Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»

Вищий адміністративний суд України

Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»

від 15 квітня 2010 року

Податок на додану вартість є одним із основних податків, на яких базується податкова система України. Відповідно серед податкових спорів найбільшу частину становлять спори, пов’язані із застосуванням приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, за даними офіційної статистичної звітності Вищого адміністративного суду України, за 2008 рік судом постановлено 986 рішень у справах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про податок на додану вартість», що становить 28 відсотків постановлених судових рішень у справах за участю органів державної податкової служби. З них 214 є рішеннями щодо відшкодування податку на додану вартість із державного бюджету.

За результатом касаційного перегляду 668 оскаржуваних рішень залишено без змін, 14 — змінено, 252 — скасовано, у 46 справах закрито касаційне провадження, у 6 справах провадження у справі закрито, у тому числі 4 судових рішення визнано такими, що втратили законну силу.

Протягом 2009 року Вищим адміністративним судом України ухвалено 1298 судових рішень у справах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про податок на додану вартість», що становить 51 відсоток ухвалених судових рішень у справах за участю органів державної податкової служби. З них 191 рішення щодо відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету.

За результатом касаційного перегляду 792 оскаржуваних рішення залишено без змін, 10 — змінено, 338 — скасовано, у 125 справах закрито касаційне провадження, у 33 справах — провадження у справі закрито.

Вивчення судової практики показує, що суди, в основному, правильно вирішують спори цієї категорії. Водночас мають місце випадки різного застосування окремих норм матеріального права.

З огляду на важливість справляння цього податку для економічного розвитку і бюджету країни, з метою забезпечення єдиної судової практики та на виконання плану роботи Вищого адміністративного суду України четвертою судовою палатою Вищого адміністративного суду України спільно з управлінням узагальнення судової практики та судової статистики здійснено вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, об’єктом дослідження були судові рішення щодо:

визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість в операціях з використанням векселів для компенсації вартості товарів чи послуг, придбаних платником податку;

визначення моменту виникнення права на податковий кредит у платника податку, який придбав товари чи послуги з їх оплатою векселем (власної емісії, емітованим третьою особою);

застосування звичайних цін для визначення бази оподаткування податком на додану вартість;

застосування нульової ставки податку на додану вартість під час поставки послуг, супутніх експорту товарів;

оподаткування податком на додану вартість операцій, в яких продаж раніше придбаних товарів здійснювався платниками податку за цінами, нижчими від ціни їх придбання;

підтвердження права на податковий кредит та бюджетне відшкодування за операціями з придбання послуг за відсутності податкової накладної на момент здійснення перевірки;

нарахування податкових зобов’язань і застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість з посиланням на нікчемність правочинів, за наслідками яких сформовано податковий кредит;

анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Наступний фрагмент