Графіки змінності

Графіки змінності

 

Графік змінності

— це графік виходу працівника на роботу. У графіках змінності, як правило, зазначаються:

— кількість змін протягом доби;

— порядок виходу працівників за змінами;

— час початку, закінчення та тривалість щоденної роботи (зміни);

— час перерв для відпочинку і харчування;

— кількість вихідних днів та додаткових днів відпочинку;

— тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку.

Графіки змінності затверджуються адміністрацією підприємства за погодженням з виборним органом профспілкової організації та доводяться до відома кожного працівника, як правило,

не пізніше ніж за один місяць до їх уведення (див. лист Мінпраці від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11).

Графіки змінності складають на весь обліковий період так, щоб

тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої ст. 50 і 51 КЗпП, у будь-якому разі має бути дотримано річний баланс робочого часу. Водночас на практиці іноді не вдається добитися того, щоб в обліковому періоді було дотримано норму робочого часу, визначену згідно зі ст. 50 і 51 КЗпП. У цьому випадку слід мати на увазі, що ст. 65 КЗпП установлено граничні норми застосування надурочних годин: надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин впродовж двох днів підряд і 120 годин на рік.

При складанні графіка змінності також повинні враховуватися обмеження, пільги та гарантії, передбачені для працівників чинним законодавством щодо тривалості зміни, перерви для відпочинку і харчування, міжзмінного відпочинку, обмеження надурочної роботи тощо.

Порядок чергування графіків змінності може бути

:

1)

прямий, коли після першої зміни працівник переходить у другу, а потім у третю;

2)

зворотний — після першої зміни працівник переходить у третю, а потім уже у другу.

Згідно зі

ст. 58 КЗпП чергування працівників у змінах має відбуватися рівномірно. Однак, ураховуючи заборону на залучення до роботи в нічний час деяких категорій працівників (ст. 55 КЗпП), ця вимога КЗпП не виключає необхідного коригування.

Перехід працівника з однієї зміни до іншої здійснюється

регулярно через певну кількість робочих днів (як правило, через тиждень) відповідно до графіка змін, складеного з урахуванням специфіки роботи.

За відсутності працівника, який повинен вийти на зміну, керівник підрозділу (або інша відповідальна особа) повинен вжити термінових заходів щодо пошуку заміни. У такому разі допускається надурочна робота для працівника попередньої зміни, але її тривалість не повинна перевищувати 4 годин впродовж двох днів підряд і 120 годин на рік (див.

ст. 65 КЗпП).

Приклад.

У ливарному цеху підприємства встановлено тризмінну роботу, за якої три бригади працівників чергуються згідно з графіками змінності. У кожній із змін працівник працює по 8 годин (за винятком вихідних та святкових днів). Перша зміна працює з 6.00 до 14.00, друга — з 14.00 до 22.00, третя зміна — з 22.00 до 6.00. Облік робочого часу — поденний. На підприємстві встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота і неділя.

Приведемо типовий графік змінності при п’ятиденному робочому тижні на грудень 2011 року.

 

Бригада

Числа місяця

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

х

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

1

I

I

В

В

II

II

II

II

II

В

В

III

III

III

III

—

III

В

В

I

I

I

I

I

В

В

II

II

II

II

II

В

2

II

II

В

В

III

III

III

III

III

В

В

I

I

I

I

—

I

В

В

II

II

II

II

II

В

В

III

III

III

III

III

В

3

III

III

В

В

I

I

I

I

I

В

В

II

II

II

II

—

II

В

В

III

III

III

III

III

В

В

I

I

I

I

I

В

 

Умовні позначення:

В — день щотижневого відпочинку (вихідний або святковий день);

I — перша зміна;

II — друга зміна;

III — третя зміна.

Графік змінності відображає планові показники використання робочого часу. Документом, який відображає фактично відпрацьований час, є табель обліку використання робочого часу. Питання табельного обліку найманих працівників розглянемо далі.