13.12.2012
Фізична особа надає в оренду власне нежитлове приміщення юридичній особі. За укладеним договором орендодавцем виступає звичайний громадянин, хоча для провадження інших видів діяльності він зареєстрований підприємцем на загальній системі.
Чи зобов’язана у цьому випадку фізична особа — орендодавець сплачувати збір за спеціальне використання води (далі — спецводозбір), з урахуванням того, що вода використовується нею лише для власних санітарно-побутових потреб?
(м. Харків)
Відповідно до статті 325 ЦКУ суб’єктами права власності можуть бути фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. При цьому згідно з пунктом 1 статті 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для провадження підприємницької діяльності, крім окремих випадків, установлених законодавством.
Водночас положення ЦКУ припускають, щоб у договорах оренди сторонами виступали звичайні фізичні особи (без обов’язкової держреєстрації їх як підприємців). Тому враховуючи зазначені вище положення, виходить, що фізична особа може укладати договори оренди щодо свого майна і як звичайний громадянин, і як суб’єкт підприємництва, причому належність приміщення до нежитлового фонду тут не має значення. Орендодавцем нежитлового приміщення може бути і звичайний громадянин, і фізична особа — підприємець.
Що стосується порядку сплати спецводозбору в цій ситуації, то насамперед нам потрібно звернутися до пункту 323.1 ПКУ, де визначено коло осіб, які в загальному випадку (без урахування пільг) є його платниками. Так, до них належать водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману шляхом її забору з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), а також ті, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, а саме:
— юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ);
— постійні представництва нерезидентів;
— фізичні особи — підприємці.
Як бачимо, звичайні громадяни до таких осіб не належать, тому платниками спецводозбору вони не можуть бути. Отже, якщо орендодавець не використовує приміщення у підприємницькій діяльності*, а зокрема здає його як звичайна фізична особа, він не є платником спецводозбору.
* Нагадаємо, що про об’єкти, які використовуються в підприємницькій діяльності, необхідно повідомляти податковий орган, подавши повідомлення за формою № 20-ОПП. Якщо об’єкт не використовується в госпдіяльності, то це повідомлення не подається. На цей момент також слід звернути увагу, щоб точно визначити, що приміщення не стоїть на обліку як «підприємницьке».
При цьому згідно з пунктом 326.2 ПКУ правила сплати спецводозбору в разі передання майна в оренду такі. Якщо при оренді приміщення не переукладається договір з водоканалом, то водокористувачем залишається орендодавець. Оскільки водокористувачем приміщення в цьому випадку є звичайний громадянин, який узагалі не належить до платників спецводозбору, то обов’язок щодо його сплати у нього не виникає, тобто ні він, ні юридична особа — орендатор сплачувати спецводозбір не повинні.
Зауважимо, що аналогічну думку податківці висловлювали й у своїх старих роз’ясненнях в ЄБПЗ (діяли до 01.07.2012 р.). Незважаючи на те, що ці роз’яснення було відкликано через зміни у ПКУ, перелік платників у пункті 323.1 ПКУ не змінився, а отже, і підхід у цьому питанні, на нашу думку, має залишитися таким самим.
Ще раз звертаємо вашу увагу: для того щоб у орендодавця не було обов’язку сплачувати спецводозбір, договір не повинен містити його підприємницьких реквізитів (даних виписки тощо).
Крім того, орендар — юридична особа повинен при виплаті орендної плати утримати з її суми ПДФО та відобразити цю виплату у формі № 1ДФ з ознакою доходу «106».
Оксана Піроженко, економіст-аналітик