14.11.2011
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.09.2011 р. № 7094
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <…> лист <…> щодо необхідності переукладання договорів при зміні найменування акціонерного товариства.
Відповідно до частини 1 статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування.
Згідно з частиною 3 тієї ж статті найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Відповідно до частини 4 статті 90 Цивільного кодексу України у разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
Відповідно до частини п'ятої розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» (зі змінами) статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Зокрема, внесенням змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства.
При цьому відповідно до роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 № 8 «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності» приведення діяльності відкритого акціонерного товариства та закритого акціонерного товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» не потребує застосування процедури припинення акціонерного товариства.
Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України також передбачено, що договір може бути змінено у випадку суттєвої зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, у 20-денний термін після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Додатково повідомляємо, що листи Держкомпідприємництва не є нормативно-правовими актами, а носять інформаційний характер.
Заступник Голови С. Свищева
коментар редакції
Зміна найменування — не привід перепідписувати договір
Такою є наша думка. На жаль, схоже, Держкомпідприємництва стоїть на інших позиціях. Пояснимо, у зв'язку з чим виник спір.
Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI (далі — Закон про АТ //«Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 91) зобов'язав усі акціонерні товариства, створені до набуття ним чинності. привести свою діяльність у відповідність до вимог нового законодавства, зокрема, змінити найменування з відкритих і закритих АТ на публічні та приватні. Для повного переходу на нові правила було надано період у два роки (тобто до 1 травня 2011 року). Перелік та порядок учинення дій, які повинні вчинити акціонерні товариства для виконання зазначеної вимоги з приведення своєї діяльності у відповідність до законодавчих вимог, що змінилися, були передбачені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 03.02.2011 р. № 2994-VI, який набрав чинності 02.03.2011 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 19).
Утім, відразу зауважимо: закінчення зазначеного граничного строку не позбавляє акціонерні товариства можливості внести необхідні зміни до своїх статутних документів та провести їх державну реєстрацію (див. лист Державної реєстраційної служби від 21.06.2011 р. № 46-7-25-11).
У самих акціонерних товариств відпочатку виникало запитання: необхідність учинення яких дій, крім безпосередньої реєстрації зміни найменування, виникне у зв’язку із приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону про АТ?
Ми звертали увагу наших читачів (див. коментар редакції до рішення ДКЦПФР від 31.05.2011 р. № 675 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 54), що такі зміни не вважаються перетворенням і будь-яких податкових наслідків за собою не тягнуть, але водночас вимагатимуть учинення низки додаткових дій (отримання нової довідки про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП замість старої, зміни печатки та переоформлення дозвільних документів, заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів).
У листі, що коментується, Держкомпідприємництва, як можна зробити висновок з логіки його викладу, указує на те, що у зв'язку зі зміною найменування акціонерне товариство також має ініціювати внесення змін до тих договорів, які були ним укладені під старим найменуванням (як ЗАТ чи ВАТ). Такий висновок, на наш погляд, не має під собою законодавчих підстав, але, на жаль, на практиці ним уже намагаються скористатися податкові органи, які стверджують, що підприємство не може відносити до витрат суми, що сплачені ним за договором, який не переукладено у зв'язку зі зміною найменування.
Догоджати в цьому податковим органам не слід: у Цивільному кодексі України є норма, якою прямо врегульовано ситуацію, що обговорюється. Так, згідно з ч. 4 ст. 90 у разі зміни свого найменування юридична особа зобов'язана розмістити оголошення про це у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про держреєстрацію юридичних осіб, та повідомити про це всіх осіб, з якими вона перебуває в договірних відносинах. Як бачимо, досить простого повідомлення. Унесення ж змін до договору законодавець завжди пов'язує з необхідністю зміни зобов'язань сторін (чи то через зміну обставин, чи то з інших причин, передбачених договором або законом), чого не відбувається, коли в однієї зі сторін договору просто змінюється найменування.
Олена Уварова