26.11.2012

Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті

Постанова від 16.11.2012 р. № 479

Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті

Постанова від 16.11.2012 р. № 479

(витяг)

 

Відповідно до статті 387 Господарського кодексу України, статей 25 та 44 Закону України «Про Національний банк України», а також на підставі пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2012 року за № 1921/22233 (далі — Постанова № 475), Правління Національного банку України постановляє:

1. Надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 року № 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2002 року № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129 (зі змінами)] та у російських рублях, на які поширюються вимоги Постанови № 475, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50 процентів.

Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

<…>

4. Постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності Постановою № 475 та діє протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

 

 

Голова С. Арбузов



коментар редакції

Відновлення обов’язкового продажу інвалютної
виручки та скорочення строків розрахунків у ЗЕД

Поява Постанови № 475* та швидке набуття нею чинності (вона запрацювала з 19.11.2012 р.) доволі виразно відображають ситуацію, що склалася на вітчизняному валютному ринку. Залишається сподіватися, що ці новації досягнуть своєї мети. Розглянемо їх по черзі.

* При цьому цю постанову необхідно розглядати сукупно з іншими нормативними актами, пов’язаними з нею: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» від 06.11.2012 р. № 5480-VI (далі — Закон № 5480) та постановою Правління НБУ від 16.11.2012 р. № 479 (далі — постанова № 479).

1. Чиновники тимчасово (на 6 місяців з моменту набуття чинності цим нормативним актом) установлюють обов’язковий продаж інвалютної виручки резидентів у розмірі 50 % надходжень (пропорції затверджуються окремим документом НБУ, наразі — постановою № 479):

1) 1 групи Класифікатора іноземних валют (долари США, євро, англійські фунти тощо);

2) у російських рублях — на відміну від порядку, що діяв до 2005 року, вимога про продаж інвалютної виручки в рублях є неабиякою новацією.

У цілому, цю новацію не можна назвати несподіваною, ураховуючи зміни до ст. 25 і 44 Закону про НБУ та ст. 387 ГКУ, що її супроводжують. При цьому в частині її реалізації виникають певні запитання.

Річ у тім, що в п. 4 Постанови № 475 ідеться про інвалютну виручку виключно від реалізації товарів. Водночас не виключено, що чиновники орієнтуватимуться (а банки вже орієнтуються) на визначення товару зі ст. 1 Закону про ЗЕД, яке, нагадаємо, включає в тому числі будь-яку продукцію, а також роботи та послуги (хоча ми вважаємо, що в цьому випадку товари та роботи/послуги слід розмежовувати). У свою чергу, що стосується інших інвалютних надходжень, відмінних від виручки, то, на нашу думку, на них вимога про обов’язковий продаж не поширюється (що випливає з п. 4 цієї постанови). У зв’язку з цим, наприклад, інвалютні надходження у вигляді добровільних пожертвувань або транзитних коштів обов’язковому продажу не підлягають.

Продаж інвалютної виручки здійснюють уповноважені банки — з розподільчого рахунка не пізніше наступного робочого дня після зарахування на нього відповідних сум.

2 . Ще одна істотна новація, установлена постановою № 475, полягає в тому, що скорочується строк розрахунків у ЗЕД до 90 календарних днів. Цей захід також тимчасовий: він діє протягом 6 місяців з моменту набуття чинності постановою. Багато хто при цьому може зауважити, що НБУ не може встановлювати правила, що суперечать закону, — у цьому випадку Закону про розрахунки у ЗЕД. Це правильно, проте з 17.11.2012 р. його ст. 1 і 2 передбачають право НБУ тимчасово (на строк до 6 місяців) змінювати строки, установлені цими статтями (відповідні доповнення було внесено Законом № 5480).

У цьому ключі одне з найбільш важливих запитань полягає в тому, як учиняти в перехідний період (особливо за операціями, з моменту початку яких уже минуло понад 90 календарних днів), яке тим більш актуальне, позаяк постанова, що коментується, не містить відповідних перехідних правил. Вважаємо, що справедливим було б закінчувати операції, що розпочалися, за старими правилами, тоді як нові строки застосовувати лише до тих, які почалися з 19.11.2012 р. Тим більше, що в минулому (коли мало місце таке ж скорочення строків розрахунків) і НБУ, і податківці висловлювали аналогічні висновки (див. лист НБУ від 07.12.2009 р. № 28-311/4492-22644, лист ДПАУ від 14.12.2009 р. № 27734/7/2250-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 10, с. 7). Водночас не зашкодило б, щоб чиновники підтвердили цю думку і сьогодні.

3 . Певні зміни в частині скорочення строків для продажу інвалюти було внесено й до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.

Проте це ще не все, дещо НБУ приготував і для фізосіб (як резидентів, так і нерезидентів): зокрема, п. 1 постанови Правління НБУ від 16.11.2012 р. № 476 (набирає чинності 28.11.2012 р.) встановлює, що інвалютні надходження з-за кордону в сумі в еквіваленті від 150 тис. грн. і вище на місяць підлягають обов’язковому продажу. Ця вимога поширюється на надходження (1) у валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют, а також (2) у російських рублях. Продаж інвалюти здійснюється уповноваженим банком з окремого аналітичного рахунка не пізніше наступного робочого дня. При цьому під час реалізації цього порядку можуть виникнути певні запитання (наприклад, як саме банк зможе визначити суму надходжень, якщо у платника відкриті рахунки в декількох банках), на які, сподіваємося, незабаром відповість НБУ.

 

Віталій Смердов