06.09.2010
Не кожний бухгалтер, сідаючи за свій комп'ютер, упевнений, що працює на офіційно придбаному програмному забезпеченні (ПЗ) і жодна перевірка його не лякає. Ще менше колег-бухгалтерів знають, як установити ліцензійну чистоту свого ПЗ. І зовсім небагатьом відомо, що робити, якщо ліцензійних програм немає, а працювати потрібно… Сьогодні ми спробуємо пролити світло на ці та подібні до цих запитання. Наше головне завдання — допомогти бухгалтеру розібратися в ліцензуванні з практичної точки зору. Це означає, що ми не лише обговоримо процес ліцензування, а й з'ясуємо конкретні шляхи зниження витрат на цю процедуру. А почнемо, як завжди, з основних понять.
Микола КАРПЕНКО, канд. техн. наук, доцент кафедри прикладної математики та інформаційних технологій Харківської національної академії міського господарства
Юрій ЦИГАНОК, головний редактор газети «Бухгалтер & Комп'ютер»
Документи статті
КпАП — Кодекс про адміністративні правопорушення України від 07.12.84 р. № 8073-X.
ККУ
— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.Закон про авторське право
— Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII.Положення № 674
— Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затверджене постановою Кабміну від 17.05.2002 р. № 674.
Що таке ліцензування
Насамперед розберемося, що таке ліцензування. Придбаваючи інтелектуальний продукт у його матеріалізованій формі (на компакт-диску чи іншому носії), ви придбаваєте предмет, функцію, але не авторські права на нього. Наприклад, передплативши газету «Податки та бухгалтерський облік», ви придбали право її читати. Авторські права на опублікований матеріал, наприклад, на його тиражування, належать редакції та авторам. Тому і придбання примірника комп'ютерної програми не означає, що його власник може робити копії цієї програми та вільно їх розповсюджувати. Таку можливість він матиме тільки у випадку, якщо названі можливості буде вказано в окремій письмовій угоді.
Слід зауважити, що відносно комп'ютерних програм точиться дискусія. Деякі фахівці наполягають на тому, що якщо ПЗ придбавається підприємством як його кінцевим споживачем з єдиною метою — використовувати ПЗ за його безпосереднім призначенням, то достатньо укладення звичайного договору купівлі-продажу або будь-якого іншого цивільно-правового договору (міни, дарування тощо) залежно від того, на яких умовах передається примірник твору. Укладати ліцензійний договір у цьому випадку не потрібно. Цю позицію свого часу підтримували фахівці у сфері інтелектуальної власності (див. журнал «Інтелектуальна власність», 2007, № 3), посилаючись на те, що перший продаж примірника комп'ютерної програми суб'єктом, якому належать права на неї, або за його згодою свідчить про вичерпання прав, тобто такий суб'єкт уже отримав свою авторську винагороду, яку закладено до ціни реалізації такого примірника.
Але є й інша точка зору, і вона, не без підтримки Майкрософту та інших компаній, що займаються реалізацією ПЗ, стала домінуючою на практиці: щоб дістати можливість використовувати ПЗ, у тому числі встановити програму на свій комп'ютер або навіть просто використовувати вже встановлену програму, обов'язково потрібно отримати
ліцензію або укласти з правоволодільцем на ПЗ ліцензійний договір.Цей варіант оформлення відносин щодо використання ПЗ ми і розглянемо, оскільки саме йому надають перевагу на практиці.
Отже, придбаваючи програму, крім фізичного носія з інструкцією, даними та кодом самої програми, придбавається набір
прав на її використання. Цей набір прав і є ліцензією. Документ, в якому обумовлено ці права, називається ліцензійною угодою.Ліцензійні угоди бувають різні. Їх умови пристосовані до інтересів конкретної групи користувачів: комусь потрібна одна копія програми, а хтось збирається забезпечити нею роботу цілої корпорації. Зрозуміло, тут ідеться про різні масштаби, про різні права на користування програмним продуктом, про різну
вартість цих прав. Відкинувши малозначущі подробиці, можна сказати, що головним параметром ліцензійної угоди є максимальна кількість комп'ютерів, на які можна встановити придбану програму, масштаб її впровадження. Від цього параметра переважно залежить і вартість продукту, що придбавався. Подивимося, як це виглядає на практиці.
