13.08.2012
Лист Державної податкової служби України від 06.02.2012 р. № 2292/6/23-50.0214
ДПСУ розглянула лист ТОВ щодо терміну надання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і повідомляє таке.
Пунктом 2.12 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (із змінами та доповненнями), визначено, що фізичні особи — довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом з підтвердними документами в установлені строки і в порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
Відповідно до п.п. 170.9.2 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — Кодекс), звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
завершує таке відрядження;
завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
Згідно з п.п. 170.9.3 ст. 170 розділу IV Кодексу дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Отже, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження, завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. Якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, у тому числі з використанням особистого спеціального платіжного засобу, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.
Форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджено наказом ДПАУ від 23.12.2010 р. № 996.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
Звіт про використання перерахованих на картку коштів
Роз’яснення, що коментується, — чергова ілюстрація, прийому, що, на жаль, часто застосовується податківцями: висновок, викладений наприкінці листа, зовсім не випливає з процитованих перед ним приписів Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Подивимося, що відбулося цього разу.
Як відомо, ПКУ дещо подовжив строк, протягом якого можна відзвітувати про використання готівкових коштів, наданих на відрядження або під звіт, передбачивши замість трьох п’ять банківських днів, що відлічуються від дня, наступного за днем, коли або було завершено відрядження, або вчинено цивільно-правову дію за дорученням та за рахунок особи, яка видала гроші під звіт (п.п. 170.9.2 ПКУ). Докладно про строки подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або на госппотреби, див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 62, с. 38.
Проте застосовується цей строк не завжди. Ті працівники, які під час службового відрядження розрахувались готівкою, знятою з платіжної картки, повинні відзвітувати протягом трьох банківських днів (абз. «а» п.п. 170.9.3 ПКУ) із дня завершення відрядження. ДПСУ поширює зазначений триденний строк як на випадки, коли у відрядженні використовується корпоративна платіжна картка, так і на випадки використання працівником особистої картки. Підхід, на наш погляд, не лише помилковий, а й такий, що дозволяє зробити несподівані для самих податківців висновки. Пояснимо.
Про помилковість викладеної в листі, що коментується, думки ДПСУ свідчить хоча б те, що в самому п.п. 170.9.3 ПКУ окреслена сфера його дії й у ньому є згадка виключно про корпоративні платіжні картки (а не про будь-які спеціальні платіжні засоби).
Власне, це логічно: правовий режим використання грошових коштів, виданих через корпоративну платіжну картку, має відрізнятися від умов використання коштів, перерахованих на особисту платіжну картку. Це пов’язане з тим, що при використанні особистої платіжної картки кошти потрапляють у розпорядження її власника з моменту їх зарахування на картку та виключно в тій сумі, яку підприємство надає працівнику. Якщо ж говорити про корпоративну картку, то до моменту, поки грошові кошти не знято з картки, вони залишаються у розпорядженні підприємства. Проте за допомогою корпоративної платіжної картки працівник може розпорядитися будь-якою сумою коштів, до якої вона надає доступ. Цим можна пояснити менш тривалий строк для подання звіту про використання коштів, знятих із корпоративної картки.
У цьому аспекті цікаво, як би відповіла ДПСУ на запитання про те, протягом яких строків має бути подано звіт, якщо особиста платіжна картка працівника була використана для проведення розрахунків у безготівковій формі? Адже все той же п.п. 170.9.3 ПКУ в абзаці «б» передбачає строк у 10 банківських днів на подання звіту, якщо під час відрядження працівник за допомогою картки провів розрахунок у безготівковій формі. Невже ДПСУ готова погодитися з тим, що строк у 10 банківських днів поширюється й на випадки, коли для безготівкового розрахунку використовувалася особиста картка працівника? Сумніваємося.
Олена Уварова