05.10.2009
Лист Державної податкової адміністрації України від 09.09.2009 р. № 8857/6/16-1116
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо грифа «Затверджено» у формах податкової звітності з податку на додану вартість і повідомляє.
Згідно з підпунктом 2.26.2 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5, у грифі «Затверджено» дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким було затверджено
первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції розпорядчого документа, яким він затверджується.Якщо
у форму податкової звітності вносяться лише окремі зміни, то у грифі «Затверджено» форми декларації посилання на накази Державної податкової адміністрації України, якими було затверджено такі зміни, не є обов’язковими (лист Державної податкової адміністрації України від 20.04.2006 р. № 7570/7/15-0117).Враховуючи зазначене,
у грифі «Затверджено» зазначається:— у
декларації з податку на додану вартість — «наказ ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 »);— у декларації з податку на додану вартість
(скорочена) — «наказ ДПА України від 23.10.98 р. № 499 (у редакції наказу ДПА України від 21.01.2009 р. № 8)»;— у декларації з податку на додану вартість
(переробного підприємства) — «наказ ДПА України від 28.04.2009 р. № 221 )».Відповідно до підпункту 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III
прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.Відмова
службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію
поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.Платник податків може також
оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.Незалежно від наявності відмови
у прийнятті податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Заступник голови С. Чекашкін
коментар редакції
Для найподатковіших інспекторів: як відрізнити правильну
форму податкової декларації з ПДВ
Незважаючи на цілковиту абсурдність запитання — чи зобов’язаний податковий інспектор, який приймає податкову декларацію, розпізнавати правильну її форму, — на практиці майже кожного разу, як ДПАУ вносить зміни до форм податкових декларацій, деякі некомпетентні працівники податкових органів на деяких місцях іноді відмовляють платникам у прийнятті абсолютно правильних форм звітності під обурливо надуманим приводом, що в цих формах неправильна «шапка». Інакше кажучи, якщо в «шапці» не зазначено номер «останнього» наказу ДПАУ, то мовляв, така форма — «стара»...
Зауважимо, що при цьому деякі бухгалтери, замість того, щоб обернути свій праведний гнів у бік безграмотних податківців, іноді йдуть у них на поводі і, не розібравшись толком, зопалу «плюють у колодязь», а деякі виготовлювачі бланків, замість того, щоб послідовно відстоювати законну форму бланка податкової декларації, обирають бажаний приймальникам-неукам варіант «fool’s choice» (переклад невідомий)...
Напевно жодне бухгалтерське видання не приділило стільки уваги цій проблемі, як наше (а це дійсно проблема для бухгалтера, в якого і так справ сила-силенна, щоб ще витрачати свій дорогоцінний час на сперечання з неуками)... Можна нагадати, що коли подібна проблема виникла вперше (щодо декларації з податку на прибуток), ще в далекому 2006 році, саме ми першими опублікували подібний до сьогоднішнього лист ДПАУ від 20.04.2006 р. № 7570/7/15-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 37). Ми порушували цю проблему на всіх рівнях — адже, якщо називати речі своїми іменами, то йдеться про зрив звітної кампанії та формене шкідництво (!) на збиток держбюджету... І лист ДПАУ, що публікується, можна назвати відгомоном таких «бойових дій» — адже в ньому, по суті, дослівно повторюється текст консультації відповідального фахівця ДПАУ, опублікованої в період ескалації проблеми — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 41, с. 1 (до речі, попередню подібну консультацію було опубліковано ще раніше — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 15, с. 1).
Ми неодноразово зазначали, що уникнути цієї та їй подібних проблем дуже просто — потрібно законодавчо закріпити заборону на внесення змін до форм звітності в інший спосіб, ніж шляхом затвердження форми в новій редакції. Крапка. Щоправда, це перешкодить ДПАУ маніпулювати з формами податкових декларацій в останні дні перед закінченням граничних строків... Але якщо вже податкове відомство декларує «партнерські відносини», хотілося б їх побачити наяву. Хоча б у цьому питанні.
І останнє. Викладений у листі, що коментується, підхід слід застосовувати щодо ВСІХ форм податкових декларацій.
Олександр Голенко