09.05.2011

Оподаткування доходів фізичних осіб. Орендодавець: проста фізособа та фізособа-підприємець

Відповідь на запитання

Орендодавець: проста фізособа та фізособа-підприємець

 

У власності фізичної особи знаходиться нежиле приміщення. При цьому фізособа зареєстрована як підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Серед видів діяльності, зазначених у Свідоцтві про сплату єдиного податку, є здавання в оренду власного нерухомого майна (код 70.20.0). Чи може така фізособа частину приміщення здавати в оренду як підприємець, а частину — як проста фізична особа в загальному порядку?

(м. Запоріжжя)

 

При відповіді на це запитання слід почати з того, що наявність статусу підприємця не обмежує фізичну особу в можливостях реалізації її прав. Інакше кажучи, все, що могла робити фізособа без статусу підприємця, вона може робити як проста фізична особа і після набуття такого статусу. Необхідність у реєстрації як підприємця виникає у зв’язку з тим, що певні правові можливості без такої реєстрації не може бути реалізовано.

Так, наприклад, фізособа не може здійснювати систематично перевезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі, оскільки така діяльність вважатиметься підприємницькою, а отже, для заняття нею необхідний статус підприємця.

І навпаки, якщо певною діяльністю можна займатися як у статусі підприємця, так і не маючи такого статусу, то реєстрація фізичної особи як підприємця не повинна бути обмежувальним фактором.

Підтверджують це і фахівці Міністерства юстиції України, зазначаючи в консультації, розміщеній на сайті Мін’юсту (www.minjust.gov.ua), що статус фізичної особи — підприємця — це юридичний статус, що засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, яка здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку. При цьому

юридичний статус «фізична особа — підприємець» сам по собі не впливає і жодним чином не обмежує будь-яку правомочність особи.

Досить часто єдиною ознакою, що вказує на те, що діяльність не може здійснюватися без реєстрації як суб’єкта господарювання (фізособи-підприємця або юрособи), є

систематичний характер такої діяльності. Традиційно в цьому питанні орієнтуються на постанову Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 р. № 3, у п. 4 якої підкреслюється, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану з виробництвом або реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, в якій є ознаки підприємництва, тобто така діяльність здійснюється самостійно та систематично (не менше трьох разів протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Кожний конкретний випадок потребує індивідуального аналізу, щоб встановити, чи наявні зазначені ознаки в діяльності фізособи, та, відповідно, чи потрібна її реєстрація як суб’єкта господарювання. Нагадаємо: провадження підприємницької діяльності без державної реєстрації, як мінімум, може спричинити накладення на таку особу адміністративного штрафу в розмірі від 340 до 680 грн. за

ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Однак надання власного майна в оренду*, навіть якщо щодо такого майна укладено більше трьох договорів протягом календарного року, цілком може здійснюватися без державної реєстрації фізичної особи — власника як підприємця. Про ознаки підприємництва тут можна говорити лише у випадку, якщо, наприклад, фізична особа не просто здає майно в оренду, а надає послуги проживання. У такій ситуації систематичне їх надання дійсно може бути розцінено як свідчення підприємницького характеру діяльності.

* Нагадаємо, що власником майна може виступати виключно проста фізична особа, в якої при цьому є можливість використовувати його в своїй підприємницькій діяльності (ст. 320 ЦКУ). Тому аргументи, які досить часто можна почути від податківців, про те, що в підприємницькій діяльності фізичної особи може використовуватися виключно майно, яким така особа володіє саме як підприємець (особливо якщо йдеться про майно, права на яке підлягають державній реєстрації — у таких ситуаціях податкові органи наполягають на реєстрації права власності саме за фізособою-підприємцем, що чинним законодавством не допускається), не мають під собою підстав.

У всіх інших випадках, у тому числі в ситуації, що розглядається, фізична особа вільна у виборі статусу, в якому вона бажає виступати стороною договору, — як проста фізична особа чи як підприємець.

Безумовно, такій фізособі слід бути готовою до того, що перевіряючі обов’язково звернуть увагу на абсолютно однакові операції, які виконуються фізособою в різному статусі, проте будь-яких правових підстав оспорювати їх правомірність немає:

1) передача фізичною особою майна, що знаходиться в її власності, в оренду як простою фізособою, як уже зазначалося, вимог законодавства не порушує та підставою для застосування адмінштрафу не є;

2) підстав для визнання укладених фізичною особою договорів оренди недійсними немає (та і навряд чи перевіряючі будуть у цьому зацікавлені).

 

Олена Уварова, юрист