30.11.2009

Перехідні залишки у разі зміни спрощеної системи оподаткування на загальну

Стаття

Перехідні залишки у разі зміни спрощеної системи оподаткування на загальну

 

Серед інших «перехідних» питань, що виникають у разі зміни системи оподаткування, з’являється необхідність обліку перехідних залишків. Оскільки спеціальних положень законодавства щодо такої перехідної ситуації не існує, у цих питаннях доводиться керуватися загальними правилами оподаткування з поправкою на існуючі роз’яснення контролюючих органів, які, на жаль, не завжди об’єктивні. Про те, як облікувати перехідне майно колишньому єдиноподатнику, що стає платником податку на прибуток, ми зараз і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

П(С)БО 7

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99).

 

Спочатку згадаємо декілька важливих «перехідних» моментів.

Перехід: обов’язковий і добровільний.

Перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну може бути викликаний різними причинами і відбуватися в обов’язковому або добровільному порядку. У зв’язку з цим нагадаємо, що вихід з єдиного податку обов’язковий у разі недотримання умов перебування на єдиному податку, установлених Указом № 727. Зокрема, для підприємства (юридичної особи) це випадки, коли:

перевищено граничний річний розмір виручки (понад 1 млн грн.);

— мали місце

бартерні операції (розрахунки в негрошовій формі за продукцію, товари, роботи, послуги, що реалізуються);

— суб’єкт господарювання вирішує зайнятися

видами діяльності, оподаткування яких не може здійснюватися за єдиним податком (у числі таких, зокрема: виробництво, експорт, імпорт, оптова торгівля підакцизними товарами, оптова і роздрібна торгівля підакцизними ПММ, операції обміну валюти тощо).

Якщо ж перелічені вище ситуації підприємства не стосуються, то покинути лави єдиноподатників воно може за власним бажанням у добровільному порядку. При цьому перебуваючи до кінця звітного податкового періоду (кварталу) на єдиному податку, перехід на загальну систему оподаткування стає можливим тільки з початку наступного періоду — наступного

кварталу.

 

Коли подавати заяву про перехід.

Як передбачає ст. 4 Указу № 727, за загальним правилом для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування і переходу з наступного кварталу на загальну систему оподаткування суб’єкт малого підприємництва має подати податковим органам відповідну заяву не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення останнього кварталу перебування на єдиному податку.

Водночас, як роз’яснювалося в консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 35, с. 37, у разі переходу на загальну систему оподаткування

з нового року (тобто з початку календарного року) заяву про перехід подавати не потрібно. У такому разі після закінчення року (IV кварталу) достатньо здати Свідоцтво платника єдиного податку до податкового органу, що видав його, і з нового року підприємство автоматично вважатиметься таким, що перебуває на загальній системі оподаткування.

 

Перехідні залишки

Починаючи нове життя на загальній системі з багажем майна, що накопичилося в єдиноподатковий період, звичайно ж, кожен платник податків зацікавиться питанням: а чи можна такі перехідні з часів єдиного податку залишки тепер облікувати при розрахунку зобов’язань з податку на прибуток (наприклад, у валових витратах або у складі балансової вартості основних фондів). Розглянемо окремо такі перехідні складові як товари, основні фонди, послуги.

 

Товари

Щодо перехідних товарів (запасів) виникає запитання: а чи можна підприємству, що пішло з єдиного податку і стало платником податку на прибуток, перехідні залишки товарів включити до валових витрат, і чи будуть вони при цьому брати участь у перерахунку за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток?

Відразу зауважимо, що останнім часом податківці із цього приводу висловлюються

проти, неодноразово в своїх роз’ясненнях зазначаючи: урахувати вартість перехідних запасів, куплених у єдиноподатковий період, у валових витратах на загальній системі оподаткування платник податків не може (лист ДПАУ від 29.03.2007 р. № 3046/6/15-0316, п. 2 листа ДПАУ від 25.02.2008 р. № 3613/7/15-0217, лист ДПАУ від 06.02.2007 р. № 2169/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71). Тому вартість перехідних залишків у таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток не відображається і в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток не враховується . До речі, такої ж думки з цього питання дотримується і Держкомпідприємництва (лист від 28.12.2007 р. № 9779), який також не бачить підстав для валововитратності перехідних товарних залишків.

