік.
У підприємства-кредитора суми нарахованої неустойки (які визнано боржником або щодо яких отримано рішення суду про їх стягнення) уключаються до складу інших операційних доходів. Відповідно до Інструкції № 291 інформація про такі доходи узагальнюється на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки». При цьому нарахування пені відображається записом Дт 374 — Кт 715, а її отримання — проводкою Дт 301, 311 — Кт 374.Для
боржника визнана неустойка буде іншими операційними витратами (п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318). Облік визнаних економічних санкцій за невиконання умов договору ведеться на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Так, нарахування неустойки боржник відображає кореспонденцією рахунків Дт 948 — Кт 685, а її сплату — проводкою Дт 685 — Кт 301, 311.
3 % річних та інфляційні
Податковий облік
. У разі прострочення грошового зобов’язання підприємство-порушник має сплатити не тільки неустойку (штраф, пеню), передбачену договором, а також, на вимогу кредитора, інфляційні та 3 % річних.Про правову природу таких сум досі сперечаються. Одні фахівці вважають їх компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), інші — ні. Однак саме від цього і залежатиме порядок відображення відсотків та інфляційних в обліку підприємства.
Ми вже зазначали, що згідно із
Законом про ПДВ об’єктом оподаткування є операції з поставки товарів (послуг). При цьому до бази оподаткування включається договірна ціна таких товарів (послуг), до складу якої входять будь-які суми, що передаються платнику податку у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).На думку ДПАУ, відсотки та інфляційні необхідно розцінювати як
компенсацію вартості товарів, що збільшує базу обкладення ПДВ. Такої позиції представники головного податкового відомства дотримуються вже досить давно (див. листи від ДПАУ від 25.07.2001 р. № 4879/6/16-1217, від 07.10.2004 р. № 8920/6/15-2415-26, від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 22).На наш погляд, застосування індексу інфляції та нарахування 3 % річних є одним із
заходів відповідальності за порушення зобов’язань, оскільки сплачуються ці суми тільки в разі прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. При такому підході інфляційні та відсотки не включаються до бази обкладення ПДВ.Ураховуючи неоднозначне трактування правової природи цих платежів, розглянемо, що зазначає з цього приводу судова практика:
Правова природа інфляційних та 3 % річних у судовій практиці
| Правова природа | Судові рішення | Примітка |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Інфляційні та 3 % річних є платою за користування грошовими коштами кредитора | Інформаційний лист ВГСУ від 20.11.2008 р. № 01-8/685; постанова ВГСУ від 23.07.2008 р. у справі № 11/522-07, від 24.04.2008 р. у справі № 20/9-07, від 27.03.2008 р. у справі № 5/157-2668, від 25.03.2008 р. у справі № 5/195-07-4979; постанова ВСУ від 17.01.2006 р. у справі № 11/690 | Використовуючи таке обґрунтування правової природи інфляційних та відсотків, доведеться нараховувати ПДВ (об’єкт оподаткування — плата за послуги). |
| 2. Інфляційні та 3 % річних за своєю правовою природою | Інформаційний лист ВГСУ від 29.08.2001 р. № 01-8/935 | При такому підході об’єкт обкладення ПДВ відсутній. |
| 3. Інфляційні та 3 % річних слід відносити не до неустойки, а до інших засобів захисту цивільних прав та забезпечення цивільних зобов’язань | Постанови ВГСУ від 27.09.2006 р. № 6/770 і № 6/771 | У такій ситуації інфляційні та відсотки не вважаються компенсацією вартості товарів, а отже, не обкладаються ПДВ |
| 4. Застосування індексу інфляції та нарахування 3 % річних є одним із заходів відповідальності за порушення зобов’язань та належить до інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов’язань | Постанова ВГСУ від 22.06.2005 № 33/227 | Прибічники такого підходу не відображають зобов’язання з ПДВ, оскільки санкції за невиконання зобов’язань за договором не можна вважати компенсацією вартості товарів. |
Як бачимо, судова практика в питанні обґрунтування правової природи інфляційних та 3 % річних досить суперечлива. Хоча в останніх рішеннях служителі Феміди все частіше схиляються до того, що ці суми є платою за користування грошовими коштами кредитора. Ще раз звернемо увагу, що при такому підході виникають зобов’язання з ПДВ.