Яким буває ПЗ
Більшість нових комп'ютерів продають із заздалегідь установленим програмним забезпеченням. Зазвичай це операційна система (наприклад, Windows), без якої навіть уключити комп'ютер та подивитися його «в дії» буде проблематичним. У цьому випадку йдеться про так звану OEM-ліцензію. Вона відрізняється невисокою вартістю, гарантує технічну підтримку від виробника, доступ до оновлень, отримання інших благ, які характерні для власників ліцензійного ПЗ. Щоправда, у такої ліцензії є недоліки: сфера застосування програми обмежена тільки комп'ютером, з яким вона й надійшла.
Відвідуючи спеціалізовані комп'ютерні магазини, ви, можливо, бачили барвисто оформлені коробки з ліцензійними програмними продуктами. Це й є так званий «коробочний» варіант ПЗ, його можна придбати у продавця як звичайний товар. Такий «коробочний» продукт можна встановити на будь-який комп'ютер. А от модернізація продукту через систему оновлень тут зазвичай обмежена. «Коробочний» варіант ліцензії дорогий. Його придбання для встановлення на багато комп'ютерів може стати дуже витратним.
Для таких випадків є різні схеми ліцензування для організацій. Наприклад, у компанії Microsoft для цих цілей передбачено угоди «Microsoft Open License», «Microsoft Multi — Year Open License», «Microsoft Open Subscription License», «Microsoft Enterprise Agreement» та «Microsoft Enterprise Agreement Subscription». Цілком можливо, що вже з'явилися й нові. Усі ці угоди об'єднує спільна риса: вони призначені для корпоративних користувачів. Хоча деталі, безумовно, різняться. Наприклад, «Microsoft Multi — Year Open License» дозволяє оплачувати ліцензію поетапно, з розстроченням. «Microsoft Enterprise Agreement Subscription» орієнтована на користувачів з кількістю комп'ютерів понад 250, які планують вибрати платформу Microsoft як корпоративний стандарт, тощо.
Ціни на різні ліцензії дуже різняться. Наприклад, OEM-версія Windows 7 Home Basic коштує близько 700 грн. Як бачите, ціни «кусаються». І це тільки для Windows. Мінімальний набір програм (система Windows і Microsoft Office) на одне робоче місце коштує близько 1900 грн. А це вже майже вартість комп'ютера.
Якщо ви не готові витратити таку суму на законне придбання програм, слід подумати про використання альтернативного ПЗ, такого, наприклад, як OpenOffice. А поки що наше завдання — розібратися, чим реально загрожує відсутність ліцензії.
Про міру відповідальності…
Згідно зі
ст. 18 Закону про авторське право комп'ютерні програми і бази даних є об'єктами авторського права та охороняються як літературні твори. За порушення авторських прав на комп'ютерні програми чи бази даних передбачено адміністративну, кримінальну, а також цивільно-правову відповідальність.Почнемо з
адміністративної відповідальності.Так, відповідно до
ст. 512 КпАП за незаконне використання комп'ютерних програм або баз даних, а також за присвоєння авторства чи інше умисне порушення прав на такі об'єкти передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 3400 грн.) із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та устаткування і матеріалів, які призначено для її виготовлення.Якщо незаконне відтворення, розповсюдження чи інше умисне порушення авторського права на об'єкти інтелектуальної власності (ІВ) завдали певної матеріальної шкоди, ситуація ускладнюється. У цьому випадку може бути задіяна
ст. 176 ККУ, згідно з якою незаконне відтворення, розповсюдження комп'ютерних програм та баз даних, їх незаконне тиражування та розповсюдження на дискетах, інших носіях інформації чи інше навмисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, може спричинити накладення штрафу від 200 до 1000 нмдг (тобто від 3400 до 17000 грн.) або притягнення особи до виправних робіт на строк до 2 років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від 1000 до 2000 нмдг (тобто
від 17000 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із конфіскацією та знищенням матеріальних носіїв комп'ютерних програм, знарядь та матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.До зазначених видів відповідальності притягуються посадові особи підприємства. Самому ж підприємству загрожує позов про стягнення завданої шкоди. Так, згідно з
ч. 2 ст. 52 Закону про авторське право суд, зокрема, має право винести рішення про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням авторського права, або про виплату компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат (до 30.09.2010 р. від 8880 до 44400000 грн.), замість відшкодування шкоди.Як бачимо, відповідальність передбачено серйозну. Не менш серйозним виглядає список органів, які покликані здійснювати
контроль за фактами незаконного використання об'єктів інтелектуальної власності.
