28.05.2012

Щодо окремих операцій з готівкою

Лист від 05.03.2012 р. № 25-310/528-2500

Щодо окремих операцій з готівкою

Лист Національного банку України від 05.03.2012 р. № 25-310/528-2500

 

Національний банк України розглянув <…> звернення <…> щодо надання роз'яснення застосування підзаконних нормативно-правових актів Національного банку України та повідомляє.

Щодо надання підприємством (або підприємцем) держателям платіжних карток послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала

Відповідно до пункту 2.4 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (зі змінами), якщо підприємство (підприємець) згідно із законодавством України приймає до обслуговування спеціальні платіжні засоби з метою проведення оплати вартості товарів або послуг та оснащене платіжним терміналом (у тому числі з’єднаним або об'єднаним з реєстратором розрахункових операцій), то таке підприємство (підприємець) може за рахунок готівкової виручки або коштів, отриманих з банку, надавати держателю спеціального платіжного засобу Національної системи масових електронних платежів та інших платіжних систем (якщо таку послугу передбачено їх правилами) послуги з видачі готівки з роздруком квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа) та відображенням таких операцій у відповідній книзі обліку.

Національний банк України має право встановлювати обмеження щодо видачі готівки за спеціальними платіжними засобами.

Обмеження з видачі готівки за спеціальними платіжними засобами можуть установлюватися платіжною організацією відповідної платіжної системи та банками — членами цієї системи.

Щодо необхідності ведення книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей, якщо на підприємстві тільки один касир

Згідно з пунктом 4.6 глави 4 Положення старший касир перед початком робочого дня (за наявності на підприємстві декількох касирів) видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей (додаток 6), яку веде старший касир.

Касири наприкінці робочого дня зобов'язані скласти звіт про отриману та видану готівку за відповідними касовими документами і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру під підпис у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей.

Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей застосовується також для обліку готівки, виданої з каси підприємства довіреній особі, яка виплачує заробітну плату протягом установленого строку, та повернення нею наявної готівки та касових документів.

Таким чином, за наявності в підприємства тільки одного касира облік прийнятої та виданої готівки веде цей касир у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та касовій книзі.

 

Заступник Голови Національного банку України В. Ричаківська



коментар редакції

НБУ про видачу готівки через термінал та книгу старшого касира

1. Зняти готівку з картки можна не лише в банкоматі, а й у магазині, проте найчастіше — тільки теоретично. Зі змісту п. 2.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), який процитовано в цій частині листа, що коментується, може здатися, що в разі виникнення екстреної необхідності зняти готівку держатель банківської платіжної картки (БПК) запросто може зробити це в будь-якому супермаркеті (та й узагалі, у будь-якого торговця будь-якого профілю), який приймає БПК до оплати.

Не заперечуємо, таку можливість дійсно передбачено Положенням № 637, що і підтверджується цим листом. Насправді ж як банки-еквайри, що обслуговують безготівковий оборот за платіжними терміналами, встановленими у торговців, так і самі торговці, найчастіше відхрещуються від реалізації такої можливості на практиці, тому й запитання, поставлене перед НБУ*, та відповідь на нього мають суто теоретичний характер. Проте ми вирішили доповнити її кількома суттєвими зауваженнями.

* «Чи має право підприємство (або підприємець) надавати держателям платіжних карток послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала

1. Узагалі-то, не має значення, до кого з торговців, оснащених платіжним терміналом, звернутися — до юридичної особи чи до фізособи-підприємця, звісно, якщо хтось із них наважився на надання такої послуги, як видача готівки держателям БПК (із викладеного вище зрозуміло, що саме в цьому і може полягати головна проблема). Утім, норма Положення № 637, що розглядається, поширюється і на тих, і на інших, отже, за наявності власної доброї волі, а також згоди банку, закріпленої в договорі еквайрингу, видавати гроші через термінал можуть і підприємства, і підприємці. Проте якщо картка емітована тією платіжною системою, правила якої не передбачають такої послуги, то отримати за нею гроші не в банкоматі, а у торговця, зрозуміло, не вдасться. Але це, радше, турбота самих держателів БПК, ніж торговців, від яких у цьому випадку нічого не залежатиме.

2. Останнім важливо мати на увазі іншу норму Положення № 637 (див. п. 3.5), яка в листі, що коментується, не прозвучала: на загальну суму проведених за день операцій з видачі готівки через платіжний термінал торговець повинен скласти видатковий касовий ордер на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) та зробити відповідний запис у касовій книзі.

Здавалося б, у дотриманні цієї вимоги немає нічого складного. Проте при глибшому аналізі відразу виникає запитання, яке порушувалося нами ще в редакційному коментарі до листа Національного банку України від 22.06.2009 р. № 11-113/2614-11909 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 56). Якщо стисло, то його суть зводиться до того, чи потрібно в обов'язковому порядку вести касову книгу на кожній торговельній точці, обладнаній РРО? Тоді ми дійшли висновку, що цілком можна обходитися й без касової книги, за умови, якщо не здійснюються такі видаткові операції, як виплата зарплати та/або виплати на госппотреби, тобто весь готівковий оборот фіксується через РРО.

