02.08.2010
Для забезпечення такої конкурентної переваги, як «постійна наявність товару в асортименті», підприємствам доводиться купувати товари «про запас». І так періодично трапляється, що не весь запас удається реалізувати до закінчення строку придатності, особливо це стосується продуктового роздробу та громадського харчування, які працюють з швидкопсувними товарами. Як правильно списати зіпсований товар в обліку, ми і поговоримо в цій публікації.
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 12.05.91 р. № 1023-XII.Закон про неякісну продукцію
— Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV.Закон про безпечність харчових продуктів
— Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.Інструкція № 69
— Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 13.11.99 р. № 291.П(С)БО 9
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запасів», затверджене наказом Міністерства статистики України від 20.10.99 р. № 246.Порядок № 244
— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.Почнемо з того, що
продаж товарів, строк придатності яких минув, заборонено, про що прямо зазначено в п. 3 ст. 7 Закону про захист прав споживачів. І це не дивно, адже таку продукцію у Законі про неякісну продукцію (ст. 1) визначено як неякісну та небезпечну, тому ця продукція підлягає вилученню з обігу (ст. 5). Це ж випливає і зі ст. 36 Закону про безпеку харчових продуктів. У цій статті також зазначено, що знищення харчових продуктів власник здійснює за свій рахунок, для цього він укладає договір зі спеціалізованим підприємством, яке пройшло атестацію згідно з вимогами Закону про неякісну продукцію.При встановленні факту псування слід провести
інвентаризацію (п.п. «г» п. 3 Інструкції № 69), за підсумками якої буде зрозуміло, скільки продукції необхідно вилучити з обігу.Тепер перейдемо до облікових особливостей.
Податок на прибуток
Перше, що потрібно зробити щодо цього податку, — це
виключити зі складу валових витрат вартість зіпсованих товарів, оскільки останні не було використано в господарській діяльності підприємства. Причому в цьому випадку підприємству не вдасться зберегти валові витрати навіть у частині норм природного убутку, який зумовлено природними процесами, що викликають зміну кількості товару. У нашому ж випадку кількість товару не змінилася.Якщо придбання товарів та їх псування відбулися
в межах одного звітного періоду, то бухгалтер просто не відображає таку суму в декларації з податку на прибуток у складі валових витрат.Якщо зазначені події мали місце
в різних звітних періодах, то для зменшення раніше відображених валових витрат необхідно вартість зіпсованих товарів відобразити в четвертій графі таблиці 1 додатка К 1/1 декларації з податку на прибуток, форму якої встановлено наказом ДПАУ «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства і порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 143. Податківці також підтримують цю точку зору (лист від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317).
ПДВ
Невикористання зіпсованих товарів в господарській діяльності
потребує сторнування податкового кредиту з ПДВ, відображеного у зв’язку з придбанням таких товарів.Перш ніж розглянути відображення такого коригування в декларації з ПДВ, форму якої затверджено
наказом ДПАУ «Про затвердження форми податкової декларації і порядку її складання та подачі» від 30.05.97 р. № 166, поговоримо про відображення такої операції в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.Незважаючи на те що прямої вимоги з цього приводу
Порядок № 244 не містить, ігнорувати таке коригування не варто. Адже саме Реєстр є основою для заповнення декларації з ПДВ. Інформація про коригування вноситься до Реєстру на підставі бухгалтерської довідки. Реквізити цієї довідки відображаються у графах 2–5 розділу I Реєстру. У графах 6,7 розділу I Реєстру ставиться прокреслення, а у графі 8 зі знаком «-» зазначається вартість зіпсованих товарів разом з ПДВ. Після чого ця сума розноситься за графами 9 і 10 (також зі знаком «-»).Тепер поговоримо про декларацію. Для проведення коригування сума ПДВ зі знаком «мінус» відображається
в рядку 16.4 декларації з ПДВ з обов’язковим заповненням додатка 1. Саме так податківці рекомендували сторнувати ПДВ при псуванні товару, див. «Вісник податкової служби України», 2000, № 20, с. 30. При цьому, якщо у формі декларації (до внесення до неї змін згідно з наказом ДПАУ від 21.01.2009 № 8) допускалася можливість не відображати таке коригування у випадках, коли обидві події (придбання товару та його псування) відбувалися в одному звітному періоді, — достатньо було не показати податковий кредит у рядку 10.1, то сьогодні бухгалтеру в будь-якому разі доведеться його відобразити. Інакше кажучи, податкові наслідки з ПДВ показуємо розгорнуто: і у складі податкового кредиту за рядком 10.1, і коригування в рядку 16.4 зі знаком «-». Це пов’язано з формулюванням назви рядка 16 декларації, з якої вилучили словосполучення «попередніх періодів».Слід зауважити, що в аналогічній ситуації, яка стосувалася придбання та повернення товару в одному періоді, представники податкових органів також говорили про розгорнуте відображення сум ПДВ (ПК у ряд. 10.1, коригування ПК у ряд. 16.4) // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 9, с. 28.
