10.11.2011

Коригування та виправлення помилок. Як виправити торішню помилку, пов'язану із заниженням доходу

Відповідь на запитання

Як виправити торішню помилку, пов’язану із заниженням доходу

 

Підприємство в жовтні 2011 року самостійно виявило помилку, допущену в декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року: було занижено валові доходи. Як тепер виправити таку помилку?

(м. Харків)

 

За правилом, установленим

п. 50.1 ПКУ, платник податків, який самостійно (до початку його перевірки контролюючим органом) виявив заниження податкових зобов'язань у раніше поданій ним податковій декларації, зобов'язаний :

— або направити

уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

— або відобразити суму недоплати

у складі декларації з цього податку, що подається за будь-який податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання (тобто в поточній декларації), збільшену на суму штрафу в розмірі 5 % такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Однак щодо

податку на прибуток окремої форми уточнюючого розрахунку, за допомогою якого виправляються помилки минулих податкових періодів, не існує, тому такі помилки після 01.07.2011 р. виправляються одним із двох способів, що передбачено самою формою декларації з податку на прибуток, затвердженою наказом № 114:

1) шляхом подання

уточнюючої декларації (за формою загальної декларації, при цьому в комірці напроти рядка «Уточнююча» в полі 1 її вступної частини проставляється позначка «Х») і сплати суми недоплати та «самоштрафу» в розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючої декларації. Така декларація подається за період, в якому було допущено виявлені помилки, що вказується в полі 2 її вступної частини. В одній уточнюючій декларації можна виправити помилки, допущені тільки в одній декларації;

2) шляхом відображення суми коригування

у складі декларації за поточний звітний період (позначка «Х» проставляється в комірці напроти рядка «Звітна» у полі 1 її вступної частини), збільшеної на величину «самоштрафу» в розмірі 5 % від такої суми з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Для виправлення торішніх помилок підходить

уточнююча декларація. Так само думають і податківці (див. консультацію, розміщену в розділі 110.30.03 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua). Згідно з їх роз'ясненнями, при виправленні помилок, допущених до 01.04.2011 р. (тобто до набуття чинності розд. III ПКУ), Додаток ВП до уточнюючої декларації не заповнюється, а уточнюючі показники відображаються в рядках 23 — 27 розділу «Самостійне виправлення помилок» такої декларації.

При цьому в

рядку 23 уточнюючої декларації має відображатися збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що виправляється, а саме: додатне значення різниці між сумою виправленого (правильного) податкового зобов'язання та сумою податкового зобов'язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлено помилку (рядок 14 старої декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом № 143).

А в

рядку 26 уточнюючої декларації відображається зменшення податкового зобов'язання звітного періоду, що виправляється, а саме: від’ємне значення різниці між сумою виправленого (правильного) податкового зобов'язання та сумою податкового зобов'язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлено помилку.

Разом з уточнюючою декларацією платник податків зобов'язаний подати до податкового органу

пояснення проведених виправлень.

Оскільки в ситуації, що розглядається, підприємство самостійно виявило помилку, пов'язану із

заниженням у 2010 році валових доходів, воно повинне подати до податкового органу уточнюючу декларацію за той період за формою, затвердженою наказом № 114, заповнивши в ній тільки рядки 23 і 27 розділу «Самостійне виправлення помилок».

До подання такої уточнюючої декларації підприємство зобов'язане сплатити суму донарахованого податку на прибуток та «самоштраф» у розмірі 3 %.

Нагадаємо також, що на платника податків, який самостійно виявив заниження податкового зобов'язання, покладено обов'язок з

нарахування пені на суму такого заниження за весь період заниження (див. п.п. 129.1.2 ПКУ). Слід мати на увазі, що податкові органи пеню застосовують у тому числі й відносно фактів заниження податкових зобов'язань, відображених у податковій звітності, яка подавалася до 01.01.2011 р.*, вважаючи, що тут єдине обмеження — строк давності в 1095 днів із дня, коли заниження було допущено. Хоча, на нашу думку, відсутність вимог про нарахування пені на суму заниженого податкового зобов'язання в докодексний період може дати підставу обґрунтувати відсутність необхідності нарахування пені на суму такого заниження, що мало місце до набуття чинності ПКУ (до 01.01.2011 р.), принаймні, за період до 01.01.2011 р.

* Див. приклад, наведений в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженій наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. № 953 .

До викладеного додамо, що в

розд. III ПКУ, як і раніше в Законі про податок на прибуток, для віднесення тих чи інших сум до складу витрат установлено певні обмеження. Так, у деяких випадках при визначенні таких сум платникам податків потрібно орієнтуватися на розмір оподатковуваного прибутку або доходу (виручки) за попередній рік. Це стосується, наприклад, витрат на благодійність (вони обмежені певним відсотком оподатковуваного прибутку попереднього звітного року), а також витрат на придбання в нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами або нарахування на користь нерезидента роялті (вони обмежені 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному). До речі, нагадаємо, що для визначення такої 4 % межі платники податків використовують у 2011 році значення рядка 01.1 декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом № 143, за 2010 рік, а у 2012 році — суму значень рядка 01.1 декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом № 143, за I квартал 2011 року і рядка 02 декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом № 114, за ІІ — IV квартали 2011 року (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 110.07.21 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua).

Так-от, самостійне виявлення в поточному податковому періоді помилки, допущеної в показниках прибутку підприємства попереднього звітного року, викликає необхідність коригування також і суми орієнтованих на неї витрат, що включаються до складу витрат у поточному податковому періоді.

Інакше кажучи, якщо платник у поточному періоді самостійно коригує торішній прибуток, то йому одночасно слід відкоригувати й величину відображених поточних витрат, розраховану виходячи з такого помилкового прибутку, і якщо прибуток виявився завищеним, то завищеними слід визнати і відповідні витрати.

 

Наталя Білова, економіст-аналітик