20.02.2012
Лист Державної податкової служби України від 31.01.2012 р. № 2955/7/18-3117
Державна податкова служба України інформує про особливості реєстрації платниками ПДВ суб'єктів господарювання, які з 01.01.2012 обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Згідно із положеннями глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), викладеної у редакції Закону України від 4 листопада 2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (далі — Закон № 4014), реєстрація платником ПДВ здійснюється у разі, якщо:
особа переходить зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом (абзац перший пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу);
платник єдиного податку першої групи, який у календарному кварталі перевищив обсяг доходу, визначений у пункті 291.4 статті 291 розділу XIV Кодексу, переходить на застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотків та відповідає вимогам платника єдиного податку третьої групи (підпункт 1 пункту 293.8 статті 293 розділу XIV Кодексу);
платник єдиного податку другої групи, який у податковому (звітному) кварталі перевищив обсяг доходу, визначений у пункті 291.4 статті 291 розділу XIV Кодексу, переходить на застосування ставки єдиного податку третьої групи (підпункт 2 пункту 293.8 статті 293 розділу XIV Кодексу);
особа, яка не є платником єдиного податку, переходить на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотків та відповідає вимогам платника єдиного податку третьої або четвертої групи (підпункт «в» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 розділу XIV Кодексу);
особа змінює ставку єдиного податку у розмірі 5 відсотків на ставку у розмірі 3 відсотків у зв'язку з постачанням нею послуг (робіт) платникам ПДВ і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (підпункт «г» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 розділу XIV Кодексу та абзац другий пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу);
платник єдиного податку першої групи самостійно прийняв рішення про перехід на застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотків та відповідає вимогам платника єдиного податку третьої групи (підпункт 296.5.1 пункту 296.5 статті 296 розділу XIV Кодексу).
При цьому особа обов'язково має відповідати умовам реєстрації платником ПДВ, встановленим пунктами 180 — 183 розділу V Кодексу.
Відповідні зміни внесено до еталонного довідника причин реєстрації платником ПДВ (E_VAT_CREE).
Оскільки обрання особою однієї із нових причин реєстрації платником ПДВ передбачає дотримання нею вимог статті 181 (щодо обов'язкової реєстрації) або 182 (щодо добровільної реєстрації) розділу V Кодексу, то при заповненні розділу 17 реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ особа повинна проставити дві відмітки: одну відмітку, що пов'язана із застосуванням (відмовою від застосування) спрощеної системи оподаткування і зазначається в останньому рядку розділу 17 заяви (із зазначенням пункту, статті Кодексу), та другу відмітку, що відповідає статті 181 або 182 Кодексу та стосується відповідно умов обов'язкової або добровільної реєстрації.
У разі обрання особою причини реєстрації, що пов'язана зі зміною ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків на ставку у розмірі 3 відсотків, то у реєстраційній заяві проставляється тільки одна відмітка.
Суб'єкти господарювання, які були платниками єдиного податку згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» або фіксованого податку згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а також юридичні і фізичні особи — підприємці, які були платниками інших податків і зборів, встановлених Кодексом, та прийняли рішення з 1 січня 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до норм Закону № 4014 та відповідають вимогам статті 291 розділу XIV Кодексу, подають заяву не пізніше 25 січня 2012 року (підпункт «г» пункту 5 розділу II Закону № 4014).
Таким чином, для суб'єктів господарювання, які відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу та підпункту «г» пункту 5 розділу II Закону № 4014 переходять з 01.01.2012 на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку:
а) у розмірі 3 відсотків доходу, відповідають критеріям реєстрації платників ПДВ згідно із статтями 181, 182 Кодексу, не пізніше 25.01.2012 подали заяви про реєстрацію платника ПДВ, у разі такої реєстрації датою реєстрації суб'єкта платником ПДВ та датою початку дії свідоцтва про таку реєстрацію є дата внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ;
б) іншої, ніж 3 відсотки доходу, зареєстровані платниками ПДВ, датою анулювання реєстрації суб'єкта як платника ПДВ є дата:
подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ, у разі такого анулювання за ініціативою платника податку;
прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, у разі такого анулювання за ініціативою органу ДПС.
Враховуючи викладене, ДПС України зобов'язує забезпечити дотримання підпорядкованими органами ДПС процедур реєстрації (анулювання реєстрації), встановлених статтями 180 — 184 розділу V та главою 1 розділу XIV Кодексу.
Голова О. Клименко
коментар редакції
ПДВ та єдиний податок
У цілому цей лист можна назвати позитивним, навіть незважаючи на несвоєчасну появу. Головний висновок полягає в тому, що єдиноподатник може зареєструватися платником ПДВ, відповідаючи будь-якому із загальних критеріїв (обов'язковий — п. 181.1 ПКУ, добровільний — п. 182.1 ПКУ) або своєму спеціальному (абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ). Щось подібне вже з'являлося в ЄБПЗ, проте ті консультації мали розпливчастий характер. При цьому в листі не обійшлося без окремих спірних нюансів. Отже, про все по порядку.
Щоб суб'єкт господарювання (у тому числі й платник єдиного податку) зміг стати платником ПДВ, потрібно одночасно відповідати двом умовам: відповідати визначенню терміна «особа» та підпадати під відповідну підставу для реєстрації платником ПДВ.
