07.10.2010
Придбаваючи якийсь товар, чи то пиріжок із вишнями, чи то телевізор, будь-який покупець цікавиться його ціною, і найчастіше знайомиться з нею за цінниками. Вітчизняне законодавство висуває суворі вимоги щодо захисту прав споживачів та вимагає від роздрібних торговців дотримуватись певних правил щодо оформлення і розміщення цінників. Інакше на порушників чекає покарання. Упевнені, що жоден продавець не хоче постраждати на ниві ціноінформування, тому в цій статті розповімо все найважливіше, що ми знаємо про цінники.
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Цінник як обов’язковий елемент торгівлі
Почнемо з того, що
інформування покупця про ціну товару є обов’язковою умовою його реалізації.По-перше
, про це йдеться в п. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, згідно з яким продавець зобов’язаний зазначити ціну кожної одиниці товару чи однієї категорії товару та ціну однієї стандартної одиниці такого товару. Крім того, ця норма встановлює особливі вимоги:—
написи про ціну реалізації мають бути чіткими та простими;— ціна товару має
включати всі податки та неподаткові обов’язкові платежі , які споживач сплачує, купуючи цей товар. Тут слід зупинитися на такому моменті — окремо відображати на цінниках суму податків, включених до ціни, не потрібно! Наприклад, якщо товар продається з ПДВ, то його сума має враховуватися в ціннику, але окремо виділяти таку суму немає потреби. Цей висновок підтверджується роз’ясненням Мінекономіки (лист від 17.01.2001 р. № 55-38/15);—
ціна позначається за одну упаковку товару або (за її відсутності) за одиницю виміру.По-друге
, п. 8 ст. 3 Закону про РРО дозволяє реалізовувати товари лише за наявності цінника (меню, прейскуранта) у грошовій одиниці України, тобто у гривні. Часто на самому ціннику продавці ставлять лише цифру без позначення валюти — гривні, оскільки це передбачається за умовчанням. Адже іншої валюти в цій ситуації бути не може: тільки гривня — законний засіб платежу на території України. Проте для уникнення непорозумінь з перевіряючими незайвим буде розмістити на кожній вітрині та викладці товарів окремі вивіски про встановлення цін у гривні (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 8, с. 43).По-третє
, п. 20 Порядку № 833 також вимагає позначати ціни на товари на ярликах (цінниках) або в покажчиках цін, у сфері ресторанного господарства — на ярликах (цінниках) на купівельні товари та у прейскурантах і меню — на виготовлену продукцію.За порушення кожного з перелічених нормативних документів передбачено відповідальність, але про неї трохи пізніше.
По-четверте
, профільна Інструкція № 2 докладно розповідає, як саме суб’єкту господарювання потрібно оформляти і розміщувати цінники. У п. 2 цього документа прямо зазначено, що вона поширюється на всіх роздрібних торговців та на всі пункти ресторанного господарства.Ураховуйте, що
Інструкція № 2 (п. 5) вимагає від торговців складання реєстру роздрібних цін, де мають зазначатися такі характеристики товару:— назва;
— артикул, марка, тип;
— оптова відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на документ, що її засвідчує;
— розмір торговельної надбавки;
— установлена роздрібна ціна.
Крім того, продавці мають бути готові виконати
вимоги покупців, які побажають пересвідчитися у правомірності позначеної на ціннику ціни. Це право покупців гарантується низкою нормативних актів: п. 4 ст. 17 Закону про захист прав споживачів, п. 21 Порядку № 833, п. 16 Інструкції № 2. На підтвердження продавець може показати реєстр роздрібних цін.В обов’язковості наявності цінників ми переконалися, тепер перейдемо до їх оформлення.
Реквізити
Перш ніж розібратися з обов’язковими реквізитами цінників, зауважимо, що
п. 6 Інструкції № 2 не розглядає їх як єдиний спосіб інформування покупців про ціну. Їх функцію також можуть виконувати покажчики цін, а в закладах ресторанного господарства — прейскуранти алкогольних напоїв, меню та прейскуранти.А тепер безпосередньо про реквізити (
пп. 7, 9, 10 Інструкції № 2).
