05.10.2009
Лист Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 р. № 10143/5/16-1516
(витяг)
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає перелік осіб, які є платниками ПДВ, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік операцій, які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, права та обов’язки платників ПДВ.
Відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 зазначеного Закону операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно із Законом України «Про страхування»
страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.Страхова виплата
— грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування
— страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.Таким чином, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.
Враховуючи те, що відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 зазначеного Закону надання послуг із страхування
не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.Податкові зобов’язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об’єкта), оскільки такі операції
є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.Враховуючи зазначене, у разі
якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об’єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.У разі
якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об’єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.
Заступник голови С. Чекашкін
коментар редакції
ПДВ та страхове відшкодування
Це не перший лист ДПАУ (див. також листи від 03.08.2006 р. № 14695/7/16-1517-26 та від 21.05.2008 р. № 5938/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 89) з такими висновками, головна думка яких зводиться до такого:
1)
страхове відшкодування, що виплачується страхувальнику як компенсація його збитків при настанні страхового випадку, не обкладається ПДВ;2)
сума страхового відшкодування, яка виплачується не безпосередньо потерпілому, а суб’єкту господарювання (далі — виконавцю), який ремонтує, відновлює, замінює застрахований об’єкт, визначається з урахуванням суми ПДВ, який, у свою чергу, уключається виконавцем — платником ПДВ до вартості відповідних ремонтних (відновлювальних) робіт/послуг, за умови, що він є платником ПДВ. Відповідно, якщо виконавець — неплатник ПДВ, то в його рахунку не буде суми ПДВ і страхове відшкодування визначається без його врахування.Дозволимо собі кілька коментарів до викладеного.
Перший висновок
щодо необкладення ПДВ суми страхового відшкодування не може не радувати, тим більше на тлі консультації з журналу «Вісник податкової служби України», 2009, № 33, с. 38, яка нас здивувала: там ішлося про оподаткування суми страхового відшкодування без будь-якої аргументації. Сподіваємося, що податківці дотримуватимуться в цьому питанні курсу необкладення, викладеного в листі. Тільки, на наш погляд, було б коректніше обґрунтовувати таке неоподаткування не п.п. 3.2.3 Закону про ПДВ, а невідповідністю об’єкту оподаткування, визначення якого надано в п. 3.1 цього Закону. Адже страхова виплата не є операцією з поставки товарів, послуг.Щодо
другого висновку, то варта уваги ситуація, коли страхова компанія самостійно оплачує ремонт пошкодженого майна (наприклад, автомобіля), але при цьому договір на ремонт укладено між страхувальником (потерпілим) та ремонтною майстернею (платником ПДВ). Тоді ремонтна майстерня виписує податкову накладну на ім’я потерпілого, а той, у свою чергу, включає її до податкового кредиту.Облікові питання страхового відшкодування розглядалися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 89 та 2009, № 41.
Наталія Яновська