Контроль за ПЗ, що використовується
Контроль за тим, чи не порушуються права власників виключних майнових прав на ПЗ, здійснюють такі органи:
— Державний департамент інтелектуальної власності;
— Державна служба боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;
— Державна податкова служба України.
Від імені Державного департаменту інтелектуальної власності контроль за дотриманням вимог законодавства здійснюється державними інспекторами. Вони діють відповідно до
Положення № 674. Контроль держінспектори здійснюють шляхом проведення планових та позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання в установленому законом порядку. У процесі перевірок державні інспектори мають право перевіряти наявність дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності на будь-якій стадії їх виробництва, розповсюдження або використання (ч. 1 п. 8 Положення № 674). У свою чергу, суб'єкт господарювання, що перевіряється, зобов'язаний створити умови для проведення перевірки, надати засоби, необхідні державному інспектору для виконання своїх повноважень (п. 17 Положення № 674).На думку самого Держдепартаменту інтелектуальної власності, дія
Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V на перевірки, що проводяться держінспекторами, не поширюється, оскільки вони спрямовані на виявлення порушень, передбачених КпАП (див. лист від 25.02.2008 р. № 16-15/963). Однак із таким аргументом можна спорити та наполягати на необхідності підпорядкування держінспекторів вимогам Закону № 877 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 53; 2007, № 102).Держінспектори мають право вимагати від суб'єкта господарювання забезпечити доступ до будь-якого файлу, носія інформації або документа звітності, зберігання та ведення яких передбачено законодавством (
ч. 3, 4 п. 8 Положення № 674). Держінспектор може вимагати надати йому ліцензію або інші документи, що підтверджують право суб'єкта господарювання на відтворення об'єктів авторського права. За наявності в інспектора обґрунтованих підстав підозрювати факт порушення авторського права він може вилучати для вивчення будь-які носії даних. Утім, що мається на увазі під словосполученням «обґрунтовані підстави підозрювати», у Положенні не конкретизовано…Водночас, Держдепартамент інтелектуальної власності більше цікавиться підприємствами, що займаються тиражуванням об’єктів інтелектуальної власності. Звичайному ж підприємству або приватному підприємцю, який грішить використанням піратського ПЗ, найбільше слід побоюватися візиту працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ).
Відповідні підрозділи цієї служби проводять у встановленому порядку оперативно-розшукові заходи, у тому числі, пов'язані з установленням фактів порушення прав інтелектуальної власності (
п.п. 6 п. 4 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 р. № 510). Зазначені підрозділи ДСБЕЗ за наявності в них даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які спричинюють кримінальну відповідальність, мають право безперешкодного входу до приміщень підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (крім іноземних дипломатичних представництв), а також до виробничих приміщень, складів, сховищ, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом.Додамо також, що останнім часом поширення, особливо у великих обласних центрах, набули перевірки органами ДСБЕЗ, що проводяться з ініціативи українського представництва корпорації Microsoft, яка активно відстоює свої майнові права. І чимало підприємств, що використовують піратські продукти цієї корпорації (найчастіше Windows та Office), уже поплатилися за це. У таких справах суди, як правило, приймають рішення на користь позивача (корпорації Microsoft), і підприємствам-порушникам доводиться платити солідні відрахування, не кажучи вже про адмінштраф з посадових осіб
Нарешті, у справах про адміністративні правопорушення при виявленні факту порушення авторських і суміжних прав при проведенні планових та позапланових перевірок господарської діяльності протоколи про правопорушення мають право складати органи державної податкової служби України (
ст. 255 КпАП). Ці протоколи розглядаються судами і за ними виносяться рішення про притягнення посадових осіб підприємств до адміністративної відповідальності за ст. 512 КпАП.Вважаємо, міра відповідальності за порушення авторських прав і значний контингент державних органів, уповноважених здійснювати контроль, є достатньою підставою для того, щоб поставити собі запитання…
На чому я працюю?