Отже, сміливі платники податків можуть не включати інфляційні та відсотки до бази обкладення ПДВ. Щоправда, у цьому випадку потрібно бути готовими відстоювати свою позицію в судовому порядку. А от обережним платникам податку чи підприємствам, що не мають наміру сперечатися з податківцями, залишається порекомендувати нарахувати зобов’язання з ПДВ.
Підставою для такого нарахування є норми
п.п. 4.5.2 Закону про ПДВ, згідно з якими, якщо після поставки товарів відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь постачальника, то:— постачальник збільшує суму податкових зобов’язань за підсумками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок;
— одержувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за підсумками такого звітного періоду.
На дату проведення перерахунку підприємство-кредитор виписує
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. При цьому у графі 3 «номенклатура поставки товарів (послуг)» зазначається таке: «сума індексу інфляції та 3 % річних, що сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 ЦКУ в разі простроченого виконання ним договірних зобов’язань за товарами, послугами, вказаними в податковій накладній № _______», а у графах 4 — 8 ставиться прокреслення. Саме про такий порядок складання Розрахунку коригування до податкової накладної йшлося в листі ДПАУ від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26// «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 22.Відносно дати проведення перерахунку і відповідно виникнення зобов’язань з ПДВ щодо сум «інфляційних» та 3 % річних, то відповідно до роз’яснень ДПАУ, викладених у згаданому вище
листі, нею є дата фактичного отримання кредитором таких сум. А от якщо суми ПДВ уже було нараховано раніше на підставі судових рішень, то повторно (на дату отримання цих коштів) нараховувати податкові зобов’язання не потрібно. Для платників податків це великий плюс, адже раніше ДПАУ висловлювалася за нарахування зобов’язань з ПДВ на дату події, що сталася раніше: або в момент нарахування платником таких сум на підставі прийнятих рішень, або на дату сплати цих сум (лист від 07.10.2004 р. № 8920/6/15-2415-26).Тепер перейдемо до обліку з податку на прибуток. У
підприємства-кредитора суми інфляційних та 3 % річних відображаються у складі валового доходу незалежно від того, як саме воно тлумачитиме для себе правову природу таких платежів.А от для
боржника це питання має вирішальне значення:— якщо розглядати інфляційні та 3 % річних як компенсацію вартості товарів, такі суми включатимуться до валових витрат згідно з
п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток та збільшуватимуть балансову вартість запасів на кінець звітного періоду в цілях перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток;— якщо дотримуватися іншої позиції, то валових витрат не буде.
У цьому відношенні варта уваги консультація, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6. У ній представники головного податкового відомства доходять висновку, що сплачені за рішенням суду внаслідок невиконання умов договору інфляційні та 3 % річних
не включаються до складу валових витрат платника податку, оскільки за своєю природою є неустойкою.Як бачимо, тут знову виявляються подвійні стандарти податківців. Адже якщо дотримуватися думки, що санкції, передбачені
ст. 625 ЦКУ, вважаються неустойкою, то нараховувати ПДВ на них не потрібно. Однак для ПДВ податківцям вигідно стверджувати, що ці санкції є компенсацією вартості товарів і включаються до бази обкладення ПДВ, а підтвердження тому — зазначений вище лист від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26.Бухгалтерський облік
. Перш ніж відображати інфляційні та відсотки в обліку, суб’єкт господарської діяльності повинен вирішити, як визнавати такі суми:1) як
санкції за неналежне виконання грошових зобов’язань. У цьому випадку суми інфляційних та 3 % річних відображатимуться в бухгалтерському обліку так само (і з використанням тих же рахунків), що і штрафи, пені, неустойки;2) як
збільшення компенсації вартості товарів (робіт, послуг).При виборі другого підходу
підприємство-кредитор на суму інфляційних та 3 % річних визнає додатковий прибуток (Дт 361 — Кт 702, Дт 702 — Кт 641). Підтверджуючим документом у цій ситуації може бути бухгалтерська довідка, складена на підставі визнаної претензії або рішення суду.У свою чергу,
боржник на суму інфляційних та 3 % річних (без ПДВ) збільшить первісну вартість товарів, які на дату проведення коригування все ще значаться на складі (Дт 20, 281 — Кт 631). Якщо ж до того часу товари вже буде реалізовано, то суму збільшення вартості реалізованих товарів необхідно списати на витрати періоду (Дт 949 — Кт 631).
