24.09.2009
У багатьох країнах світу існують різні специфічні методи регулювання ринку алкоголю та тютюну. При цьому всі державні заходи спрямовано, по суті, на захист вітчизняного виробника та скорочення споживання громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Про заходи в частини цінової політики, які вживає з цією метою наша держава, ітиметься в цій статті.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Як відомо, у нашій країні вільні ціни та тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг. Виняток становлять ті види продукції, товарів та послуг, щодо яких здійснюється
державне регулювання цін і тарифів (див. ст. 7 Закону про ціноутворення).Державне регулювання цін і тарифів згідно зі
ст. 8 цього Закону здійснюється шляхом установлення:— державних фіксованих цін (тарифів);
—
граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.Законом № 481
уведено мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на алкогольні напої та максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Як установлюються мінімальні ціни на алкогольні напої
Під
мінімальними оптово-відпускними цінами на алкогольні напої Закон № 481 розуміє ціни, що визначаються за кодами виробів УКТ ЗЕД за 1 літр 100-відсоткового спирту, обчислені виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактну вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками та імпортерами, а також з урахуванням вартості тари.У свою чергу,
мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої — це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано
КМУ (ч. 10 ст. 18 Закону № 481).Керуючись цим правом, КМУ для суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності в них ліцензій, установив з 16.11.2008 р. розмір
мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва (див. постанову № 957).Наведемо інформацію про мінімальні ціни на алкогольні напої в таблиці.
| Ціна на вітчизняні алкогольні напої не нижче мінімальної | Мінімальні роздрібні ціни за 1 л 100-відсоткового спирту | Розмір штрафу | Підстава | |
| оптово-відпускна | роздрібна | |||
| Мінімальна ціна визначається як добуток об’єму алкогольного напою, його міцності та встановленої ціни за 1 л 100-процентного спирту | — горілка і лікеро-горілчані вироби — 58,33 грн.; — коньяк 3 зірочки — 104,17 грн.; — коньяк 4 зірочки — 116,67 грн.; — коньяк 5 зірочок — 133,33 грн.; — інші спиртні дистиляти та спиртні напої — 104,17 грн.
| — горілка і лікеро-горілчані вироби — 70,00 грн.; — коньяк 3 зірочки — 125,00 грн.; — коньяк 4 зірочки — 140,00 грн.; — коньяк 5 зірочок — 160,00 грн.; — інші спиртні дистиляти і спиртні напої — 125,00 грн.
| 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін, але не менше 1000 грн. | Ст. 17 Закону № 481, постанова № 957 |
Як бачимо, мінімальні ціни встановлено лише на
вітчизняні алкогольні напої та не стосуються імпортної алкогольної продукції. Не поширюються вони і на такі напої, як вино (зокрема, портвейн, мадера, херес, марсала), шампанське — хоча в назві постанови № 957 фігурують алкогольні напої (а до них належить і вино), до опису товару, наведене в таблиці, вино не потрапляє.Щодо категорії «інші спиртні напої», зазначеної в таблиці, то до неї, на наш погляд, має включатися продукція, яка ввійшла до
УКТ ЗЕД за кодом 2208 20, наприклад, арманьяк, граппа, бренді де жерез тощо.Розрахунок мінімальної ціни нескладний — для цього потрібно знати об’єм тари та міцність алкогольного напою.
Приклад 1.
Горілку «Генеральська» міцністю 40о розфасовано у пляшки об’ємом 0,7 л. За таких умов оптово-відпускна ціна однієї пляшки горілки повинна становити не менше 16,33 грн. (58,33 грн. х 0,7 л х 40 : 100), а роздрібна — не менше 19,60 грн. (70 грн. х 0,7 л х 40 : 100).
Як установлюються максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари встановлюються
виробниками або імпортерами товарів (див. ст. 6 Декрету № 18-92). Причому ця норма стосується лише тих підакцизних товарів, для яких установлено ставки акцизного збору у відсотках. На сьогодні такі ставки встановлено лише на тютюнові вироби (див. Закон № 30/96).Згідно з
ч. 25 ст. 6 Декрету № 18-92 установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари наносяться на споживчу упаковку разом із датою їх виробництва.Необхідність нанесення встановленої виробником або імпортером максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби на пачку, коробку чи сувенірну коробку тютюнових виробів разом із датою її виготовлення закріплено у
ст. 111 Закону № 481 та абз. десятому п. 13 Правил № 218.Така максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному ним місці та складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
За наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами не вище тих, які зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідного договору про експорт.