Зовні піратське програмне забезпечення нічим не відрізняється від ліцензійного. Твердження багатьох виробників ПЗ про те, що офіційно куплена програма перевершує піратські версії, що вона краща, надійніша, сумісніша, м'яко кажучи, не завжди відповідають дійсності. Жодним чином не зменшуючи цінності ліцензійного ПЗ, слід зауважити, що здебільшого, як показує практика, піратські версії нормально працюють та, як правило, не поступаються своїм легальним побратимам. Крім того, розповсюджувачі підробленого ПЗ зазвичай не афішують те, що продають неліцензійний продукт, що його покупець фактично не набуває законного права користуватися програмою. Тому визначити з першого погляду ліцензійну чистоту продукту вдається не завжди.
Проблема користування піратською програмою напевно проявить себе, наприклад, при зверненні до розробника за технічною підтримкою. Але чи часто ми користуємося такою можливістю?.. А якщо комп'ютер дістався «у спадщину» від попереднього колеги? Чи багато хто з нас запитав себе, які програми на цьому комп'ютері куплені офіційно, а які — ні? На жаль, обмаль. Ми просто користуємося доступним забезпеченням, навіть не підозрюючи про те, що сидимо на міні сповільненої дії. І щоб навести в цьому питанні лад, потрібно витратити трохи часу та з'ясувати (спочатку для себе!), яке ПЗ установлено конкретно на вашому комп'ютері.
Зазвичай на це запитання повинен відповідати системний адміністратор. На жаль, він є не на кожній фірмі. Тому чимало бухгалтерів змушені з’ясовувати все самі. Ось приблизний перелік дій, які ми радимо зробити в першу чергу.
1. Уважно вивчіть документи на придбання комп'ютера. Якщо з ним в комплекті поставлялося програмне забезпечення, воно повинне фігурувати в накладній.
2. Якщо в накладний факт придбання ПЗ не зазначено, уважно огляньте корпус комп'ютера. Ваша мета — знайти спеціальну голографічну наклейку, яка додається до ліцензійних програм фірми Microsoft (перевіряючих найчастіше цікавлять програми саме цієї фірми). Наклейка містить найменування продукту, його серійний номер. Наклейку часто кріплять на лицьову або бічну панель системного блока, як радить виробник.
Тому придбавши програму окремо від комп'ютера, прикріпіть наклейку на системний блок. Так у разі перевірки до вас буде менше запитань.
3. Перевірте справжність установлених у вас продуктів Microsoft, звернувшись до сайта http://www.microsoft.com/genuine/default.aspx?displaylang=ru. Тут є інструкція про те, як визначити «ліцензійність» програм Windows і MS Office. А зробити таку перевірку можна буквально одним натиском кнопки.
Майте на увазі, що результати перевірки стануть відомі Microsoft, хоча вони і запевняють у повній анонімності цієї процедури.
Щодо документального підтвердження ліцензійної «чистоти» ПЗ, що використовується, то для різних програм воно може відрізнятися. Але в будь-якому разі у вас напохваті мають бути вихідні носії з програмою, керівництво до неї, усі види сертифікатів та документи про оплату. Наприклад, набір документів для підтвердження ліцензійності програм Microsoft OEM-версії може бути таким:
— ліцензійна угода Microsoft;
— сертифікат справжності;
— вихідні компакт-диски;
— оригінал посібника користувача;
— документація до продукту Microsoft;
— квитанція або рахунок.
Для інших варіантів ліцензій процедура контролю та набір підтверджуючих відомостей може відрізнятися.
Наприклад, у разі придбання продукту на умовах «Enterprise Agreement» інформацію про придбання та поточний стан угоди можна перевірити на «licensing.microsoft.com». Докладні відомості про ліцензії та підтвердження замовлення також отримують через онлайнові служби ліцензування Microsoft. Ці відомості є в подальшому доказом ліцензійності продукту. Придбаваючи продукт Microsoft на умовах «Open License», підтвердження придбання розміщується на спеціальному сайті (eOpen). Щоб перевірити кількість придбаних ліцензій, потрібно увійти до системи, використовуючи «Microsoft Passport ID» та свій номер (або номери) авторизації Open License. У кожному конкретному випадку процес реєстрації продукту докладно описано в керівництві, що додається. До того ж цю інформацію вам зобов'язаний повідомити продавець.
