16.06.2011
Згідно з
п. 7 ст. 36 КЗпП набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, що унеможливлює продовження цієї роботи, є підставою для припинення трудових відносин. Якщо суд звільняє працівника від відбуття покарання, то його звільнити за вказаною підставою не можна.Під покаранням, що унеможливлює продовження роботи, слід розуміти позбавлення волі, обмеження свободи, звільнення з посади, заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Вирок суду як підстава для розірвання трудового договору
11. Розглядаючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за
п. 7 ст. 36 КЗпП, суди мають виходити з того, що з цих підстав трудовий договір припиняється при набранні законної сили вироком, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи, та що днем звільнення вважається останній день фактичного виконання ним трудових обов’язків. Працівник не може бути звільнений з цих підстав, якщо він визнаний таким, що відбув покарання у зв’язку зі знаходженням під вартою до набрання вироком законної сили.Постанова Пленуму ВСУ з трудових спорів
Слід звернути увагу, що підставою для припинення трудового договору є саме набрання вироком суду законної сили. Порушення кримінальної справи стосовно працівника, складання обвинувального висновку і навіть виголошення обвинувального вироку, яким призначено покарання, що перешкоджає продовженню роботи, не є підставою для звільнення. Тільки після того, як вирок набере законної сили, у роботодавця з’являться підстави для звільнення працівника.
Як правило (крім випадків, коли призначено покарання у вигляді звільнення з посади, заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт), копія вироку, що набрав законної сили, роботодавцю не направляється. Оформляючи припинення трудового договору, роботодавцю необхідно зробити запит до суду, отримати документально підтверджену інформацію, а потім видати відповідний наказ.
Не може бути підставою для припинення трудового договору за
п. 7 ст. 36 КЗпП застосування до працівника, обвинуваченого в скоєнні злочину, запобіжних заходів у вигляді утримання під вартою. Про оплату періоду, протягом якого обвинувачений перебував під вартою, ітися не може (випадки відшкодування збитків у вигляді неотриманого заробітку при незаконному утриманні під вартою виходять за межі трудових правовідносин). Цей період не оплачуватиметься, але й звільняти працівника через такий арешт не можна.
Олена Уварова, юрист