При поверненні товару нерезиденту застосовується нульова ставка і податковий кредит не коригується

* Думку редакції з цього питання див. на с. 12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04.03.2008 р.

Справа № АС-13/213-06,

к/с № К-35181/06

Вищий адміністративний суд України <...> розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-угорського підприємства «Т» на ухвалу <...> апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року та постанову господарського суду <...> області від 17.07.2006 року у справі № АС-13/213-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-угорського підприємства «Т» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. <...> про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-угорського підприємства «Т» звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. <...> № <...> від 11.05.2006 року про визначення зобов’язань по ПДВ в сумі <...> та застосування фінансових санкцій в розмірі <...>.

Постановою господарського суду <...> області від 17.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою <...> апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, мотивуючи неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме вказує, про порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. <...> була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ СУУП «Т» за період 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 23.03.2005 року по 12.04.2006 року.

За результатами проведення перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. <...> було встановлено завищення ТОВ СУУП «Т» суми податкового кредиту по ПДВ на суму <...>., що призвело до заниження податкових зобов’язань по ПДВ у сумі <...>.

У зв’язку з виявленим порушенням ДПІ у Дзержинському районі м. <...> було прийнято податкове повідомлення-рішення № <...> від 11.05.2006 року, яким позивачу визначено зобов’язання по податку на додану вартість в сумі <...>, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму <...>.

Суди попередніх інстанцій враховуючи п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийшли до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Однак такий висновок судів попередніх інстанцій не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8¹ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно

Державною податковою адміністрацією ТОВ СУУП «Т» було надано роз’яснення з приводу визначення податкового кредиту при повторній поставці імпортного товару. Вказаним роз’ясненням передбачено, що

Підпунктом «ґ» п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено: податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз’ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз’яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз’ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз’яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз’ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Підпунктом «д» п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення (за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз’яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз’яснення чи узагальнююче податкове роз’яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз’яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз’яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз’яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Даному факту судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки. Відповідно до п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

В ст. 6 п. 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що

З врахуванням викладених положень законодавства, враховуючи положення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 року № 2505-IV, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу

Ухвалу <...> апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року та постанову господарського суду <...> області від 17.07.2006 року у справі № АС-13/213-06 скасувати.

Позов Товариства

Справу № АС-13/213-06 повернути до Господарського суду <...> області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 — 238 Кодексу адміністративного судочинства України.