20.08.2009
У червні підприємству-продавцю повернули товар. Продавець виписав розрахунок коригування до податкової накладної у двох примірниках (оригінал і копію) та направив їх поштою покупцю (для підпису). Однак покупець розрахунок коригування так і не повернув.
Чи можна відкоригувати зобов’язання з ПДВ у цій ситуації?
(м. Донецьк)
Щоб відповісти на це запитання, спочатку звернемося до
п.п. 4.5.1 Закону про ПДВ. Відповідно до норм згаданого документа постачальник зобов’язаний зменшити суму зобов’язань з ПДВ за підсумками періоду, в якому здійснюється перерахунок, та направити покупцю розрахунок коригування, що складається до виписаної раніше податкової накладної. У свою чергу, покупець повинен виключити суму ПДВ з податкового кредиту за підсумками такого податкового періоду. З цього випливає, що проводити коригування податкових зобов’язань необхідно вже в періоді повернення товару від покупця (стосовно цієї ситуації — у червні).Звісно, продавець зобов’язаний направити розрахунок коригування покупцю. Однак чекати, коли останній поверне його зі своїм підписом, зовсім не потрібно, адже
Закон про ПДВ подібних вимог не висуває. Непряме підтвердження цьому знаходимо й у п. 25 Порядку № 165, де зазначено: розрахунок коригування є підставою для зміни податкового кредиту одержувача. А от про постачальника там нічого не зазначається.Отже, постачальник має повне право відкоригувати зобов’язання з ПДВ навіть не маючи на руках підписаного покупцем розрахунку коригування. У декларації з ПДВ коригування сум податкових зобов’язань з повернення товару відображається в ряд.
8.3 зі знаком «-» з відповідним заповненням додатка 1 до декларації з ПДВ. У цьому додатку постачальник зможе заповнити графи 1 — 6 та 8 — 10. А от щодо графи 7 «Дата отримання одержувачем (покупцем) розрахунку», то в ній ставиться прокреслення, оскільки необхідної для її заповнення інформації в постачальника просто немає.Звісно, в ідеальній ситуації розрахунок коригування з підписом покупця краще отримати. Адже за його відсутності підприємству може загрожувати штраф за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі
ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X у сумі від 5 до 10 нмдг, а при повторному протягом року порушенні — від 10 до 15 нмдг. Тому те, що розрахунок коригування все-таки було виписано та відправлено покупцю краще підтвердити документально. Таким доказом може бути, наприклад, квитанція поштового відділення, через яке надсилався розрахунок коригування.
Марина Ковенко, економіст-аналітик