02.08.2010

Щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності при перетворенні установи

Лист від 30.04.2010 р. № 129/18/99-10

Щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності при перетворенні установи

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 30.04.2010 р. № 129/18/99-10

(витяг)

 

<…>

Частиною 3 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП). До трудових книжок зазначених працівників вноситься лише запис: «підприємство таке-то з такого-то числа реорганізовано у таке-то» за аналогією з перейменуванням підприємства (п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

<…> До трудових книжок працівників зроблено запис згідно з частиною 3 статті 36 КЗпП України, оскільки фактично відбулося перетворення установи

і при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності до розрахункового періоду включається період роботи до їх переведення (останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, — п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266).

 

Заступник директора Департаменту соціального партнерства
 і загальнообов’язкового державного соціального страхування
 О. Постоюк



коментар редакції

Визначення розрахункового періоду для розрахунку
 допомоги по тимчасовій непрацездатності,
 якщо робота пов’язана із сезонним характером
 виробництва та в разі реорганізації підприємства

У листах, що коментуються (див. також с. 17), Мінпраці розглянуло порядок визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1) для осіб, які працюють (працювали) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва;

2) для осіб, які працюють на реорганізованих підприємствах, установах, організаціях.

Розглянемо кожний із згаданих випадків з урахуванням роз’яснень Мінпраці.

1. Згідно зі ст. 7 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) особливості регулювання праці сезонних працівників установлюються законодавством. Спеціальним нормативним актом з цього питання є Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови роботи робітників та службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-IX (далі — Указ № 310).

Відповідно до Указу № 310 сезонними вважаються

роботи, які внаслідок природних та кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шість місяців.

Визначається сезонний характер виробництва відповідно до Списку сезонних робіт та сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278 (далі — Список № 278).

Таким чином, працівник вважається зайнятим на сезонній роботі при одночасному виконанні двох умов:

— роботи внаслідок природних та кліматичних умов повинні виконуватися не більше 6 місяців (на цей період із працівником укладається строковий трудовий договір);

— визначена трудовим договором робота, що ним виконується, повинна входити до Списку № 278.

Нарівні з іншими особами, які перебувають з підприємством у трудових відносинах,

працівники, зайняті на сезонних роботах, є застрахованими особами.

Отже, у разі настання тимчасової непрацездатності вони мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», від 18.01.2001 р. № 2240-III, далі — Закон № 2240). Однак існують особливості щодо порядку оплати періоду тимчасової непрацездатності та розрахунку середньої заробітної плати, а саме:

сезонним працівникам допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більше ніж за 75 календарних днів протягом року (абзац другий ч. 2 ст. 35 Закону № 2240);

— для осіб, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є

12 календарних місяців підряд (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку (абзац четвертий п. 4 Порядку № 1266).

Як і в загальному випадку, у розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності беруть участь виплати, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб та з яких сплачувалися внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Приклад 1.

Працівника було прийнято на сезонну роботу (для збору ягід у садах фермерського господарства) з 05.05.2010 р. по 31.08.2010 р. З 05.07.2010 р. по 14.07.2010 р. працівник хворів, про що свідчить наданий листок непрацездатності.

У минулому році цей працівник також працював на зборі ягід у цьому ж господарстві (сезонна робота) — з 12.05.2009 р. по 31.08.2009 р. За даними трудової книжки, працівник протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку ніде більше не працював.

До розрахункового періоду (липень 2009 року — червень 2010 року) буде включено чотири відпрацьовані місяці: липень та серпень 2009 року, травень та червень 2010 року.

2. Щодо визначення розрахункового періоду в разі реорганізації підприємства.

Згідно з ч. 3 ст. 36 КЗпП при реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення)

дія трудового договору подовжується. Звільнення працівників у цьому випадку може мати місце, якщо реорганізація супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальностями, кваліфікацією, професіями (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9). При цьому трудовий договір розривається на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Якщо підприємство було реорганізовано без звільнення працівників, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам розрахунковий період визначається

з урахуванням періоду праці до реорганізації, тобто період праці до переведення працівників на нове підприємство (в установу) уключається до розрахункового періоду.

Приклад 2.

Підприємство було реорганізовано шляхом перетворення 01.03.2010 р. Згідно з наданим листком непрацездатності з 05.07.2010 р. по 13.07.2010 р. Петренко О. О. хворіла.

У цьому прикладі розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати листка непрацездатності будуть 6 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, а саме січень — червень 2010 року.

 

Лілія Ушакова