07.04.2011
Юридичний статус розрахунку
. Розрахунок є новою формою податкової звітності з ПДВ (п. 9 розд. I Порядку № 41) та затверджений на виконання п. 208.4 ПКУ. Причому зауважте: хоча в п. 208.4 ПКУ зазначено, що розрахунок затверджується як додаток до декларації, це не так — він є самостійною формою звітності з ПДВ. Це й логічно, адже якби він був додатком, то разом з ним мала б подаватися й декларація — а її відповідно до п. 10 розд. I Порядку № 41 подають лише зареєстровані платники ПДВ. Водночас аналогічна вказівка в п. 1.2 Порядку № 166 не заважала свого часу податківцям вимагати від неплатників подання декларації при отриманні нерезидентських послуг — лист ДПАУ від 03.07.2009 р. № 13995/7/16-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 59, с. 7).Особи, які подають розрахунок
. Відповідно до п. 1 розд. Х Порядку № 41 розрахунок заповнюється особами, які не зареєстровані платниками ПДВ та згідно з п. 180.2 ПКУ відповідальні за нарахування/сплату ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, тобто одержувачами нерезидентських послуг (саме на це вказують і податківці в листі № 7273). На жаль, ДПАУ впровадила свою фіскальну ідею з приводу обкладення ПДВ фізичних осіб — підприємців при отриманні ними послуг від нерезидента у форму, яку вже затверджено Мін’юстом*.* Згідно з роз’ясненням ДПАУ в Єдиній базі податкових знань оподатковувати нерезидентські послуги повинні також і фізичні особи — підприємці, не зареєстровані платниками ПДВ.
Подання розрахунку та сплата ПДВ.
Виходячи з того самого п. 10 розд. I Порядку № 41, розрахунок подається у строки, установлені для місячного звітного періоду (тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), причому лише за той місяць, в якому було отримано такі послуги (також див. лист № 7273)).Звертаємо увагу: за неподання/несвоєчасне подання такого розрахунку до одержувачів нерезидентських послуг може бути застосовано штрафні санкції за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності (
п. 120.1 ПКУ): за перший випадок — 170 грн., а за повторний протягом року — 1020 грн. Якщо одержувач нерезидентських послуг не сплатить необхідну суму ПДВ, то на нього можуть накласти штрафні санкції за несплату в загальному порядку (пп. 123.1, 126.1 ПКУ).
| № /п | Нерезидент (постійне представництво нерезидента), не зареєстрований | Договір про надання робіт/послуг | Акт виконаних робіт/послуг | Обсяг отриманих робіт/послуг | Нарахована сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету | ||
| дата | номер | дата | номер | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Нагадаємо основні моменти, пов’язані з оподаткуванням нерезидентських послуг (також див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 14, с. 41). Відповідно до п. 180.2 ПКУ відповідальним за нарахування і сплату ПДВ до бюджету (логічно, що й за подання звітності) при отриманні послуг від нерезидента на митній території України є одержувач таких послуг (див. вище нашу думку з приводу фізичних осіб — підприємців, не зареєстрованих платниками ПДВ). 1) повинна мати місце оподатковувана поставка; 2) місце поставки має бути розташоване на митній території України. Якщо послуга задовольняє зазначені вимоги, то одержувач має нарахувати на її вартість ПДВ (тобто «зверху») за основною ставкою (п. 208.2 ПКУ). При цьому податкові зобов’язання при отриманні нерезидентських послуг виникають за першою подією: за датою оплати або датою оформлення акта виконаних робіт (п. 187.8 ПКУ). Базою обкладення ПДВ є договірна вартість, що перераховується в національну валюту за датою виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПДВ). Згідно з п. 190.2 ПКУ при отриманні нерезидентських послуг безоплатно базою оподаткування буде звичайна вартість таких послуг. | |||||||
| Усього до сплати |
| ||||||