Відшкодування збитків
У разі порушення договірних зобов’язань суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний відшкодувати завдані цим збитки. Згідно зі
ст. 225 ГКУ до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, включаються:— вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
— додаткові витрати (штрафні санкції, виплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, якій завдано збитків у результаті порушення зобов’язання другою стороною;
— неотриманий прибуток (утрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
— матеріальна компенсація моральної шкоди.
Отже, склад збитків, що підлягають відшкодуванню кредитору, складається з
реального збитку, упущеної вигоди (неотриманих доходів) та компенсації моральної шкоди. Розглянемо, як ці суми відображаються в податковому та бухгалтерському обліку сторін договору.Податковий облік
. Для відображення суми відшкодування завданого збитку підприємство-кредитор має керуватися п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток. Згідно з нормами цього підпункту суми компенсації (у вигляді грошових коштів або вартості майна), отримані від винної особи, не включаються до складу валового доходу підприємства-кредитора. Щоправда, для цього повинні виконуватися такі умови:— по-перше, суми компенсації має бути отримано
за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, установленому законодавством;— по-друге, ці суми повинні
компенсувати прямі витрати або збитки, понесені платником податку унаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;— по-третє, суми таких витрат або збитків
не було віднесено платником податків до складу валових витрат або відшкодовано за рахунок грошових коштів страхових резервів. Наприклад, при відшкодуванні вартості додаткових робіт або додатково витрачених матеріалів, за якими підприємство-кредитор уже відобразило валові витрати за правилом першої події, валові доходи нараховувати обов’язково. Тому, перш ніж відображати суму відшкодування в податковому обліку, необхідно ретельно вивчити претензію (і відповідно розрахунок суми відшкодування) та рішення суду.Крім прямих збитків, сума відшкодування може містити
упущену вигоду потерпілої сторони. У податковому обліку підприємства-кредитора така сума відображається у складі валових доходів, оскільки не відповідає умовам невключення з п.п. 4.2.3 — не є компенсацією прямих витрат та збитків. До валових доходів відноситься і сума відшкодування моральної шкоди.У
боржника кошти, витрачені на відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, не включаються до складу валових витрат, оскільки вони не пов’язані з веденням господарської діяльності (п. 5.3 Закону про податок на прибуток).Щодо ПДВ, то, як уже зазначалося, об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг. При отриманні відшкодування операції з поставки товарів та послуг відсутні, а отже,
відсутній і об’єкт обкладення ПДВ.Бухгалтерський облік
. Для підприємства-кредитора відшкодування зазнаних збитків є іншим операційним доходом. Відповідно до Інструкції № 291 інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнано боржником або за якими отримано рішення суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування завданих збитків відображається на субрахунку 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки».У
боржника сума відшкодування збитків відображається у складі інших операційних витрат (субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»).А тепер узагальнимо викладену інформацію на прикладі.
