25.11.2010

Інвентаризуємо розрахунки з дебіторами та кредиторами

Стаття

Інвентаризуємо розрахунки з дебіторами та кредиторами

 

У цій статті розглянемо порядок проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Порядок проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами

Під час проведення інвентаризації розрахунків комісія встановлює наявність у підприємства

дебіторської та кредиторської заборгованості , її реальну величину, вживає заходів для усунення розбіжностей за виявленими сумами.

При цьому слід керуватися

п.п. 11.11 Інструкції № 69, нормами П(С)БО 10 та П(С)БО 11 , що встановлюють правила визнання і оцінки дебіторської та кредиторської заборгованості, а також листом Мінфіну від 18.09.2007 р. № 31-34000-10-10/18896.

Інвентаризація

дебіторської заборгованості починається з того, що підприємство-кредитор направляє дебіторам скріплені підписом та печаткою виписки (акти звірки розрахунків), в яких зазначаються номер договору, дата та сума перерахування коштів або дата та сума відвантаження товарів (робіт, послуг). Акт звірки складається в довільній формі із зазначенням усіх реквізитів, властивих первинному документу згідно з п. 2.4 Положення № 88.

Дебітор повинен

протягом 10 днів із дня отримання акта звірки повернути його підписаним з підтвердженням заборгованості або з обґрунтованими запереченнями.

В аналогічному порядку підтверджуються і

суми кредиторської заборгованості.

На суми заборгованості постачальників за невідфактурованими поставками (коли відсутні розрахункові документи на відвантажені матеріальні цінності) після їх перевірки бухгалтерія має вимагати від постачальників

розрахунково-платіжні документи. Постачальники зобов’язані надати покупцям такі документи або повідомити про причини їх ненадання або про відсутність такої заборгованості.

При інвентаризації

на рахунках обліку розрахунків з покупцями та замовниками, постачальниками та підрядниками, іншими дебіторами та кредиторами повинні залишатися виключно узгоджені суми. Хоча в окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунено або залишилися нез’ясованими, розрахунки з дебіторами та кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах виходячи із записів у бухгалтерському обліку та визнаються ними правильними. Зацікавлена сторона зобов’язана передати матеріали про розбіжності для прийняття рішення до господарського суду.

Узгодженню підлягають і

розрахунки з установами банків, фінансовими та податковими органами. Відображення в обліку неврегульованих з цими органами сум не допускається.

У разі виявлення дебіторської заборгованості, за якою

закінчився строк позовної давності (у загальному випадку він становить 3 роки), вона підлягає списанню за рішенням керівника на витрати підприємства або за рахунок резерву сумнівних боргів. Безнадійна кредиторська заборгованість відображається у складі інших доходів від операційної діяльності.

Для оформлення результатів інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами застосовується

Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (форма № інв-17). Підставою для складання цього акта є довідка (додаток до форми № інв-17) , яка складається в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.

При автоматизованому веденні бухгалтерського обліку довідку до форми № інв-17 можуть замінити оборотно-сальдові відомості за рахунками розрахунків з дебіторами та кредиторами, роздруковані з комп’ютерної програми. Однак це стосується тільки поточної заборгованості підприємств. За заборгованістю

зі строком позовної давності, що минув, слід усе ж скласти довідку за формою додатка до форми № інв-17 із зазначенням осіб, винних у пропуску строку позовної давності за дебіторською заборгованістю, назв і адрес дебіторів або кредиторів, сум, причин, дат та підстав виникнення заборгованості.

Наведемо зразок заповнення форми № інв-17 та довідки до неї.