Звертаємо увагу: установлення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби здійснюється їх імпортерами та виробниками
шляхом декларування таких цін (див. ч.15 ст. 6 Декрету № 18-92).Декларацію про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари має бути подано такими особами відповідно до ДПАУ або до Держмитслужби не пізніше, ніж за 5 календарних днів до моменту введення встановлених в декларації максимальних роздрібних цін, за формою, затвердженою
наказом № 551/786.Установлені максимальні роздрібні ціни на перелічені в декларації товари вводяться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому декларацію було подано до ДПАУ або до Держмитслужби, і діють до їх зміни в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Таким чином, інформацію про максимальну роздрібну ціну на тютюнові вироби споживач може побачити на їх упаковці.
Які санкції застосовуються за порушення вимог
Закону № 481При здійсненні оптової та роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами нижче встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на
ці напої на суб’єкта господарювання очікує штраф у розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 грн. (абз. одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).При цьому під терміном «
отримана партія товару» розуміється сукупність одиниць продукції одного чи декількох найменувань, відвантаженої або отриманої за одним товарно-транспортним документом. Так роз’яснюють Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПАУ в листі від 26.06.2002 р. № 2704/21-4317 та Державна інспекція з контролю за цінами в листі від 15.09.2003 р. № 32/3-7/1696.Роздрібна торгівля
тютюновими виробами за цінами, що перевищують максимальні, карається штрафом у розмірі 100 % вартості наявних у суб’єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 грн. (абз. дванадцятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).Підставою для прийняття рішення про застосування зазначених фінансових санкцій є (
п. 5 Порядку № 790):—
акт перевірки дотримання суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, в якому вказується зміст порушення та конкретний перелік порушених норм законодавства;—
результати проведення перевірок суб’єкта підприємницької діяльності, пов’язані з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції;—
матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади, що стосуються недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Хто має право застосовувати санкції за порушення вимог
Закону № 481Згідно з
п. 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій за порушення, передбачені ч. 2 ст. 17 Закону № 481, може приймати тільки керівник органу (у разі його відсутності — заступник керівника), який видав ліцензію на право торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПАУ, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки).Крім того, рішення про застосування фінансових санкцій у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, приймають керівники (їх заступники)
органів державної податкової служби (див. Методрекомендації № 453, а також ухвалу ВАСУ від 25.02.2009 р.).А от органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права накладати на суб’єктів господарювання фінансові санкції, але в разі виявлення порушень у сфері виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов’язані
повідомити про це орган, який видав ліцензію на провадження цього виду підприємницької діяльності (п. 7 Порядку № 790).До списку органів, яким надано право приймати вирішення про застосування фінансових санкцій за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних та тютюнових виробів за цінами вище максимальних, Міністерство економіки України
наказом «Про надання повноважень із застосування фінансових санкцій» від 07.10.2003 р. № 274 (не зареєстрованим у Міністерстві юстиції України) включило і Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи.Однак законність такого кроку викликає сумніви, оскільки в
Порядку № 790 цей орган не зазначено. Крім того, у Законі № 481 указано, що право застосування відповідних фінансових санкцій покладається на орган ліцензування, а також на інші органи виконавчої влади в межах їх компетенції, визначеної законами України. Як свідчить аналіз законів України, Держінспекція з контролю за цінами не має подібних повноважень: у Законі про ціноутворення, яким керуються у своїй діяльності «ціновики», зазначається, що державні органи, які здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачені Законом № 509, крім повноважень, передбачених пп. 6 — 9 ст. 11 цього Закону. А застосування штрафних санкцій та їх стягнення до бюджету передбачено саме пп. 7 і 8 ст. 11 Закону № 509.Водночас ВАСУ в
ухвалі від 28.05.2008 р. № К-32372/06 дав зрозуміти, що повноваження Державної інспекції з контролю за цінами у плані проведення перевірок, складання актів та прийняття рішень про застосування фінансових санкцій за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних та тютюнових виробів за цінами вище максимальних цілком законні.
