11.02.2010
14. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів, якщо транспортні засоби зареєстровані в ДАІ, а обліковуються на балансі підприємства як товар.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», товари — це матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, із змінами та доповненнями, на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
А згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Одним з об’єктів основних засобів є транспортні засоби.
Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.
Відповідно до ст. 6 Закону 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII, із змінами та доповненнями, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів — виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Отже, якщо підприємство має власні транспортні засоби, що використовувалися та зареєстровані в органах ДАІ, вони будуть виключені із складу активів (списані з балансу) тільки у разі продажу, для чого необхідно буде їх зняти з обліку в органах ДАІ. Але, поки такі транспортні засоби не зняті з обліку в органах ДАІ та не продані, вони є активами підприємства (не списані з балансу) і підприємство за них повинно сплачувати податок на загальних підставах.
У тому разі, коли на балансі підприємства обраховуються транспортні засоби придбані для їх подальшого продажу (як товар) та які не підлягають реєстрації в органах ДАІ за таким підприємством-продавцем у випадках передбачених діючим законодавством, по таких транспортних засобах податок з власників транспортних засобів не обраховується та не сплачується.
коментар редакції
За автомобіль, придбаний для перепродажу,
транспортний податок не сплачується
Головні висновки містяться в завершальній частині листа:
— якщо транспортні засоби придбано спеціально для подальшого продажу, то транспортний податок за них обчислювати та сплачувати не потрібно;
— якщо ж підприємство збирається продавати автотранспортні засоби, які до цього використовувалися в його діяльності, то до моменту продажу транспортний податок за них сплачується на загальних підставах.
Пояснюються відмінності особливостями
реєстрації автотранспорту. Так, у першому випадку транспортні засоби, що придбавалися для перепродажу, за підприємством-продавцем не реєструються (не підлягають реєстрації в ДАІ), а отже, і не є об’єктом для справляння транспортного податку (сплачувати його почне покупець, на якого зареєструють куплене авто).У другій ситуації, продаючи вже власний автотранспорт,
зареєстрований при цьому на юридичну особу, підприємство відповідно зберігає статус платника до моменту продажу транспортного засобу та зняття його з реєстрації в органах ДАІ.У зв’язку з цим важливо зробити одне «товарне» уточнення. Хоча в другому випадку за правилами бухобліку транспорт, що готується до продажу, також стає «товаром» (згідно з П(С)БО 27 основні засоби переводяться до розряду товарних запасів — активів, утримуваних для продажу, із зарахуванням на субрахунок 286; до речі, цей момент у листі чомусь не уточнюється), до продажу, повторимося, сплачувати транспортний податок за нього (як за транспорт, зареєстрований на підприємство) усе ж доведеться. Тому сплату транспортного податку з автотранспорту, що реалізується, вважаємо, усе ж правильніше ставити в залежність саме від реєстраційних особливостей (тобто зареєстрований чи не зареєстрований автотранспорт на суб’єкта господарювання), а не від пов’язаних з ним бухгалтерських облікових моментів (обліковується він на балансі як товар чи ні — як це зазначено в листі). Адже навіть якщо в бухобліку автотранспорт виявиться товаром, але при цьому буде зареєстрованим на підприємство, то сплачувати за нього транспортний податок (до моменту продажу та перереєстрації), як бачимо, доведеться на загальних підставах.
Людмила Солошенко