Схоже, податківці не до кінця звертають увагу на перший момент. В основу ДПСУ покладає саме підстави для реєстрації платником ПДВ:
— п. 181.1 ПКУ — загальний критерій обов'язкової реєстрації платником ПДВ, коли сума операцій з постачання товарів/послуг, що обкладаються ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. Податківців абсолютно не турбує, що цей критерій єдиноподатниками взагалі застосовуватися не може через пряме їх виключення;
— п. 182.1 ПКУ — добровільний критерій, коли обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 % загального обсягу постачання; статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн. Із цим критерієм теж не все гладко, оскільки в підставах для застосування ставки 3 % під нього підпадає хіба що перехід із загальної системи на єдиний податок (абз. «в» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ);
— абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ — єдиноподатник, який сплачує єдиний податок за ставкою 5 %, має обсяг постачання послуг (робіт) платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців, що сукупно перевищує 300 тис. грн. Це класичний випадок, коли ніщо не заважає зареєструватися платником ПДВ.
Однак суб'єкт господарювання, який відповідає зазначеним критеріям, далеко не завжди може відповідати визначенню терміна «особа», наведеному в п.п. 14.1.139 ПКУ(крім останнього із названих випадків). Проте в цьому листі ДПСУ нібито взагалі не звертає уваги на цей момент.
У результаті виходить, що реєстрація платником ПДВ можлива за будь-якою з наведених підстав. Причому така реєстрація здійснюється за рішенням самого єдиноподатника (зобов'язати його ніхто не має права, див. лист ДПСУ від 06.01.2012 р. № 432/6/15-2216є на с. 22 сьогоднішнього номера). Усе це, безумовно, дуже лояльно для самих платників єдиного податку, принаймні для тих, хто переходить з групи 1 або 2 до групи 3.
До речі, певні сумніви викликала сама можливість переходу з групи 1 або 2 до групи 3 зі сплатою єдиного податку за ставкою 3 % (та реєстрацією платником ПДВ). Річ у тім, що на момент подання заяви єдиноподатник групи 1 (2) не відповідатиме визначенню терміна «особа». І лише з наступного періоду, коли він перейде на ставку 3 %, він відповідатиме визначенню цього терміна. У цьому листі податківці прямо передбачають можливість такого переходу, що також послідовно з їх боку та лояльно для платників податків (ми дотримувалися такої ж думки, див. статтю «Єдиний податок та ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 50).
Що ж до єдиноподатників, які сплачують податок за ставкою 5 %, то, точно кажучи, у листі наведено лише один випадок їх реєстрації платником ПДВ — на підставі абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ. Якщо це принципова позиція податкового органу, то виглядає вона не послідовно, адже для груп 1 і 2 теж нічого не зазначено в п.п. 4 п. 293.8 ПКУ, але їм ДПСУ дозволяє перейти на ставку 3 % за наявності підстав з пп. 181.1 і 182.1 ПКУ.
Відносно процедури реєстрації зауважимо, що податківці, описавши важливий нюанс заповнення розділу 17 заяви за формою № 1-ПДВ, зовсім не приділили уваги питанню строків її подання. Зрозуміло, якщо не рахувати вже нікому не потрібного випадку реєстрації платником ПДВ з 01.01.2012 р., коли заяву на реєстрацію платником ПДВ потрібно було подати одночасно із заявою на реєстрацію платником єдиного податку до 25.01.2012 р. До речі, у такому разі могла скластися цікава ситуація — сплачувати єдиний податок за ставкою 3 % можна вже починаючи з 01.01.2012 р., а сплачувати ПДВ — тільки з дати реєстрації платником ПДВ.
Для подання заяви на реєстрацію платником ПДВ на сьогодні встановлено два строки:
— не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто відповідний обсяг (п.п. 181.1 і абз. «г» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ);
— не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п.п. 182.1 ПКУ).
Зі свого боку зауважимо, що і в першому, і в другому випадках, судячи з усього, не обійтися без так званої бажаної дати реєстрації (хоча прямо вона передбачена тільки для «добровільного» п.п. 182.1 ПКУ). Інакше можуть статися непорозуміння в датах початку застосування ставки 3 % та реєстрації платником ПДВ на кшталт указаних вище при переході з 01.01.2012 р.
Водночас у проекті змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, які мають привести його у відповідність до Закону України від 04.11.2011 р. № 4014-VI (розміщений на сайті Міністерства фінансів України; http://minfin.gov.ua), такі загальні строки передбачено тільки для випадку переходу з єдиного податку на загальну систему або зміни ставки з 5 % на 3 % (тут працює тільки перший строк). В інших випадках проект, по суті, пов'язує строки подання заяви на реєстрацію платником ПДВ зі строками подання відповідної заяви на застосування спрощеної системи, а це не завжди логічно.
Ще один цікавий момент, описаний у листі, — добровільний перехід із групи 1 до групи 3. Можливість такого переходу викликала деякі сумніви, оскільки про неї лише побіжно згадано в п.п. 296.5.1 ПКУ. У листі, що коментується, податківці допускають можливість такого переходу. На жаль, про добровільний перехід з групи 2 до групи 3 нічого не зазначено.
Дмитро Костюк