15.12.2011
У серпні 2011 року підприємство експортувало партію товару. У листопаді 2011 року нерезидент-покупець здійснив повернення всієї партії товару. За яким курсом слід коригувати відображені при експорті партії товару доходи?
(м. Харків)
Спочатку нагадаємо, що доходи від реалізації товарів на експорт відображаються (так само, як і при продажу товарів резидентам України) на дату переходу права власності до покупця (п. 137.1 ПКУ). Порядок перерахунку експортного доходу в національну валюту прописано в п.п. 153.1.1 ПКУ. Докладно з відображенням в обліку експорту товару можна ознайомитися у статті «Експорт товарів: податковий та бухгалтерський облік» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 84, с. 20. Нагадаємо тільки основні правила розрахунку доходу при експорті товарів:
1) якщо першою подією є передача покупцю права власності на товар (поставка товару), то підприємство відображає доходи в розмірі вартості проданого товару за офіційним курсом НБУ на цю дату. Далі ця монетарна заборгованість перераховується на кінець звітного періоду та/або на момент погашення нерезидентом. Отримана курсова різниця відображається або у складі доходів (якщо додатна), або у складі витрат (якщо від’ємна);
2)якщо першою подією є передоплата, то на момент її отримання підприємство доходи не відображає. Заборгованість перед нерезидентом перерахунку на кінець звітного періоду не підлягає, оскільки не є монетарною статтею. Доходи буде сформовано на момент переходу до покупця права власності на товар (поставки товару), але за курсом НБУ на дату отримання передоплати.
Доходи від експорту товарів відображаються в рядку 02 декларації з податку на прибуток.
Особливих правил щодо обліку ЗЕД-повернень розділ III ПКУ не містить. Тому в цьому питанні слід керуватися нормами п. 140.2 ПКУ, що регулює наслідки повернення товарів. У ньому зазначено: якщо після продажу товарів здійснюється зміна компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок при поверненні проданих товарів або права власності на них продавцю, то такі продавець і покупець повинні здійснити перерахунок доходів і витрат у звітному періоді, в якому відбулася зміна компенсації.
Перерахунок потрібно здійснювати в періоді повернення грошових коштів чи товару залежно від того, яка з цих подій буде першою.
Отже, отримуючи назад раніше проданий (експортований) товар (повернення оплати за такий товар буде вже другою подією), підприємству-продавцю доведеться здійснити в обліку коригування доходу, а саме в періоді повернення експортного товару зменшити дохід на суму відображеного раніше доходу за такою експортною операцією. При цьому дохід коригується з урахуванням того курсу НБУ, за яким він перераховувався на момент його виникнення. Суму коригованого доходу зі знаком «-» слід відобразити в рядку 03.25 Додатка ІД до декларації з податку на прибуток із подальшим перенесенням її до рядка 03 самої декларації.
При цьому одночасно зі зменшенням доходів продавець-експортер має відкоригувати і свої витрати на собівартість товарів, що повертаються нерезидентом. Така вимога випливає з п. 138.4 ПКУ, згідно з яким витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт і послуг, тобто в момент переходу до покупця права власності на такий товар, а стосовно робіт або послуг — у момент складання акта чи іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Коригування витрат зі знаком «-» відображається в рядку 06.5.25 Додатка ІВ до декларації з податку на прибуток із подальшим перенесенням до рядка 06.5 самої декларації.
Що стосується доходів/витрат від курсових різниць, відображених підприємством при експорті товару (якщо товар було оплачено нерезидентом після відвантаження) згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ, то при подальшому поверненні такого товару вони не коригуються.
При отриманні товару від нерезидента в підприємства виникає заборгованість перед нерезидентом у зв'язку з поверненням йому грошових коштів (якщо, звісно, товар уже було оплачено). Оскільки це монетарна заборгованість, то вона підлягатиме перерахунку на кінець звітного періоду та/або на момент її погашення. Отриману курсову різницю підприємство має відобразити або у складі доходів (якщо додатна), або у складі витрат (якщо від’ємна).
Розглянемо приклад.
Приклад. Підприємство 15.08.2011 р. відвантажило товар (з передачею права власності) вартістю $10000 на експорт (курс НБУ — 7,9725 грн./$). Собівартість товару склала 55000 грн. Оплата за нього надійшла 04.09.2011 р. (курс НБУ — 7,9736 грн./$). Дохід, перерахований за курсом НБУ на дату відвантаження, склав 79725 грн. (відображено в рядку 02 декларації за II — III квартали 2011 року). Курсова різниця за монетарною заборгованістю склала 11 грн. ($10000 х (7,9736 – 7,9725) = 11 грн.) та відображена в рядку 03.19 додатка ІД.
24.11.2011 р. здійснено повернення товару від нерезидента і повернення оплати за нього. У декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року:
— зменшення доходу (на 79725 грн.) відбудеться в рядку 03 декларації, при цьому в рядку 03.25 додатка ІД слід зазначити суму 79725 зі знаком «-»;
— зменшення витрат (на 55000 грн.) відбудеться в рядку 06.5 декларації, при цьому в рядку 06.5.25 додатка ІВ слід зазначити суму 55000 зі знаком «-».
Щодо курсової різниці (у розмірі 11 грн.), то її не коригуємо.
Наталія Дзюба, економіст-аналітик