20.08.2009

Пошта редакції. Назва продавця/покупця в податковій накладній

Відповідь на запитання

Назва продавця/покупця в податковій накладній

 

Як правильно заповнити назву продавця/покупця в податковій накладній, чи можна:

1) скорочувати організаційно-правову форму;

2) скорочувати частину назви підприємства (наприклад, ПМТЗ замість підприємства матеріально-технічного забезпечення);

3) писати російською мовою малими літерами, коли в установчих документах назву написано великими;

4) не брати назву в лапки?

(м. Запоріжжя)

 

1. Скорочена назва

продавця/покупця в податковій накладній тривалий час була приводом для побоювання за податковий кредит покупця. Після запеклих боїв світло побачив лист ДПАУ від 10.12.2003 р. № 10138/6/19-2415 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 103), з якого випливав висновок: скорочення організаційно-правової форми продавця/покупця в податковій накладній (ПП замість приватне підприємство) не є підставою для визнання податкової накладної недійсною. У подальшому проблему вирішили на законодавчому рівні: тепер можливість використання скороченої назви прямо передбачено п.п. 7.2.1 Закону про ПДВ. Це відбулося завдяки Закону № 2505.

Однак зверніть увагу на такий нюанс:

Закон про ПДВ допускає в накладній скорочену назву, якщо її зафіксовано у статутних документах. А якщо у тексті статутних документів немає скорочення «Приватне підприємство» на «ПП»? Чи можливо тоді скоротити безкарно організаційно-правову форму в податковій накладній? Ми вважаємо, що можна. І от чому. Річ у тім, що чинне законодавство не містить чіткого визначення поняття «повна назва». За роз’ясненнями звернемося до п. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755), де зазначено: найменування юридичної особи містить інформацію про його організаційно-правову форму та назву. Отже, поняття «найменування» ширше поняття «назва». На підставі цього можна зробити висновок, що повною назвою буде частина найменування без абревіатури «ПП», тобто для підприємства з найменуванням ПП «Ластівка», назвою буде «Ластівка». Отже, скорочувати вид організаційно-правової форми господарювання в податковій накладній можна, навіть якщо таке скорочення не зафіксовано у статутних документах. А от скорочувати щось у слові «Ластівка» можна тільки з «дозволу» статутних документів.

Разом із тим, судячи з

листа від 30.12.2005 р. № 26268/7/16-1117, ДПАУ вважає інакше і вимагає орієнтуватися на статутне скорочення навіть у частині організаційно-правової форми. Тому, якщо раптом на цьому ґрунті з перевіряючими виникнуть проблеми, то ми рекомендуємо їм нагадати про п. 1.8 Рекомендацій ВГСУ від 09.12.2004 р. № 04-5/3358. Із нього випливає, що дефект у назві покупця/продавця — це ще не вирок.

2.

Тепер розглянемо ситуацію зі скороченням частини назви на прикладі підприємства ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Імпульс». Часто постачальники, не замислюючись про наслідки, сміливо скорочують таку назву до ТОВ «ПМТЗ «Імпульс». Однак, дотримуючись положень п. 1 ст. 23 Закону № 755, про які зазначалось вище, абревіатура «ПМТЗ»* — це вже частина назви, і якщо таке скорочення не передбачено установчими документами, то користуватися ним у податкових накладних не можна.

* Абревіатура «ПМТЗ» не є організаційно-правовою формою: її ви не знайдете в державному класифікаторі ДК 002:2004, затвердженому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97.

3

. У відповіді на попереднє запитання ми не випадково навели приклад з назвою підприємства українською мовою. Річ у тім, що сьогодні практично всі статутні документи заповнюються українською мовою, причому вимогу щодо викладу українською мовою найменування (назви) чітко прописано в п.п. 1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або його відокремленого підрозділу, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 р. № 65 (далі — Вимоги № 65). На цю особливість вказують представники податкових органів у своїх консультаціях (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 95).

Отже, щоб убезпечити себе, підприємство, яке отримало податкову накладну, має врахувати вимоги

Закону про ПДВ щодо назви підприємств та вимагати від постачальника зазначати його українською мовою, якщо українською мовою його зафіксовано у статутних документах.

Щодо малих та великих літер, то, на наш погляд, це не повинно бути причиною невідповідності назви малими літерами, зазначеної в податковій накладній, та назви великими літерами зі статутних документів. Про те, що

найменування юридичної особи, написане великими літерами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаної великими та маленькими літерами, якщо ці літери повністю збігаються, ідеться в листі Держкомпідприємництва від 16.02.2005 р. № 893.

4

. У пп. 2.2, 2.4 Вимог № 65 зазначено, що в написанні найменування юридичної особи використовується символ лапки («»), причому назва особи береться в лапки та вказується безпосередньо після організаційно-правової форми.

Ураховуючи цю норму, багатьох цікавить питання: чи вважатиметься неправильною назва підприємства в податковій накладній, якщо в ній узагалі немає лапок або організаційно-правова форма стоїть за назвою?

Присутність або відсутність лапок в назві

не може вплинути на правильність її написання. Це випливає з останнього речення п. 2.4 Вимог № 65, де зазначено: використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань.

Місце розташування в найменуванні організаційно-правової форми (ПП «Ластівка» або «Ластівка» ПП) також не має відношення до назви. Адже, як ми зазначили вище, організаційно-правова форма — це частина найменування, а на дійсність податкової накладної впливає правильність написання назви.

Деякі підприємства-покупці, побоюючись за свій податковий кредит, вимагають від продавця копію їх установчих документів, щоб звірити правильність назви. Однак таку вимогу в законодавстві не встановлено, тому платники-продавці можуть її виконувати на власний розсуд.

 

Наталія Яновська, економіст-аналітик