31.10.2011
Лист Державного центру зайнятості від 23.09.2011 р. № ДЦ-04-6691/0/6-11
Державний центр зайнятості — виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглянув <…> лист <…> стосовно адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання або неподання службі зайнятості адміністративної звітності, передбаченої Законом України «Про зайнятість населення», а також способу подання цих відомостей та в межах компетенції повідомляє наступне.
Державна служба зайнятості відповідно до статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» отримує від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, інформацію про:
— наявність вакансій (форма звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»);
— вивільнених працівників (форма звітності № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» (за 2 місяці до вивільнення працівників) та форма звітності № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників» (у 10-денний строк після вивільнення працівників)).
Форми звітностей затверджені наказом Мінпраці від 19.12.2005 № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814.
Крім того, відповідно до вищезазначеної статті, а також з метою реалізації підпункту другого частини 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» служба зайнятості отримує інформацію за формою звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників», яку затверджено наказом Міністерства соціальної політики від 14 липня 2011 року № 279 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2011 р. за № 946/19684.
Що стосується адміністративної відповідальності
за несвоєчасне подання або неподання службі зайнятості вищезазначених звітностей, повідомляємо що така відповідальність встановлена статтею 1653 Кодексу України про адміністративні правопорушення на роботодавців, винних у несвоєчасному поданні або неподанні відомостей про прийняття на роботу працівників, тобто лише за формою звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників».В той же час, частиною п’ятою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» регламентовано подання роботодавцями інформації державній службі зайнятості про заплановане та фактичне вивільнення працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП та передбачено відповідальність роботодавців за неподання або несвоєчасне подання цієї інформації.
Так, згідно з абзацом першим частини п’ятої цієї статті
при вивільненні працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовці формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці (№ 4-ПН (план) заплановане вивільнення працівників), а в десятиденний строк після вивільнення — направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів (№ 4-ПН (факт) фактичне вивільнення працівників).У разі неподання або порушення строків подання цих даних з роботодавців стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів з працевлаштування та соціального захисту вивільнюваних працівників.Зазначена норма Закону України «Про зайнятість населення» є обов’язковою в усіх випадках, коли звільнення працівників відбувається на підставах пункту 1 статті 40 КЗпП. Винятків із цього правила законодавством не передбачено.
Адміністративної або фінансової відповідальності
за неподання даних у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або це працюють у зв’язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин (№ 3-ПН наявність вакансій), законодавством не передбачено.Обмежень у способі подання роботодавцями вищезазначених форм звітності (поштою або нарочно) законодавством не передбачено.
Заступник директора Державного центру зайнятості
— заступник керівника виконавчої дирекції Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття
М. Аглоткова
коментар редакції
Звітність, яку роботодавці повинні подавати до центру зайнятості
У листі, що коментується, Державний центр зайнятості (далі — ДЦЗ) надав роз’яснення щодо видів звітів, які роботодавці зобов’язані подавати до центрів зайнятості відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III та Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII, способів їх подання та відповідальності за неподання або несвоєчасне подання таких звітів.
Для наочності інформацію про звітність, що подається до центрів зайнятості, наведемо в таблиці.
Скорочення, прийняті у таблиці:
КпАП — Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.71 р.
| Вид звіту | Хто подає | Строки (випадки) подання | Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання | |
| адміністративно-господарська | адміністративна (посадових осіб підприємств та фізосіб) | |||
| Звіт про прийнятих працівників (форма № 5-ПН)* | Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують працю найманих працівників | Не пізніше 10 днів із дня прийняття працівника на роботу (першого робочого дня працівника)** | Не передбачено | Штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 10 до 20 нмдг*** (від 170 до 340 грн.) |
| Звіт про наявність вакансій (форма № 3-ПН)**** | Підприємства, установи, організації***** | Щомісячно за наявності вакансій | Не передбачено | |
| Звіт про заплановане вивільнення працівників (форма № 4-ПН (план))**** | Підприємства, установи, організації та фізичні особи — підприємці, які використовують працю найманих працівників | За два місяці до звільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП | Штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника (див. також лист ДЦЗ від 08.05.2008 р. № ДЦ-09-2782/0/6-08) | Не передбачено |
| Звіт про фактичне вивільнення працівників (форма № 4-ПН (факт))**** | Протягом 10 днів після вивільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП | |||
| * Форму звіту та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Мінсоцполітики від 14.07.2011 р. № 279 (набрав чинності з 22.08.2011 р.) («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 67). ** Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем закінчення строку подання звіту є перший за ним робочий день. Зауважимо, що фахівці ДЦЗ указують на необхідність ураховувати день прийняття на роботу працівника при обчисленні 10-денного строку, хоча за загальними правилами обчислення строків (прийнятих, у тому числі, у сфері трудових відносин) день, установлений для відліку, не враховується (ч. 5 ст. 2411 КЗпП). *** Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. **** Форми звітності затверджено наказом Мінпраці від 19.12.2005 р. № 420. ***** Підприємці можуть подавати в разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості. Крім того, підприємці можуть подавати цей звіт з метою виконання вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII. Суди розглядають факт надання відомостей про наявність вільних місць до центрів зайнятості як доказ того, що роботодавець виконав свої зобов’язання з працевлаштування інвалідів (див. постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 р. у справі № 2-а-817/10/1070, ухвалу ВАСУ від 23.12.2010 р. у справі № К-29130/10, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 15.07.2009 р. у справі № 22-а-23903/08, постанову ВСУ від 25.06.2011 р. у справі № 21-56а11). | ||||
Як зазначає ДЦЗ у своєму листі, наведені вище звіти можуть подаватися як особисто, так і поштою. Зауважимо, що питання щодо способу подання звітів виникло у зв’язку з відсутністю в інструкціях щодо їх заповнення спеціальних норм. Ми і раніше вказували на те, що підстав перешкоджати поданню звітів поштою немає (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 53).
Катерина Скрипкіна