В якому порядку застосовуються санкції за порушення вимог
Закону № 481Деякі корективи до порядку застосування фінансових санкцій унесла
постанова № 502 — вона істотно звузила можливості виявлення порушень контролюючими органами, установивши обмеження на проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання до 31.12.2010 р., крім перевірок за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства та за письмовою заявою самого суб’єкта господарювання.Перевірки порушення норм
Закону № 481 саме й є позаплановими відповідно до Закону № 509. Однак перевіряючі, найімовірніше, ігноруватимуть постанову № 502, вважаючи, що обмеження щодо проведення таких перевірок уже встановлено в Законі № 509 (див. лист ДПАУ від 25.06.2009 р. № 2833/н/23-4014 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 62).Розглянемо порядок застосування фінансових санкцій для випадків, якщо позапланова перевірка суб’єкта підприємницької діяльності у зв’язку з порушенням норм
Закону № 481 відбулася.Отже, рішення про застосування фінансових санкцій складається за формою, наведеною в
додатку до Порядку № 790.Таке рішення виписується у трьох примірниках:
— один залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення;
— другий — у триденний строк після прийняття рішення надсилається суб’єкту підприємницької діяльності або видається його уповноваженому представнику під розписку;
— третій — передається до податкового органу за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податків для контролю за надходженням до держбюджету суми сплаченого штрафу.
Суб’єкт господарювання може бути присутнім при розгляді питання про застосування фінансових санкцій на власну вимогу або на вимогу контролюючого органу, який прийняв відповідне рішення.
На сплату штрафу до бюджету платнику податків після отримання рішення про його застосування відводиться
30 днів. Про надходження або ненадходження суми штрафу у зазначений строк податковий орган за місцезнаходженням платника податків повідомляє орган, який видав ліцензію та який прийняв рішення про застосування фінансових санкцій. При несплаті фінансових санкцій у 30-денний строк вони стягуються на підставі рішення суду (п. 10 Порядку № 790).Слід зауважити, що ДПАУ в
листі від 14.04.2004 р. № 6506/7/21-0917 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 43) розглядає фінансові санкції, передбачені Законом № 481, через призму адміністративно-господарських санкцій, установлених ГКУ.Нагадаємо: згідно зі
ст. 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції може бути застосовано до суб’єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення, крім випадків, передбачених законом. А Законом № 481 щодо цього спеціальних норм не встановлено.На думку податківців, такі фінансові санкції вважаються застосованими до платника податків
з моменту прийняття рішення про їх застосування (див. згаданий вище лист).Пояснимо на прикладах, як обчислюються строки, про які йдеться у
ст. 250 ГКУ.Приклад 2.
Одноразове порушення державної дисципліни цін було допущено підприємством 16 листопада 2008 року. Під час перевірки цього підприємства контролюючим органом, яка відбулася 9 лютого 2009 року, це порушення було виявлено та зафіксовано в акті. Якщо рішення про застосування фінансових санкцій було винесено керівником (заступником начальника) цього органу не пізніше 10 серпня 2009 року, вимоги ст. 250 ГКУ щодо шести місяців із дня виявлення порушення було дотримано. У разі пропуску цього терміну таке рішення є незаконним.Приклад 3.
Якщо в умовах прикладу 2 передбачити, що перевірка, яка виявила те ж порушення, відбулася 15 травня 2009 року, то прийняти рішення про застосування фінансових санкцій до підприємства можна до 16 листопада 2009 року. Рішення, прийняте пізніше зазначеного терміну, виконанню не підлягає.Приклад 4.
Якщо в умовах прикладу 2 передбачити, що перевірка відбудеться після 17 листопада 2009 року, підприємство взагалі уникне встановленої Законом № 481 відповідальності, оскільки з моменту порушення мине більше одного року.Зверніть увагу: строк застосування фінансових санкцій не слід плутати зі строком стягнення їх сум, яке, як було зазначено вище, здійснюється контролюючим органом через суд. Для подання позову про стягнення суми штрафу в контролюючого органу є один рік, починаючи з 31-го дня, наступного за днем отримання суб’єктом господарювання рішення про накладення штрафу (див.
ст. 99 КАСУ).Таким є порядок державного регулювання цін на алкогольну та тютюнову продукцію. Ураховуючи серйозність відповідальності за порушення цього порядку, бажано, щоб таких порушень у вашій практиці було якомога менше!