09.05.2011

ПДВ. Постачання на підставі рахунка-фактури: що в податковій накладній?

Відповідь на запитання

Постачання на підставі рахунка-фактури: що в податковій накладній?

 

Що дозволяється зазначати у рядку «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної, виписаної на підставі рахунка: «рахунок-фактура» чи «договір купівлі-продажу» або щось інше?

(м. Харків)

 

Насамперед, зазначимо, що на сьогодні законодавством не конкретизується, а у

п.п. «и» п. 201.1 ПКУ є лише вказівка на обов’язковість цього реквізиту. Відповіді на це запитання немає і в Порядку № 969. Таким чином, нам залишається звернутися до роз’яснень податківців і здорового глузду.

На практиці під рахунком-фактурою розуміється вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму до оплати за будь-який товар. При цьому такий рахунок за певних умов може відігравати роль письмового договору. Річ в тім, що виходячи з положень

глави 53 ЦКУ , договір не обов’язково повинен виглядати як єдиний документ. У загальному випадку, договір вважається укладеним у момент отримання відповіді про прийняття пропозиції, якщо сторони дійшли згоди за всіма істотними умовами договору (ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 ЦКУ). Тобто пропозиція має містити істотні умови договору та відображати намір сторони взяти на себе зобов’язання в разі її прийняття, що також випливає з ч. 1 ст. 641 ЦКУ. Таким чином, якщо рахунок містить істотні умови та відображає наміри сторони, то він може відігравати роль письмового договору купівлі-продажу.

Ми вважаємо,

що в такому разі в полі «Вид цивільно-правового договору» можна зазначити як «рахунок-фактура», так і «договір купівлі-продажу», обидва записи є дійсними та не порушують приписи ПКУ та/або Порядку № 969. Водночас податківці можуть не погодитися з таким підходом — їх позиція що цього питання часто змінюється. Наприклад, в їх останніх методрекомендаціях — Пам’ятці про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (додаток до листа ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 // див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 35, с. 7) — вони висловилися лише про варіант — «договір купівлі-продажу» без будь-яких міркувань щодо «рахунка-фактури». Водночас раніше, у «Віснику податкової служби України» (2011, № 10, с. 23), вони дійшли висновку, що в разі постачання товару без письмового договору, але за наявності рахунка-фактури в цьому полі може зазначатися «усний договір купівлі-продажу рахунок-фактура».

Таким чином,

найбезпечнішим варіантом при взаємодії на підставі рахунка-фактури буде зазначення в полі «Вид цивільно-правового договору» — «договір купівлі-продажу». Водночас, ті, у кого вже є податкові накладні із записом «рахунок-фактура», можуть скористатися наведеною вище доказовою базою та виборювати право на податковий кредит.

 

Віталій Смердов, економіст-аналітик