У табл. 1 наведемо приклад заповнення додатка 1. Припустимо, що вартість зіпсованого товару, придбаного ТОВ «Дружба», становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Таблиця 1
Фрагмент додатка 1 до декларації з ПДВ
Розділ II. Коригування податкового кредиту
грн.| №з/п | Постачальник (продавець) | Податкова накладна, за якою проводиться коригування | Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної | Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість рядок 16 | Обсяг поставки (без ПДВ) (+ чи -) | Сума ПДВ (+ чи -) | |||
| найменування (П. І. Б. для фізичних осіб) | індивідуальний податковий номер | дата | номер | номер | дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | ТОВ «Дружба»* | 123456789012* | 25.05.2010* | 12* | — | — | Списання зіпсованих товарів | -1000 | -200 |
|
| Усього: сума значень рядків (16.1 + 16.2 + 16.3 + 16.4) (+ чи -) | -1000 | -200 | ||||||
| * За відсутності можливості ідентифікувати контрагента у графах 2 — 7 ставимо прокреслення. | |||||||||
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку
наднормативне псування запасів не включається до первісної вартості таких запасів, а відноситься до витрат періоду, в якому воно було встановлено (п. 14 П(С)БО 9, п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14).Згідно з
Інструкцією № 291 вартість списаних товарів відображається на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».Приклад
. Підприємство роздрібної торгівлі ТОВ «Лютик» придбало партію товару вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Товар було передано в роздріб із націнкою 800 грн. До закінчення строку придатності товар не було реалізовано. В обліку підприємства буде зроблено такі записи.
Таблиця 2
Списання товару, строк придатності якого закінчився
| №з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Оприбутковано партію товару | 281 | 631 | 1000 | — | 1000 |
| 2 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 200 | — | — |
| 3 | Передано товари в роздріб | 282 | 281 | 1000 | — | — |
| 4 | Нараховано торговельну націнку | 282 | 285 | 800 | — | — |
| Списано торговельну націнку, що припадає на зіпсований товар, методом «сторно»* | 282 | 285 | 800 | — | — | |
| * Роздрібні підприємства, які ведуть облік товарів у продажних цінах, розраховують націнку наприкінці місяця за формулою згідно з п. 22 П(С)БО 9. У цьому прикладі для наочності ми опускаємо цей розрахунок. | ||||||
| 5 | Списано собівартість зіпсованого товару на витрати | 947 | 282 | 1000 | — | - 1000 |
| 6 | Відсторновано податковий кредит з ПДВ | 641 | 644 | 200 | — | — |
| 7 | Списано суму ПДВ на витрати | 947 | 644 | 200 | — | — |
| 8 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 947 | 1200 | — | — |
Наостанок бажаємо читачам, щоб у них якомога рідше виникали ситуації, коли активи псуються без досягнення мети, для якої вони придбавалися. Однак у будь-якому разі слід знати, як діяти в таких випадках. Бажаємо успіху!