Якщо на комп'ютері встановлено програмне забезпечення не від Microsoft, діє просте правило: якщо відомості про придбання ПЗ відсутні, то з імовірністю 90 % ви — власник неліцензійної версії програми.
Усе викладене справедливо для продуктів, які передбачають процес ліцензування. На щастя, це стосується не всіх програм. Є продукти, які не потребують придбання. Їх можна використовувати, скачавши з Інтернету, переписавши у друзів або отримавши іншим доступним способом. Асортимент таких продуктів досить широкий і продовжує зростати. І хоча вони не задовольняють усіх потреб бухгалтера, значну частину завдань усе ж дозволяють вирішити. Отже, почнемо знайомитися.
Безплатне ПЗ
Виникнення безплатного ПЗ стало своєрідною реакцією на зростання апетитів (і відповідно цін) виробників комерційного програмного забезпечення. На цьому шляху виникли проекти розробників-ентузіастів, які створювали програмні продукти, що практично не відрізняються від продукції відомих брендів. За винятком однієї деталі: створені продукти є безплатними. Слід визнати, термін «безплатні» є не зовсім точним. Безплатне ПЗ пердбачає необхідність дотримання певних умов. Перелічимо основні з них.
«Adware»
— умови цієї ліцензії передбачають використання програм без функціональних обмежень. В якості компенсації користувач повинен погодитися на демонстрацію рекламних банерів на його комп'ютері під час роботи з програмою.За
«Demo-ліцензією» розповсюджують програми з метою ілюстрації їх можливостей. Зазвичай демонстраційні версії мають обмеження на час роботи або набір доступних функцій. Передбачається, після знайомства з демо-версією користувач придбає повну версію програмного продукту.«Donationware»
— це, по суті, комерційний вид ліцензії. Він передбачає справляння плати за використання програмного продукту за принципом «хто скільки може». Жодних обмежень на користування програмою ця ліцензія не накладає.Ліцензія «Freeware»
передбачає вільне розповсюдження програмних продуктів без будь-яких обмежень. Вона не вимагає від користувача жодної компенсації за роботу із програмою. Це дозволяє оснастити комп'ютер безплатним і водночас якісним програмним забезпеченням.Завдяки демократичності своїх умов, ліцензія «Freeware» стала об'єктом недобросовісних маніпуляцій. Наприклад, відомі спроби отримати з користувача гроші не за програму, а за носій (компакт-диск або дискету), на якому вона зберігається. Неважко здогадатися, що вартість носія при цьому перевищує всі можливі межі. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, повідомите про це розробника та уточніть, де можна отримати програму саме за ліцензією «Freeware».
Ліцензія «Mailware»
передбачає, що перед використанням програмного продукту користувач повинен пройти реєстрацію у розробника. Зазвичай реєстрація полягає у відсиланні електронного листа або заповненні форми на сайті розробника. У відповідь на електронну адресу користувача надійде лист з ключем (реєстраційним номером) для запуску програми.Умови
ліцензії «Shareware» деякою мірою нагадують «demo-ліцензію». Зазвичай програма, надана розробником за ліцензією «Shareware», має часові обмеження. При цьому може бути обмежений загальний час роботи програми або кількість її запусків. Після закінчення цього часу програма взагалі перестає запускатися. Щоб отримати повну версію програми, доведеться зареєструватися або заплатити за користування програмою.І нарешті, найдемократичніший варіант ліцензії — GNU або
універсальна загальнодоступна ліцензія. Вона надає доступ не лише до готових програм, а й до їх вихідного коду. Отже, вона надає одержувачам комп'ютерних програм максимальну свободу у плані використання, доступ до дослідження та модифікації вихідних текстів програми, дозволяє її вдосконалення та подальше розповсюдження.
Вибір безплатних програм
З ліцензіями ми розібралися. Виникають запитання: яке ПЗ можна отримати на таких умовах, якою мірою безплатні програми можуть бути корисними бухгалтеру? Почнемо з операційної системи (ОС).