Реквізити цінника, меню, прейскуранта
| Роздрібна торгівля | Заклади ресторанного господарства | ||
| I. Інформація про ціну, назву, об’єм (п. 7 Інструкції № 2) | |||
| Продовольчі товари | Непродовольчі товари | Меню | Прейскуранти |
| 1) на вагу: — назва; | 1) є сортність: — назва; | — перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва;
| — перелік алкогольних та безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших купівельних товарів; |
| 2) на розлив: — назва; | 2) немає сортності: — назва; | Додатково для алкогольних напоїв:
| |
| 3) штучні товари — назва; | 3) дрібні одиничні (парфумерні, галантерейні тощо): — назва; | ||
| 4) фасовані: | При обслуговуванні офіціантами у бланках рахунків має бути передбачено графи для позначення: | ||
| II. Печатка, підпис, дата (пп. 9, 10 Інструкції № 2) | |||
| На цінниках, покажчиках цін повинні бути:
| На меню та прейскурантах цін на купівельні товари повинні бути:
| ||
| Винятки(!) діють для підприємств: | |||
Оформлення
Оформлення цінників провадиться до надходження товару до торговельного залу (
п. 12 Інструкції № 2). Вони повинні:— виготовлятися друкарським чи іншим способом, можуть наноситися етикет-пістолетом, спосіб нанесення роздрібних цін на конкретні товари визначається керівником;
— бути оформлені чітко й естетично (чорнилом, пастою, штемпельною фарбою (штампом) тощо)), забороняється позначення цін олівцем;
— відповідати законодавству про мови (згідно зі
ст. 17 Закону про мови у сфері обслуговування використовується українська мова чи інша прийнятна для сторін)*.* При цьому маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції про використання товарів, виготовлених в Україні, виконуються українською мовою (ст. 36 Закону України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.89 р. № 8312-XI).
І кілька слів щодо оформлення засобів інформування про ціни в закладах ресторанного господарства класу «люкс», «вищий», — їх має бути оформлено на високому художньому рівні.
Знижки, зменшення ціни, розпродажі.
Як відомо, ціна на більшість товарів не є фіксованою та з часом може змінюватися. У такому разі необхідно змінити цінники та інші засоби інформування. Це здійснюється закресленням старої та проставлянням нової ціни та засвідчується підписом відповідального працівника. Якщо ж зробити це з об’єктивних причин не виходить (наприклад, ціни було проставлено етикет-пістолетом), то новий цінник дозволено наклеїти на старий (п. 11 Інструкції № 2).При цьому слід ураховувати вимогу
п. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів: після публічного оголошення про розпродаж, застосування знижок або зменшення ціни має доводитися інформація про ціну продукції, яку було встановлено до початку акції, а також ціну цієї ж продукції після початку такого заходу.Також торговцям має бути знайома ситуація, коли
товар, який частково втратив якість, доводиться продавати за зниженими цінами, тобто після його уцінки. У цьому випадку після переоформлення цінників на них необхідно проставити літеру «П». Докладніше про уцінку можна прочитати у статті «Залежався товар: проведіть уцінку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 38, с. 26.Якщо ціни з якої-небудь причини змінилися, то
оголошення про нові ціни має бути вивішене в торговельному залі (залі закладу ресторанного господарства) та зберігатися до їх остаточного продажу.Докладніше про знижки та розпродажі див. статтю «Знижки та розпродажі: правила відображення в обліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, с. 18.
Два товари за однією ціною
. Якщо за одну ціну продавець пропонує кілька товарів або надає споживачу право при реалізації однієї продукції отримати іншу продукцію за зниженою ціною, то споживача має бути поінформовано щодо (п. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів):— змісту й вартості пропозиції, а в разі пропозиції товарів за одну ціну — ціни таких товарів окремо;
— умови пропозиції, у тому числі строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження за кількістю.
Безкоштовна роздача товару
. Як і будь-яка інша рекламна акція, безкоштовна роздача потребує відповідного оформлення, особливо в цьому зацікавлений бухгалтер для цілей податкового обліку (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, с. 8). Адже, як відомо, податкові наслідки багато в чому залежать від звичайної ціни, обґрунтувати яку можна шляхом публічного оголошення (п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток). Таким оголошенням можуть стати цінники (ст. 699 ЦКУ) з позначенням ціни «0,00», тим більше що Держінспекція з цін не вбачає в цьому нічого крамольного (див. лист від 02.03.2007 р. № 200/3-10/378). Навіть податківці, обґрунтовуючи відсутність валових доходів при роздачі свого безкоштовного програмного забезпечення для подання електронної звітності, погоджувалися з публічним оголошенням ціни на рівні «0» (див. «Вісник податкової служби України», 2009, № 17, с. 21). Хоча справедливості заради мусимо вас попередити, що це поодинока консультація податківців із таким висновком: традиційно для цілей податкового обліку вони стверджують, що нульовою ціна не буває (див. лист ДПАУ від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26).
