04.06.2012
Лист Міністерства соціальної політики України від 05.01.2012 р. № 7/13/133-12
(витяг)
<…>
Згідно з частиною третьою статті 115 КЗпП України та частиною першою статті 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Відповідно до параграфа 2 статті 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки» (переглянута в 1970 році), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, суми, що належать до виплати за час відпустки (частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
Отже, враховуючи положення зазначеної статті Конвенції та те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем.
Директор Департаменту О. Товстенко
коментар редакції
Строки виплати відпускних
У листі, що коментується, Мінсоцполітики надало роз'яснення щодо строків виплати заробітної плати за час відпустки.
Нагадаємо: у загальному випадку черговість надання працівникам відпусток установлюється графіком , який щорічно затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим представником трудового колективу. Конкретний строк надання щорічної відпустки узгоджується між працівником та власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку. Підставою для надання щорічної відпустки є наказ (розпорядження) про надання відпустки, виданий на підставі графіка надання відпусток.
На підприємствах, де графіки відпусток не складаються, підставою для надання відпустки є заява працівника, в якій зазначається, з якого числа та на який строк він має намір піти у відпустку. Заява, підписана керівником підприємства, є підставою для оформлення наказу про надання відпустки.
У разі, коли все йде «за планом», відпускні має бути виплачено працівнику з дотриманням вимог ч. 4 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), а саме не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Причому в цьому випадку маються на увазі календарні дні (лист Мінпраці від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 66). Порушення вказаних вимог може потягти накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій у розмірі від 510 до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X).
А як бути, якщо працівник звернувся до роботодавця з проханням надати йому відпустку у скорочені строки, не обумовлені заздалегідь з якихось причин, і виплатити відпускні за три дні до початку відпустки неможливо? Як роз'яснює Мінсоцполітики, у цьому випадку необхідно враховувати положення ст. 7 Конвенції Міжнародної організації праці «Про оплачувані відпуски» № 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, згідно з якою відпускні виплачуються працівнику до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді між працівником та роботодавцем. Отже, у заяві про надання відпустки працівник може вказати бажаний строк виплати йому відпускних (наприклад, за день до початку відпустки). Заява, підписана керівником підприємства, буде підставою для надання відпустки та виплати відпускних у строки, що відрізняються від передбачених КЗпП та Законом про відпустки. При правильному оформленні порушення законодавства про працю в цій ситуації не буде.
І ще один важливий момент. За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, виплата зарплати має здійснюватися не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Проте в місяці (місяцях) надання працівнику відпустки повністю дотримати ці вимоги практично неможливо. На наш погляд, це не повинно розцінюватися як порушення трудового законодавства, оскільки для виплати відпускних передбачені спеціальні строки.
Катерина Скрипкіна