Якщо знову повернутися до наведеної вище норми п. 3.5 Положення № 637, то виходить, що торговцю, який надає послугу з видачі готівки через термінал, касову книгу доведеться оформити на кожну торговельну точку, де надається така послуга, інакше куди записуватиметься ВКО, складений на загальну суму виданої готівки через платіжний термінал.

Але головне питання полягає навіть не в цьому (велика річ — завести касову книгу!), а в тому, що незрозуміло, як відобразити такий ВКО в цій касовій книзі. Адже не можна ж просто так реєструвати в ній видачу готівки через платіжний термінал, не показавши її оприбуткування. Напевне, щоб усе зійшлося, доведеться в кінці дня прибуткувати в касу (виписувати ПКО) не на фактичний залишок готівки, а на фактичний залишок плюс уже видані гроші держателям БПК. Звісно, такий документообіг спотворює реальний рух готівкових коштів та, більше того, вступає у суперечність із абзацами другим і п'ятим п. 2.6 Положення № 637, які забороняють оприбутковувати в касу фактично відсутню там готівку, проте в цьому випадку нічого іншого й не вигадаєш…

Додамо, що вимоги п. 3.5 Положення № 637 поширюються тільки на підприємства, оскільки фізособи-підприємці вести касову книгу (так само, як і виписувати касові ордери) не зобов'язані. Підприємцям підсумковий результат операцій з видачі готівки держателям БПК необхідно відобразити у відповідній книзі обліку (див. п. 2.4 Положення № 637). При цьому і ті, й інші зобов'язані за кожною наданою ними послугою з видачі готівки друкувати квитанцію платіжного термінала або розрахунковий документ, якщо торговець не звільнений від РРО відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).

3. І нарешті, не слід плутати можливість отримання готівки не в банкоматі, а у торговця, оснащеного терміналом, з видачею готівки за повернений покупцем товар (ненадану послугу), оплата за який відбувалася в безготівковій формі за допомогою БПК.

По-перше , це абсолютно різні за своєю суттю операції (у першому випадку видача готівки супроводжується списанням відповідної суми коштів з карткового рахунка* держателя БПК, а в другому споживачу повертаються гроші, раніше сплачені ним продавцю за неякісний товар, або готівкою, якщо це можливо, або шляхом їх зарахування на картрахунок).

* Усвідомлюючи, що термін «картковий рахунок» уже досить давно не застосовується (ми писали про це у статті «Нове Положення замість старого: що змінилося для бухгалтера в порядку використання КПК» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 74), дозволимо собі скористатися ним для більшої наочності викладу.

По-друге , зазначені операції регулюються різними нормативно-правовими актами — відповідно Положенням № 637 та Законом про РРО.

По-третє , протягом доволі тривалого часу податківці в той чи інший спосіб оспорюють саму можливість повернути готівкові гроші при поверненні товару, придбаного за безготівковим розрахунком, а також при поверненні безготівкових передоплат за невідвантажений товар/ненадану послугу. Причому, як нам здалося з консультації, опублікованої в журналі «Вісник податкової служби», 2010, № 15, с. 42, вони не розмежовують випадки, коли покупцю просто повертаються гроші до виконання договору купівлі-продажу товару/надання послуги і коли таке повернення пов'язане з поверненням товару продавцю. Вердикт податківців один: повертати гроші, отримані в безготівковій формі, слід теж у безготівковій формі через установу банку.

Слід зауважити, що з визначення розрахункової операції, наданого у ст. 2 Закону про РРО, дійсно може здатися, що існує жорсткий зв'язок на кшталт «готівкою сплатив — готівкою повернули» і те ж саме щодо сплати за допомогою БПК. Проте, на наш погляд, такий підхід є помилковим хоча б уже внаслідок того, що встановлення способу виконання зобов'язань (у готівковій чи безготівковій формі) не входить до сфери регулювання Закону про РРО. Але це вже тема для окремої розмови…

 

2. Якщо немає старшого касира, то Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей не ведеться. Це запитання з листа НБУ досить просте для розуміння та не потребує докладних коментарів. Цілком очевидно, що за наявності в підприємства тільки одного касира немає необхідності залучати такий обліковий документ, як Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей за формою № КО-5 згідно з додатком 6 до Положення № 637. У цьому випадку досить буде облік прийнятої та виданої готівки вести в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за типовою формою № КО-3 або № КО-3а та касовій книзі. Проте навіть при одному-єдиному касирі згадана книга все ж знадобиться, якщо він сам не виплачує заробітну плату всім співробітникам підприємства, а робить це за допомогою довірених осіб, які виплачують гроші персоналу відокремлених або структурних підрозділів.

 

Ігор Хмелевський