Подібні роз’яснення, звичайно ж, засмучують. Адже виходить, що, ставши платником податку на прибуток, суб’єкт господарювання, продаючи такі товари, повинен буде показати валові доходи без можливості відображення при цьому валових витрат. А тому, ураховуючи таку позицію перевіряючих, не дивно, що зазвичай суб’єкти господарювання намагаються уникати перехідних залишків і «не брати» їх із собою в податковоприбутковий облік, продаючи і реалізуючи їх ще будучи спрощенцями.

Щоправда, можливий особливий випадок: до перехідних можуть потрапити запаси,

придбані у часи, коли підприємство ще до того, як стати єдиноподатником, перебувало на загальній системі оподаткування і сплачувало податок на прибуток. Як роз’яснювалося в листах, вартість таких запасів після повернення на загальну систему оподаткування може бути облікована платником податків у валових витратах. Тому балансова вартість цих товарів після переходу відображується в таблиці 1 додатка К 1/1 (у графі 3 — як залишки на початок) першої прибуткової декларації та перераховується за п. 5.9 Закону про податок на прибуток у загальновстановленому порядку.

 

Основні засоби (основні фонди)

Краще йдуть справи з основними засобами.

По-перше, з можливістю податкової амортизації основних фондів, придбаних ще в доєдиноподаткові часи (коли підприємство, перебуваючи на загальній системі оподаткування, сплачувало при цьому податок на прибуток), податківці погоджувалися й раніше (

питання 11 листа ДПАУ «Відповіді на запитання платників податку про податковий облік і порядок нарахування амортизації» від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83). Як наголошувалося в роз’ясненні, у підприємства, що повернулося зі спрощеної системи оподаткування на загальну (тобто яке пройшло шлях «загальна — спрощена — загальна»), нарахування податкової амортизації за такими ОФ у податковому обліку поновлюється. При цьому балансова вартість таких ОФ для цілей нарахування податкової амортизації приймається на рівні їх залишкової вартості на момент повернення на загальну систему оподаткування, визначеної за даними бухгалтерського обліку (тобто фактично для цього використовуються бухоблікові дані).

По-друге (що не менш важливо в ситуації з ОФ), за підприємствами, що перейшли на сплату податку на прибуток, податківці тепер, схоже, визнають і право на амортизацію основних засобів,

придбаних (самостійно виготовлених) у період роботи на єдиному податку. Саме про таку ситуацію йдеться в консультації фахівців ДПАУ в рубриці «Думка фахівців офіційних органів» на с. 44 цього номера. У ній наголошується, що станом на дату переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну платник податків за основними фондами, придбаними в єдиноподатковий період або самостійно виготовленими для власних виробничих цілей, формує групи ОФ (з урахуванням положень п.п. 8.2.2 Закону про податок на прибуток). При цьому балансова вартість основних фондів, що зараховуються до відповідних груп, приймається рівною їх залишковій вартості, що визначається розрахунково, — за податковими нормами амортизації. Тим самим податківці погоджуються з можливістю нарахування податкової амортизації щодо ОФ, куплених (споруджених) у єдиноподатковий період, але для цього в цілях оподаткування пропонують здійснити перерахунок їх залишкової вартості (тобто відшукати відправну суму для розрахунку податкової амортизації — вартість, яка амортизується) «податковим» способом — перерахувавши її за правилами податкового обліку та з застосуванням податкових норм.

Як бачимо, і в першому, і в другому випадку податківці визнають за платником податків право

на амортизацію « перехідних» ОФ, що, звісно, приємно. Щоправда, при цьому вони говорять про різні підходи до визначення їх податкової (балансової) вартості, яка амортизується, роз’яснюючи, що в одному випадку для цього потрібно орієнтуватися на бухгалтерські дані, а в іншому — на розрахунково-податкові. У ситуації, що склалася, платникам податків залишається прислухатися до таких роз’яснень, визначаючи в кожному з випадків балансову вартість перехідних ОФ відповідним чином.