ОС Linux
— вільно розповсюджується, володіє всіма якостями сучасної операційної системи, має розвинену підсистему управління пам'яттю та мережну підсистему. У принципі, настроїти Linux можна так, що явні відмінності від Windows помітити вдасться не відразу…Однак, незважаючи на те що тема Linux в контексті безплатного ПЗ — одна з найпопулярніших, вона слабо перетинається зі сферою інтересів пересічного бухгалтера — користувача ПК. Настроювання Linux — завдання професіоналів. А от працездатність багатьох бухгалтерських програм безпосередньо під Linux знаходиться під питанням.
Інша картина на ринку безплатних офісних додатків. Їх чимало, але вже визначився явний лідер — пакет
OpenOffice. Він є реальною альтернативою Microsoft Office, та включає, зокрема, текстовий редактор, табличний редактор та програму для створення слайд-презентацій (аналоги MS Word, Excel і PowerPoint відповідно). Програми OpenOffice сумісні з Microsoft на рівні форматів даних, працюють у різних операційних системах.Тим, хто користується програмою Adobe Reader, ринок безплатного ПЗ пропонує альтернативу —
Foxit Reader. Ця програма дозволяє переглядати PDF-файли. Дуже корисна можливість, оскільки чимало інструкцій та технічних описів поставляються саме в цьому форматі.Мультимедіа-додатки, зазвичай, не належать до бухгалтерських програм. Але настрій бухгалтера — теж частина виробничого процесу. Тому аудіоплеєр на комп'ютері просто необхідний. Найпопулярніший і абсолютно безплатний програвач —
Winamp. Чудова програма в усіх аспектах. Тим, хто коротає час за переглядом відеофільмів, радимо Light Alloy. Це один з найпопулярніших безплатних відеоплеєрів.Інтернет — невід'ємна частина життя сучасного фахівця. Для бухгалтера Інтернет — неоціненне джерело відомостей про новини в законодавстві, сюрпризи від податківців, про погоду, нарешті. «Пройтися» Інтернетом можна за допомогою безплатного браузера
Opera. Прекрасна, зручна і дуже компактна альтернатива Internet Explorer. Якщо ви — прихильник браузера з безліччю гнучких налаштувань та екстравагантних можливостей, можете скористатися Mozilla Firefox.Для роботи з поштою на ринку безплатного ПЗ ми б виділили програму
Mozilla Thunderbird. Програма не лише безплатна, вона ще й кросплатформенна, працює у Windows, Mac OS X і Linux, підтримує всі актуальні протоколи.Для спілкування через ICQ можна порадити програми
Miranda IM та QIP. Щоб скачати інформацію з Інтернету, можна скористатися безплатними Download Master або FlashGet.Комп'ютерна графіка, звісно, випадає зі сфери бухгалтерських інтересів. Але перегляд зображень потрібний усім. Програми
FastStone Image Viewer, XnView, IrfanView повністю вирішать цю проблему. Навіть для редагування графіки серед «безплатного софтвера» можна знайти програми: GIMP та Pixia. Це, звісно, не Photoshop, але з більшістю практичних завдань ці програми впораються.Для архівації інформації можна звернутися до
«7-Zip». Незважаючи на деякі обмеження, ця програма прекрасно може замінити платні WinRar або WinZip. Навіть для запису CD і DVD-дисків замість дорогої Nero можна скористатися безплатною Small CD-Writer.Тим, хто працює з файловими менеджерами, стануть у нагоді безплатні
FAR Manager і Folder Manager.Антивірусні програми
РС Tools AntiVirus та безплатна avast! 4 Home Edition врятують комп'ютер від інформаційної зарази.Як бачите, більшість повсякденних завдань можна вирішити на програмному забезпеченні, яке поставляється абсолютно безплатно. Звісно, при роботі на аналогах можуть виникнути певні проблеми, але всі їх зрештою можна вирішити. Вибір між продукцією «солідних» фірм та безплатними аналогами — справа суто індивідуальна. Але якщо ви не бажаєте придбавати ліцензійне ПЗ за повну вартість, то використання безплатного ПЗ — єдиний розумний вибір.
Успішної роботи!