Розміщення
Перед початком роботи працівники мають перевіряти наявність і правильність оформлення засобів інформування про ціни (
п. 12 Інструкції № 2). Як уже зазначалося, вони оформляються виключно до надходження товару до місця торгівлі, тож про це слід завчасно потурбуватися. Причому якщо весь товар уже розпродано або з будь-яких інших причин його вже немає в продажу, то суб’єкт господарювання має знищити засоби інформування про його ціни.Тепер розглянемо безпосередні питання розміщення цінників, що регулюються
п. 8 Інструкції № 2.
Розміщення цінників
| № | Вид торгівлі | Розміщення засобів інформування про ціни |
| 1 | Роздрібна торгівля продовольчими | Біля товару |
| На товарних ярликах, етикетках виробників, упаковці товару та навіть на самому товарі (якщо подібне не псує його товарний вигляд і не знижує якість) | ||
| 2 | Торгівля друкованою продукцією | На зразках (разом з датою установлення) |
| 3 | Торгівля періодикою | На зразках, що зберігаються до кінця продажу |
| 4 | Торгівля лікарськими препаратами | Безпосередньо на упаковці препаратів |
Відповідальність і контроль
За порушення у сфері відображення цін на продукцію чинним законодавством передбачено відповідальність — причому відразу в декількох законодавчих актах.
Спочатку звернемося до базового
Закону про захист прав споживачів. У його п. 7 ст. 23 за відсутність передбаченої інформації про продукцію накладаються фінансові санкції в розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару (але не менше 5 нмдг — 85 грн.). Якщо ж облік доходів і витрат не ведеться, то розмір санкції становитьНаступну санкцію передбачено
ст. 23 Закону про РРО, згідно з якою за кожен невиставлений цінник (оформлений з відображенням ціни в іноземній валюті) накладається штраф у розмірі 1 нмдг — 17 грн. за кожен цінник. Цю санкцію можуть накладати посадові особи органів ДПС (ст. 15 Закону про РРО).Відповідальність також передбачено і згідно з
КпАП, адже порушення при інформуванні споживачів про ціни є порушенням порядку проведення роздрібної торгівлі (п.п. 16 п. 1 Правил № 185 і п.п. 15 п. 1 Правил № 104, пп. 20, 21 Порядку № 833). Виходячи з викладеного штрафи накладаються за ст. 155 КпАП, тобто за порушення правил торгівлі на працівників торгівлі та підприємців: у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 грн. до 170 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 5 до 27 нмдг (від 85 до 459 грн.). Протокол щодо цих порушень може бути складено:— посадовими особами МВС;
— особами, спеціально уповноваженими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
Розгляд справ та прийняття рішення про накладення штрафів перебувають у компетенції органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (
ст. 2444 КпАП, п.п. 12 п. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів).Цей орган має право штрафувати працівників торгівлі та підприємців і за таких проступки в ціноінформуванні:
—
за ст. 1561 КпАП — за обмеження прав громадян-споживачів, у тому числі й на перевірку ціни придбаних товарів, — у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн.);— за
ст. 1552 КпАП — за перевищення цін і тарифів та інший обман покупців під час реалізації товарів, якщо матеріальна щкода не перевищує 1303,5 грн.*, у розмірі від 2 до 15 нмдг (від 34 до 255 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).* У ст. 1552 розмір матеріальної шкоди визначено у три неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Для цілей класифікації правопорушення цей мінімум приймається на рівні податкової соціальної пільги (п. 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV). У 2010 році вона становить 434,5 грн.
Крім того, адмінвідповідальність може загрожувати і з боку податкових органів за
ст. 1551 КпАП за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема за реалізацію товару без цінника або цінника в інвалюті (п. 8 ст. 3 Закону про РРО):— на продавців — від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.);
— на посадових осіб від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).
Як бачите, цінник — серйозний елемент торговельних правовідносин, тому і ставитися до нього слід відповідально, тоді жодних скарг із боку покупців та жодних проблем із боку перевіряючих не буде. Бажаємо успішної торгівлі!