Думка фахівців офіційних органів. Щодо транспортних засобів, які не є об’єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів

Відповідно до ст. 6 Закону України від 11.12.91 р. № 1963-ХII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 1963), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів — виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону № 1963.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1963 до транспортних засобів, що не є об’єктами оподаткування, належать:

трактори на гусеничному ходу — код 8701 30;

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об’ємом циліндра двигуна до 50 куб. см — код 8711 10;

тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні — код 8705;

транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — код 8709;

машини і механізми для сільськогосподарських робіт — коди 8432; 8433;

тільки яхти, судна парусні і човни спортивні — коди 8903 91; 8903 92; 8903 99.

Платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставками, зазначеними у статті 3 Закону № 1963.

Статтею 4 Закону № 1963 встановлено перелік пільг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів щодо транспортних засобів, які є об’єктом оподаткування.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Інструкції про порядок заповнення форми звіту № 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності», затвердженої наказом ДПА України від 23.07.2004 р. № 419/453 (далі — Інструкція) звіт за ф. № 1-ПП подається юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, — платниками податків, у тому числі ПДВ, та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які зареєстровані платниками ПДВ, на яких законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі) та які використовують право на пільгу в оподаткуванні.

Враховуючи вищевикладене, платники податку не вказують у Розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів транспортні засоби, які не є об’єктом оподаткування, та не подають звіт за ф. № 1-ПП.

Павло РЯБОКЛЯЧ,
 головний державний податковий ревізор-інспектор
 відділу адміністрування майнових податків
 Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України