Хай там що, але з роз’яснень випливає головний висновок, сприятливий для платників податків:

амортизувати ОФ після переходу в податковому обліку можна. А враховуючи, що бухгалтерська амортизація може нараховуватися з використанням методів, передбачених податковим законодавством (п. 26 П(С)БО 7), у більшості платників податків, які застосовують податковий метод у бухобліку, проблем з перерахунком балансової вартості ОФ під час переходу виникати не повинно.

 

Послуги

У цьому випадку хочемо звернутися до консультації податківців у рубриці «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 42, с. 61, де розглядалася ситуація, коли за послуги, надані в період перебування на єдиному податку, підприємство отримує оплату, вже ставши платником податку на прибуток. У ній роз’яснювалося, що,

збільшуючи валові доходи при отриманні оплати за послуги, платник податків має право також включити до валових витрат і витрати, пов’язані з наданням таких послуг. При цьому тішить у податківців цілком справедлива аргументація такого висновку: як наголошувалося в консультації, оскільки згідно з п. 3.1 Закону про податок на прибуток об’єктом оподаткування є прибуток, то витрати, понесені платником податків у зв’язку з отриманням доходу (за умови їх документального підтвердження), мають бути включені до складу валових витрат у тому ж податковому періоді, в якому отримано оплату і відображено валовий дохід. Таким чином податківці висловлювалися за одночасне відображення валових доходів і валових витрат щодо таких послуг. У зв’язку з цим викликає подив і залишається не зовсім зрозумілим, чому цей самий підхід контролюючі органи досі не поширили і на перехідні товари, а зайняли щодо них, як наголошувалося вище, іншу позицію.

На закінчення підсумуємо все викладене вище про перехідні залишки в таблиці (використані умовні скорочення:

ВВ — валові витрати;

БВ — балансова вартість основних фондів;

ЄП — єдиний податок):

 

Перехідні залишки

(у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну)

Перехідні залишки

Включення до ВВ (балансової вартості ОФ)товарів (ОФ), придбаних:

на спрощеній системі оподаткування

(тобто у платника податків, який пройшов шлях «спрощена — загальна»)

на загальній системі оподаткування, ще до переходу на ЄП(тобто у платника податків, який пройшов шлях «загальна — спрощена — загальна»)

Товари

-

(немає ВВ)

+

(є ВВ)

як неодноразово роз’яснювали податківців, врахувати вартість перехідних запасів, куплених в єдиноподатковий період, у валових витратах на загальній системі оподаткування платник податків не може (лист ДПАУ від 29.03.2007 р. № 3046/6/15-0316, п. 2 листа ДПАУ від 25.02.2008 р. № 3613/7/15-0217, лист ДПАУ від 06.02.2007 р. № 2169/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71)

вартість перехідних запасів, придбаних ще до того, як підприємство, ставши єдиноподатником, перебувало на загальній системі оподаткування (сплачувало податок на прибуток) після повернення на загальну систему оподаткування, може бути врахована у валових витратах (лист ДПАУ від 29.03.2007 р. № 3046/6/15-0316; лист ДПАУ від 06.02.2007 р. № 2169/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71)

Основні засоби (основні фонди)

+

(включаються до БВ)

+

(включаються до БВ)

платник податків має право на податкову амортизацію основних засобів, придбаних в єдиноподатковий період;балансова вартість таких ОФ приймається рівною їх залишковій вартості, що визначається на момент переходу розрахунково — з перерахунком за податковими нормами амортизації (див. консультацію податківців на с. 44)

у разі повернення на загальну систему оподаткування нарахування податкової амортизації щодо ОФ у податковому обліку поновлюється; балансова вартість таких ОФ приймається рівною їх залишковій вартості на момент переходу згідно з даними бухгалтерського обліку (питання 11 листа ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83)

Послуги

+

(ВВ щодо витрат, пов’язаних з наданням послуг)

 

отримуючи на загальній системі оподаткування оплату за послуги, надані в єдиноподатковий період, і відображаючи ВД, платник податків має право одночасно відобразити ВВ щодо витрат, пов’язаних з наданням таких послуг (консультація податківців у рубриці «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 42, с. 61)

 

Також нагадаємо, що досить детально організаційні та перехідні моменти, що супроводжують зміну системи оподаткування, розглядалися в статті «Змінюємо систему оподаткування (із загальної на спрощену або навпаки)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 96.