16.03.2009
Лист Державної податкової адміністрації України від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26
(витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо особливостей податкового обліку при оподаткуванні ПДВ отриманих платником сум індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у разі простроченого виконання ним договірних зобов’язань та повідомляє.
Датою виникнення податкових зобов’язань
з податку на додану вартість з сум індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у разі простроченого виконання ним договірних зобов’язань є дата фактичного отримання продавцем цих сум.У разі, якщо продавцем були визначені
податкові зобов’язання з податку на додану вартість на дату нарахування таких сум на підставі прийнятих судових рішень, то на дату отримання цих коштів податкові зобов’язання з податку на додану вартість повторно не нараховуються.При цьому відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037 (далі — Порядок) у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (далі — Розрахунок).Загальний порядок заповнення Розрахунку визначено пунктами 20-31 Порядку.
При заповненні Розрахунку, виписаного при отриманні платником сум індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у разі простроченого виконання ним договірних зобов’язань, у графі 3 «номенклатура поставки товарів (послуг)» також указується «сум індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у разі простроченого виконання ним договірних зобов’язань за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (зазначається номер податкової накладної, виписаної на суму поставки цих товарів (послуг), визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості). Графи 4 — 8 не заповнюються, у них має бути проставлений прочерк.
Заступник голови С. Чекашкін
коментар редакції
Інфляційні та 3% річних обкладаються ПДВ
Незважаючи на неоднозначність питання (див. публікації «Обкладення ПДВ сум, стягнутих з боржника за порушення грошового зобов’язання» та «Облік неустойки, пені та штрафів за договором поставки» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 96 та 2007, № 35 відповідно), податківці, судячи з усього, не сумніваються в тому, що суму інфляційних та 3 % річних слід розглядати як
компенсацію вартості товарів. Причому цієї позиції ДПАУ дотримується вже доволі тривалий час (листи ДПАУ від 25.07.2001 р. № 4879/6/16-1217 та від 07.10.2004 р. № 8920/6/15-2415-26). А отже, ці суми слід обкладати ПДВ.Цей лист вартий уваги через два висновки:
1.
Момент виникнення податкових зобов’язань щодо цих сум. У листі йдеться про дату фактичного їх отримання. Однак тут же податківці застерігають: якщо суми було нараховано за рішенням суду, то повторно нараховувати податкові зобов’язання не потрібно. Дійсно, раніше податківці дотримувалися іншої позиції. У листі від 07.10.2004 р. № 8920/6/15-2415-26 зазначалося, що такі зобов’язання виникають за правилом першої події: або в момент нарахування платником таких сум на підставі прийнятих рішень, або на дату сплати цих сум. Як бачимо, у листі, що коментується, податківці дещо пом’якшили свою позицію. Та це й зрозуміло, адже отримання цих коштів досить ефемерне (до речі, якщо порівнювати цю ситуацію з обкладенням неустойки податком на прибуток, то в одержувача валові доходи формуються також у момент отримання коштів, а не за правилом першої події).2.
Відображення інфляційних та 3 % річних у документах. Пропозиція податківців складати розрахунок коригування виглядає послідовною: якщо ці суми визнаються компенсацією вартості товарів, то вони не можуть відображатися інакше, ніж це передбачено п. 4.5 Закону про ПДВ. До речі, у коментарі до листа від 07.10.2004 р. № 8920/6/15-2415-26 ми пропонували діяти саме так.Така постановка питання передбачає, що якщо боржник перерахує ці суми кредиторові, то він має повне право відобразити їх у складі валових витрат та податкового кредиту за умови використання придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій.
Якщо ж сторони не мають наміру обкладати ці суми ПДВ, то в договорі доцільно передбачити
неустойку (штраф, пеню). Ці суми ПДВ не обкладаються (див. лист ДПАУ від 05.03.2008 р. № 4304/7/16-1517-15 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 37), але тоді не буде і валових витрат у платника, а в одержувача валові доходи залишаються.
Дмитро Костюк