Приклад
. За договором купівлі-продажу підприємство відвантажило 23.02.2009 р. покупцю матеріальні цінності вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). За умовами договору покупець зобов’язаний оплатити їх не пізніше 02.03.2009 р. За прострочення оплати в договорі передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Оскільки в установлений договором строк оплата не надійшла, постачальник направив порушнику претензію з вимогою погасити суму боргу з урахуванням пені, а також сплатити передбачену ст. 625 ЦКУ пеню в розмірі 3 % від простроченої суми та компенсувати втрати від інфляції за період прострочення.Боржник визнав претензію та погасив заборгованість 31.03.2009 р., а отже, період, за який нараховується пеня, дорівнює
28 дням (з 03.03.2009 р. по 30.03.2009 р.). Виходячи з того, що розмір облікової ставки НБУ в цей період — 12 %, визначимо суму пені, передбачену договором купівлі-продажу: 18000 грн. х 24 % х 28 : 365 = 331,40 грн.,де 18000 — сума простроченого боргу;
24 % — подвійний розмір облікової ставки НБУ;
28 — кількість днів прострочення платежу;
365 — число днів у році.
Крім пені, передбаченої договором купівлі-продажу, боржник відповідно до норм ст. 625 ЦКУ зобов’язаний сплатити 3 % пеню від простроченої суми —
41,42 грн. (18000 грн. х 3 % х 28 : 365) та компенсувати втрати від інфляції за період прострочення — 252 грн. (18000 х 101,4 %* - 18000).* Індекс інфляції за березень 2009 року, за даними Держкомстату (www.ukrstat.gov.ua).
Отримання сум інфляційних відображається в обліку обох сторін договору як збільшення компенсації вартості товару.
На дату погашення заборгованості товари все ще значаться на складі боржника.
Відобразимо зазначені операції в обліку.
Облік господарських санкцій за порушення умов договору
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Облік у підприємства-кредитора | |||||
| Відвантажено товари покупцю | 361 | 702 | 18000,00 | 15000,00 | — |
| Нараховано зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 3000,00 | — | — |
| Відображено суму пені, нараховану за прострочення оплати та визнану боржником | 374 | 715 | 331,40 | — * | — |
| * Згідно з п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток валові доходи відображаються на дату фактичного отримання пені. | |||||
| Відображено суму інфляційних | 361 | 702 | 293,42 | 244,52 | — |
| Нараховано зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 48,90 | — | — |
| Отримано грошові кошти за реалізовані товари | 311 | 361 | 18293,42 | — | — |
| Отримано відшкодування за прострочення оплати у вигляді пені | 311 | 374 | 331,40 | 331,40 | — |
| Списано доходи на фінансовий результат | 702 | 791 | 15244,52 | — | — |
| 715 | 791 | 331,40 | — | — | |
| Облік у боржника | |||||
| Оприбутковано запаси від постачальника | 20 | 631 | 15000,00 | — | 15000* |
| * Вартість матеріальних цінностей бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | |||||
| Відображено суму податкового кредиту | 641 | 631 | 3000,00 | — | — |
| Списано на витрати суму визнаної неустойки | 948 | 631 | 331,40 | — | — * |
| * За правилами п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток витрати на сплату штрафів та неустойки або пені до складу валових витрат не включаються. | |||||
| Збільшено первісну вартість товару на суму інфляційних | 20 | 631 | 244,52 | 244,52* | — |
| * При заповненні графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за I квартал 2009 року балансову вартість товарів необхідно збільшити на 244,52 грн. Однак з урахуванням думки податківців, викладеної у журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6, обережним платникам податків валові витрати краще не відображати. У них сума інфляційних та 3 % річних знайде відображення тільки в бухгалтерському обліку (Дт 948 — Кт 631). | |||||
| Відображено суму податкового кредиту | 641 | 631 | 48,90 | — | — |
| Погашено заборгованість перед постачальником | 631 | 311 | 18624,82 | — | — |
| Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 948 | 331,40 | — | — |
От, мабуть, і все про відображення в обліку господарських санкцій за порушення умов договору. Як бачите, нічого складного. Бажаємо, щоб недобросовісні контрагенти зустрічалися якомога рідше.