15.03.2010

II. Якщо розрахунок коригування забули відобразити в обліку або він запізнився

Лист від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517

Початок

Попередній фрагмент

6. Чи має право платник податку на додану вартість при формуванні податкових зобов’язань за звітний період врахувати розрахунки коригувань, які були виписані в попередніх, але не відображені в декларації з податку на додану вартість?

Відповідно до Порядку № 165 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається у двох примірниках — оригінал надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від’ємним чи позитивним значенням.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 та пункту 4.4 Порядку № 166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов’язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. /p>

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.



коментар редакції

Якщо розрахунок коригування забули відобразити в обліку або він запізнився

Із відповіді податківців можна зробити такі висновки:

1)

якщо розрахунок коригування забули відобразити в обліку, то зараз це можна зробити шляхом виправлення помилки: або через уточнюючий розрахунок, або в поточній декларації. Причому в цій консультації податківці не уточнювали, що забутий РК спричинив заниження зобов’язання за декларацією старішою ніж попередній період, то виправлятися слід тільки через уточнюючий розрахунок. Вони лише уточнили, що виправляти в УР або поточній декларації можна тільки один період;

2) якщо розрахунок коригування запізнився

, то тут, схоже, податківці орієнтуватимуться на розпорядження КМУ № 1120-р та вживатимуть ті самі заходи, які прописано щодо запізнілих податкових накладних, тобто ініціюватимуть позапланову виїзну перевірку. Ми вважаємо таку підставу для перевірки незаконною, оскільки її не прописано в Законі про ДПС. Не дивно, якщо податківці до запізнілих РК застосовуватимуть й інші введені ними умовності щодо запізнілих ПН, зокрема, вимогу документального підтвердження запізнювання у вигляді рекомендованого листа з повідомленням про вручення з відбитком календарного штемпеля, на що вони вказували в листі від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26. Докладніше про це див. статтю «Заповнюємо Розрахунок коригування (додаток 1 до декларації з ПДВ)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 9, с. 28

 

Наталія Яновська

Наступний фрагмент